Кожної весни 9 травня більшість народів покійної радянської імперії святкують день перемоги над фашистською навалою. Правду кажучи мало хто намагається проаналізувати, чому та війна виявилася такою нищівною щодо радянського війська на початку бойових дій 1941 року.
А почалося все з того, що Джугашвілі (поганяло Сталін) підписав 1939 року угоду з Гітлером про ненапад і взаємодопомогу (угоду Молотова-Рібентропа). Нормальні керівники держав увійшли в антигітлерівську коаліцію, щоб зупинити коричневу чуму ХХ сторіччя. У той же час Сталін 1939 року ввів радянські війська в Польщу і допоміг Гітлеру окупувати цю державу. Тоді ж у Бресті було проведено спільний радянсько-фашистський військовий парад. Для цього заходу була створена символічна емблема параду у вигляді сполуки серпа-молота і фашистської свастики. До речі, перед початком ІІ Світової війни військові німецькі фахівці проходили навчання в таборах і полігонах на теренах російської імперії. Проходили вишкіл там німецькі танкісти, льотчики, піхотинці. Спецслужби, розвідники набиралися досвіду в підвалах Луб’янки в Москві. Вони завзято навчалися у московських антифашистів катувати людей, бо самі на той час так жорстоко це робити не вміли. Також до самого початку військових дій 1941 року йшли ешелони з військовою технікою та спорядженням, продовольством до Німеччини.
Важко зрозуміти нормальній людині, чому в перші дні війни в полон потрапили сотні тисяч радянських вояків, тисячі загинули. Тисячі літаків і танків були знищені німецькою авіацією – ці радянські літаки не піднялися в небо, а танки так і не зрушили з місця.
Бо, літаки треба було тримати на відстані від зони бойових дій.
Виникає питання, які нормальні керівники можуть боронити державу, не побудувавши систему оборони, як це робили інші країни, відчувши небезпеку. Тим часом економіка СРСР існувала за рахунок безкоштовної праці колгоспників і зеків.
Ще один парадокс – перед початком війни 1941 року в радянської імперії з’явився спільний кордон з Німеччиною. І остання мала змогу швидко перетнути кордон з СРСР. А до 1939 року був буфер – Польща.
Сталін з Жуковим перетворили радянських людей на «гарматне м’ясо». У війні загинуло близько 30 млн. громадян. На одного німця «клали» 14 радянських вояків, а скільки загинуло цивільного населення, скільки вивезли рабів у Німеччину?
Жуков не жалів «гарматне м’ясо». Він розробив фіктивні напрями наступу, де гинули десятки й сотні тисяч радянських вояків. А потім здійснював реальну військову операцію і святкував перемогу.
Людей ці антифашисти-комуністи вважали за худобу і бидло. Так само як Сталін хотів стати генералісимусом, Путін мабуть бажає такого ж кінця як Гітлер і бути проклятим як гітлери-сталіни усім цивілізованим світом.
Насамкінець, підсумовуючи, вважаю, що святкувати загибель десятків мільйонів громадян – бездуховно і безбожно. Загибель людей не святкують, а поминають. Може такі «святкування» і призвели до сьогоднішніх подій, пов’язаних з агресією новоявленого фюрера?!
Якщо в душі немає Бога, а тільки войовничі інстинкти переможця, то це не призведе до добра і злагоди. А ще причиною багатьох бід є те, що більшість радянських людей перемогли фізично німецьких фашистів, але раба в собі не перемогли. Тому війна продовжується…
Вічна пам’ять героям, загиблим за нашу гідність і свободу!

Геннадій Базекін, м. Чернігів.