У самому центрі Миколаєва під час дослідження археологічної пам’ятки «Дикий Сад» було знайдено стародавній скарб, що включає предмети з бронзи: 13 сокир-кельтів, наконечник списа та ніж, вік яких нараховує більш ніж три тисячі років.
За інформацією заступника керівника експедиції, представника Української народної партії Олександра СМИРНОВА, «унікальність знахідки полягає в тому, що вона зібрала в собі сокири різних типів, географія яких дуже різноманітна від Дунаю та Карпат на заході до Дону на Сході. Ці предмети були виготовлені в різних регіонах, але історична доля привела їх в давнє городище, розташоване на високому березі Південного Бугу, в місті впадіння в нього річки Інгул».
Знахідка по праву займе одне з основних місць в експозиції Миколаївського краєзнавчого музею та залишиться наступним поколінням як невід’ємна частина нашої історії, культури та надбання нації, а не зникне безслідно, потрапивши до рук грабіжників стародавності та приватних колекціонерів.
Вчені вважають, що археологічна пам’ятка «Дикий сад» є городищем пізньої бронзи (бєлозерський період, 1300-900 рр. до н.е.). Місце розташування пам’ятки та деякі знахідки на ній дозволяють інтерпретувати її як залишки давнього міста-порту, розташованого на торгівельному шляху, який пов’язував через річки Західний Буг та Південний Буг басейни Чорного та Балтійського морів.
Таким чином, городище «Дикий Сад» є єдиною, що збереглася в Україні, археологічною пам’яткою – залишками чорноморського міста-порту часів легендарної Трої та самої Троянської війни. Те, як збереглися на цій пам’ятці залишки жител, храмів та оборонних споруд, дозволяє цілком впевнено музеєфікувати та реконструювати ці споруди та загальний вигляд міста в цілому. Усі перераховані вище обставини висувають городище «Дикий Сад» в ряд найвидатніших пам’яток загальноєвропейської археологічної спадщини. Опираючись на встановлені факти, дослідники відзначають – цілком правомірно стверджувати, що городище «Дикий сад» і є тим центром, «містом людей кіммерійських», про які говорить в «Одісеї» Гомер.
Існування на півострові, де розташоване сучасне м. Миколаїв, давнього міста-порту є підставою для перегляду дати заснування міста. Така практика є нормою в сучасному світі. Свого часу директор Інституту археології Національної академії наук України, академік П.П.ТОЛОЧКО, під час розкопок давнього Києва, знайшов поселення, яким 1500 років. З тих пір столиця України відзначає свою півторатисячолітню історію. То яку ж річницю заснування повинне святкувати місто Миколаїв?
Продовження розкопок може принести нові відкриття. Проте, віднедавна територія розкопок зменшилася, оскільки її частину було продано під забудову ТОВ «Південний офтальмологічний центр». Наступною загрозою є рішення міської ради про виділення земельної ділянки під будівництво 16-ти поверхового будинку депутатові-регіоналу Леонідові Подольському. Зрозуміло, що виконання будь-яких ненаукових робіт у зоні пам’ятки до завершення розкопок призведе до її повної руйнації.
Це далеко не повний перелік загроз зриву розкопок, які сьогодні, через брак фінансування, ведуться за рахунок волонтерів та ентузіастів. Внаслідок відсутності коштів для музеєфікації, археологи розкопавши ряд ритуальних приміщень городища «Дикий Сад», були змушені знову засипати їх землею, щоб вони збереглися.
Миколаївська область займає провідні позиції в України по масштабам чорної археології та розорювання курганів під сільськогосподарські культури. На жаль, у 2008 році з бюджету не була профінансована жодна археологічна експедиція на Миколаївщині, у т.ч. експедиції по дослідженню Ольвії, найбільшого міста на території Північно-Західного Причорномор’я, яке проіснувало тисячу років, та Боресфену (сучасний острів Березань) – першої колонії стародавніх греків на Півночі Чорного моря. Завдяки підтримці та безпосередньої участі членів Української народної партії без затримки розпочала свою роботу експедиція Національної академії наук України на о. Березань, де за осінь 2007 – весну 2008 рр. грабіжниками вже було сплюндровано 10000 кв. м. пам’ятки. Результати роботи експедиції поповнили фонди Національного історико-археологічного заповідника Ольвія та експозицію Очаківського музею.
Українська народна партії виступає за збереження унікального історико-археологічного об’єкту «Дикий Сад» і включення його до Державного реєстру пам’яток історії та культури як пам’ятки національного значення та перетворення на історико-культурний музей-заповідник – унікальний науковий, культурний, освітній і туристичний об’єкт України.
Збереження пам’яток української історії і культури є однією з ключових позицій програми діяльності Української народної партії, втім це має бути обов’язком кожного громадянина України.

Джерело: прес-служба УНП, http://www.unp-ua.org