Найбільша модернізація військових потужностей НАТО з часів завершення Холодної війни була «запущена» 5 лютого у Брюсселі. Країни-союзниці створюють нові, значно потужніші оперативні передові сили швидкого реагування, збільшують присутність сил альянсу в Східній Європі, включно зі створенням там низки командних пунктів. Посилення готовності натовського потенціалу викликане зміною безпекової та кризової ситуації в Європі, внаслідок російської агресії щодо сусідів, насамперед, України.

Союз НАТО адаптується до російських викликів, збільшує гарантії безпеки та захисту своїх членів на сході Європи, пояснює голова Північноатлантичного альянсу Єнс Столтенберґ.

«Збільшення присутності НАТО на східних кордонах, створення передових сил швидкого реагування, розширення чисельності оперативних частин – все це реакція на поведінку Росії, яка силою змінює кордони, анексує й дестабілізує частини України, а також через те, що ми раніше спостерігали в Грузії та Молдові», – зазначив генсекретар альянсу, висловлюючи сподівання на мирне вирішення конфлікту в Україні.

Протягом зустрічей міністрів оборони постало питання щодо можливості надання Україні більшої військової допомоги, а саме – протитанкової зброї, дронів та інших засобів.

Німеччина: рішення українській кризі – за столом, а не на полі бою
Міністр оборони Німеччини Урсула фон дер Ляєн категорично заявила, що «ідея збільшення кількості зброї в українському конфлікті не наблизить до його припинення», а НАТО і країни ЄС «мають чинити якомога більше тиску на сепаратистів та Росію, але економічними та політичними важелями».

«Рішення слід шукати за столом, а не на полі бою, бо давати новий імпульс для нової ескалації напруги – це недобра ідея», – додає Урсула фон дер Ляєн.

Тим часом, глава Пентагону Чак Гейґел закликав держави-союзниці адаптувати підтримку України до нових реалій зростання російської агресії та збільшення присутності її армії на українській території.

«Допомога, яку ми надаємо Україні, має постійно переглядатися, залежно від обставин. Наразі ми аналізуємо, який вид підтримки слід далі їй надавати. Дії та рішення мають свої наслідки. Так само й бездіяльність призводить до наслідків», – каже голова оборонного відомства США.

Чак Гейґел також звертає увагу на те, що надання озброєнь Україні може бути тільки однією з ланок пошуку рішення конфлікту, однак російська агресія проти України повинна, зрештою, вирішитися не воєнним, а якимось іншим шляхом.

Рекордне збільшення потенціалу НАТО – свідчення, що «українська криза» не лише українська
Аналізуючи збільшення чисельності натовських сил реагування до 30 тисяч вояків, створення 5-тисячної передової групи підвищеної готовності та інших кроків зі зміцнення альянсу, голова української місії при НАТО Ігор Долгов в інтерв’ю Радіо Свобода зазначив: «Ці рішення – відповідь на зміну геополітичної ситуації на євроатлантичному просторі. Ситуація змінилася, бо виявилася країна, яка вирішила: всі правила, закони і домовленості існують не для їхнього виконання. Й почала агресію проти суверенної України».

«Це означає, що агресія проти нас не сприймається як внутрішнє українське питання. Це питання загальної безпеки і на нього має бути спільна відповідь», – вважає український дипломат.

Як заявив Столтенберґ, усі кроки для адаптації альянсу до реалій і поглиблення готовності сил НАТО націлені на те, щоб «відповідні сили були в потрібному місці в потрібний час і мали можливість захистити всіх союзників альянсу від будь-якої загрози зі сходу чи з півдня континенту».

Головне рішення, ухвалене у Брюсселі, стосувалося посилення Сил реагування НАТО, які збільшаться з 13 тисяч до приблизно 30 тисяч військовослужбовців.

При цьому 5 тисяч військових складатимуть так звану Об’єднану оперативну групу підвищеної готовності. Вона буде здатна протягом двох діб відреагувати на будь-яку небезпеку і складатиметься з військово-повітряних, військово-морських сил та спецназу.

Віталій Єреміца
Радіо Свобода