Пам’ятник Івану Мазепі до 300-річчя Полтавської битви будуватимуть за спонсорські кошти.
Так вирішила діяти Полтавська обласна державна адміністрація у відповідь на відмову обласної ради віддати Полтаві вже виділені з державного бюджету гроші на побудову пам’ятників. Наразі ж завершуються ремонтно-реставраційні роботи братської могили російських вояків – і теж силами спонсорів. Чи вдасться Полтаві використати підготовку до ювілею для покращення своєї туристичної привабливості? І чи зможуть політики піднятися до ідеї примирення і зробити акцент на спільному вшануванні пам’яті загиблих: українських козаків, росіян і шведів?
До 300-літнього ювілею Полтавської битви ще півроку, а ситуація навколо його відзначення стає дедалі напруженішою.

Обласна рада, посилаючись на кризу, не погодила рішення про направлення 1,5-мільйонної субвенції державного бюджету Полтавській міській раді на будівництво пам’ятника Івану Мазепі та інші потреби з підготовки до ювілею. І це попри те, що виділення коштів та перелік заходів і об’єктів були затверджені двома урядовими постановами на виконання відповідного Указу Президента.

Полтавська обласна державна адміністрація назвала таке рішення обласної ради політичним і позбавленим жодного економічного сенсу. За словами речника ОДА Євгена Лопушинського, головним розпорядником цих коштів є міністерство культури. А міська рада ще у серпні визначила місце для побудови пам’ятника Івану Мазепі біля Свято-Успенського собору на Соборному майдані.

«І гроші просто мали транзитом пройти через обласний бюджет і потрапити до виконавців робіт. Але обласна сесія політизувала це питання, посилаючись «на кризу в державі», відмовилася передати гроші. Тепер ці кошти повернулися до державного бюджету і це ставить під сумнів можливість виділення з бюджету-2009 вже запланованої наступної субвенції на підготовку до відзначення 300-ліття Полтавської битви – у розмірі 15 мільйонів», – попереджає Лопушинський.

Пам’ятник Івану Мазепі побудують на гроші доброчинців
Попри це, голова Полтавської обласної адміністрації Валерій Осадчев запевнив Радіо Свобода, що пам’ятник Мазепі обов’язково побудують.

«Ми тепер шукаємо спонсорів, вже ведемо перегори і переконані, що цих 1,5 мільйона зберемо і навіть більше. Пам’ятник збудуємо і прізвище кожного, хто допоміг закарбуємо. Думаю, що не варто таку велику постать, як Іван Мазепа, принижувати до тих «комсомольських вихваток», які собі дозволяє обласна рада», – зазначив Валерій Осадчев.

Голова Полтавської ОДА повідомив, що у вересні з міністерством культури було погоджено перелік об’єктів, які мали фінансуватися за кошти державного бюджету. Окрім будівництва пам’ятника Мазепі туди входить розбудова інфраструктури музею-заповідника «Поле Полтавської битви», будівництво музею козацької слави, реконструкція редутів, а також спорудження меморіалу у Переволочній, де переправлялися Мазепа і Карл XII. Саме там планується поставити пам’ятник Карлу XII.

Що ж до меморіалу над братською могилою воякам Петра I, спорудженого ще у 1864 році і капітально добудованого у 1906 році, то цей об’єкт потребував великої реконструкції.

Валерій Осадчев підтвердив, що Полтавська державна адміністрація зверталася до Посольства Росії в Україні з проханням посприяти реконструкції цього історико-архітектурного об’єкта. Мовляв, «приїдуть на відзначення 300-річного ювілею і буде незручно». Посол Віктор Черномирдін проявив зацікавленість у було знайдено компанію, яка наразі вже завершує реконструкцію меморіалу над братською могилою, а також споруджує нову будівлю так званого першого музею Полтавської битви Павловського.

Щоправда, як сказав Голова Полтавської ОДА, ці роботи за свої кошти проводить українська компанія.

Поки ні російські, ні шведські гроші на ювілей не працюють
Полтавська міська рада сподівалася і поки має такі надії, що 300-річчя Полтавської битви заохотить і росіян, і шведів вкласти гроші у розбудову інфраструктури музею-заповідника. Згідно зі стратегічним планом розвитку міста, ювілей Полтавської битви міськрада хоче використати, як привід зробити Полтаву потужним туристичним центром. Адже і архітектура міста, і його історія – цього варті.

Як визнав міський голова Полтави Андрій Матковський, першочерговим кроком у підготовці відзначення 300-річчя має стати розчищення та рекультивація самого поля битви, та звільнення його від колишнього військового містечка і бази паливних матеріалів. А потім вже розбудова інфраструктури і відновлення історичних пам’яток.

