22 травня минає 151-а річниця перепоховання Тараса Шевченка в Україні. Традиційно в цей день українські патріоти, усі шанувальники Українського генія вшановують його пам’ять і згадують ЗАПОВІТИ КОБЗАРЯ.
Запрошуємо чернігівців прийти 22 травня до пам’ятника Тарасу Шевченку на Валу, де відбудеться покладання квітів та мітинг з нагоди 151-ї річниці перепоховання Великого Кобзаря.
Місце проведення: біля пам’ятника Тарасу Шевченку на Валу у Чернігові.
Початок: о 17.00 22 травня 2012 року.

Чернігівська обласна організація Української народної партії
Чернігівська обласна організація Товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка

ДОВІДКОВО:
26 лютого (10 березня) 1861 року Шевченко помер. На кошти друзів 1 (13 березня) його поховано спочатку на Смоленському православному кладовищі в Петербурзі.
Після того, як п'ятдесят вісім днів знаходився прах Т. Г. Шевченка в Петербурзі, його домовину, згідно із заповітом, за клопотанням Михайла Лазаревського, після отримання ним дозволу в квітні того ж року, перевезено в Україну і перепоховано на Чернечій горі біля Канева.
26 квітня (8 травня) 1861 року домовина була викопана, перенесена через увесь Петербург до Московського (Миколаївського) вокзалу і залізницею потрапила до Москви.
Далі шлях до Києва проходив через Серпухов, Тулу, Орел, Кроми, Дмитровськ, Сєвськ, Глухів, Кролевець, Батурин, Ніжин, Носівку, Бобровицю та Бровари. У Києві по Ланцюговому мосту, випрягши коней з воза, його провезли студенти Університету Святого Володимира і далі набережною до церкви Різдва Христового на Подолі.
Прощатися з Тарасом прийшли студенти, поети, багато киян. Була навіть думка, яку підтримували й родичі поета, поховати Т. Шевченка в Києві. Однак Григорій Честахівський відстояв думку про поховання Кобзаря в Каневі, бо ще за життя він мріяв про: «тихе пристанище і спокій коло Канева».
8 (20 травня) 1861 року на пароплаві «Кременчук» з Києва прах Шевченка потрапив до Канева. Дві доби домовина знаходилась в Успенському соборі, а 10 (22 травня) було відслужено в церкві панахиду і домовину з Тарасом віднесли на Чернечу гору.
«Винесли гроб, поклали на козацький віз, накрили червоною китайкою. Замість волів впрягся люд хрещений, і повезли діти свого батька, що повернувся з далекого краю до свого дому» — згадував Григорій Честахівський. Туди ж перенесли дерев'яний хрест, який був встановлений на могилі.

Прес-служба Чернігівської обласної організації Української народної партії