Структури Міністерства оборони РФ продовжують продавати орендоване в України майно у Севастополі.
Про це пише тижневик Коментарі:
Йдеться про продаж майна севастопольського військового містечка №289 (понад 3 тис. кв. м складів, майстерень і цехів, розташованих на земельній ділянці площею понад 4 га у центрі Севастополя) одному із київських ТОВ. Майно було продано Будівельним управлінням Чорноморського флоту (БУ ЧФ), що належить Міністерству оборони Росії.
За даними Коментарів: військове містечко №289 було створене у 1999 році наказом начальника БУ ЧФ у результаті реорганізації військової частини №53074, що належить Україні.
Два тижні тому дане рішення у Вищому господарському суді України оскаржила Військова прокуратура Військово-морських сил Збройних сил України. ВГСУ прийняв постанову про те, що дану справу буде розглянуто 11 серпня.
Як зазначає видання, це далеко не єдина суперечку між Україною і Росією за чорноморське майно. Так, вказують Коментарі: у 2002 році Господарський суд Севастополя виніс рішення про світову угоду, згідно із яким вищезгадане БУ ЧФ передало (за рахунок погашення заборгованості) у власність місцевій компанії ПП Адепти грязелікарню севастопольського військового санаторію Омега.
При цьому, згідно із додатком №1 до угоди між Україною та Росією про параметри поділу Чорноморського флоту 1997 року, санаторій Омега разом із будівлями і спорудами, розташованими на земельній ділянці площею 7 га, належить ВМС України.
За даними Коментарів: на підставі цієї міжурядової угоди Військова прокуратура ВМС України уже протягом кількох років намагається скасувати дану угоду. Але бажаного результату поки що досягнути не вдалося: три місяці тому, 25 березня, Вищий господарський суд України скасував усі попередні рішення, постановивши передати дану справу на новий розгляд.
Не менш резонансною справою із продажу Росією українського майна, зазначає видання, є реалізація активів ДП Севастопольський судноремонтний завод Чорноморського флоту (на даний час - 13-й судноремонтний завод ЧФ). За даними джерел Коментарів: ще у січні 1997 року керівництво цього держпідприємства уклало договір оренди одного зі заводських корпусів (загальною площею більше 1,5 тис. кв. м у Севастополі) з одним із ПП. А через кілька місяців це приватне підприємство, контрольоване бізнесменом К. із Севастополя, оформило право власності на дану нерухомість. Прокуратура ВМС України до цього часу намагається денонсувати цю угоду у судах, вказуючи на те, що вона була укладена у так званий перехідний період. (Протягом "перехідного періоду" заборонялися будь-які одноосібні дії сторін щодо флоту без прямої вказівки президентів України та Росії.).
При цьому Коментарі наголошують, що однією із причин ускладнення роботи правоохоронців є те, що вітчизняні органи правосуддя часто відмовляються задовольняти вимоги українських військових, вважаючи, що подібні суперечки повинні вирішувати Підкомісії з питань функціонування ЧФ РФ і його перебування на території України, яка є складовою частиною українсько-російської міждержавної комісії.

***
Нагадаємо, 2 липня МЗС України закликало Росію негайно повернути українські об'єкти навігаційно-гідрографічного забезпечення мореплавства у Чорному та Азовському морях.

Джерело: http://novynar.com.ua/politics/74055