Але, як розповів Радіо Свобода керівник прес-служби міськради Віктор Кікоть, наразі грандіозні плани звелися до мінімуму.

Точно буде реконструйовано у натуральних розмірах «50 на 50» один редут. Ще сподіваються збудувати Арку примирення із дзвонами, відлитими в Україні, Швеції та Росії. Також відновлюється центральний бастіон Полтавської фортеці. І вже висаджено три алеї, дерева яких є характерними для країн, чиї вояки полягли під Полтавою.
А на більше потрібні гроші. Обласна рада заблокувала субвенцію, а Швеції та Росії інвестувати у підготовку до ювілею «заважають ревнощі».

«Шведи звинувачують нас, що ми більше схиляємося у бік Росії, а росіяни навпаки, що у бік націоналістичний. Офіційні шведські інстанції прохолодно ставляться до того, щоб профінансувати будівництво пам’ятника Карлу XII. Немає жодних інвестицій і від Росії. Єдине, що посол Черномирдін спонукав українську компанію взяти на себе реконструкцію братської могили і будівництву музею Павловського», – повідомив речник Полтавської міської ради Віктор Кікоть.

Реконструкція братської могили та музею Павловського
Від травня реконструкцією братської могили займається українська компанія «Фактор». Як розповів керівник проекту Валерій Коваленко, сама споруда є надзвичайно цікавою в архітектурному плані, вона немає аналогів в Європі. Оскільки креслення не збереглися, спочатку довелося провести наукові дослідження.

Під пагорбом, як виявилося, лежать гранітні плити, викладені у формі паралелепіпеда, а під ними вже власне останки вояків армії Петра І. На основу опирається склепіння з гранітних блоків. За 100 років блоки верхнього і нижнього кільця зсунулися з місця. Гранітний хрест нахилився, тому необхідно було знімати землю пагорба, розбирати усі гранітні елементи, відновлювати та укріплювати конструкцію, а також зробити систему вентиляції та гідроізоляції.

Гранітні фрагменти строго нумерували, а потім після зміцнення та відновлення головних конструкцій їх встановили у тому ж порядку. Землю пагорба повернули на місце і покрили її рулонним газоном. Усі залізні ковані елементи, поруччя, що обрамляє сходи, двері до внутрішнього храму були відновлені і збережені.

А от відновлення внутрішнього храму Петра і Павла потребує ще й зусиль художників-реставраторів. У 30-ті роки при радянській владі всередині храму був склад паливно-мастильних матеріалів, трапилася пожежа і усі фрески було втрачено.

Підходи до братської могили викладають гранітною бруківкою такого ж кольору, як і хрест, що височить на меморіальному пагорбі.

Усі роботи мають закінчити до кінця року. А от на квітень заплановано зведення так званого музею Павловського. Цей музей був по-суті першим музеєм Полтавської битви, його заснував у 1909 році історик і краєзнавець Іван Павловський. Це була невелика споруда поблизу храму Святого Самсонія. У 1917-18 роках музей часто грабувався, а в 50-ті роки був повністю знищений. Тож тепер музей будують заново на тому ж місці по збережених фотографіях.

Компроміс: акцент на вшануванні пам’яті усіх загиблих
Полтавська обласна адміністрація чітко дотримується тональності, закладеної вже самою назвою Указу Президента «Про відзначення 300-річчя подій, пов'язаних з воєнно-політичним виступом гетьмана України Івана Мазепи та укладенням українсько-шведського союзу».

Як наголосив Голова Полтавської ОДА Валерій Осадчев, «для нас Іван Мазепа – це великий гетьман і патріот». Тому влада робитиме все, щоб зняти колізію і «диверсифікувати відзначення ювілею Полтавської битви» таким чином, щоб усі сторони – і російська, і шведська, і українська могли взяти у ньому участь. Тому головний акцент має ставитися на спільному вшануванні пам’яті усіх загиблих воїнів.

Міська рада Полтави теж намагається максимально деполітизувати ситуацію. І навіть зверталася до російських засобів масової інформації із закликом «не поширювати наклепи».

«Хочеться сподіватися, що російські засоби масової інформації, громадські організації підтримають позитивні процеси в Полтаві з тим, щоб нащадки учасників подій 300-річної давнини могли гідно вшанувати світлу пам`ять усіх воїнів, які полягли під Полтавою», – йшлося у зверненні.

Джерело: "Радіо Свобада", http://www.radiosvoboda.org/content/Article/1357894.html