У травні білопінно цвіте бузина. Хоч до неї тепер дещо зневажливе ставлення, однак наші далекі пращури цінували це дерево як оберіг: у кущі, вважали, живуть домашні боги, охоронці сім’ї, тому садили його біля кожного обійстя.
А ще з бузиною пов’язували довголіття, навіть рекомендували напій довголіття: 1 ст. л. сушених ягід варити в 0,5 л води впродовж 5—10 хв., перецідити і пити гарячим, додавши меду.
Але тепер пора цвіту, який завдяки своєму хімічному складу справляє болетамувальну, протизапальну та потогінну дію. Отож цвіт бузини — перша допомога в разі різних запалень. Так, запальні захворювання органів дихання застудного чи інфекційного характеру (ангіна, бронхіт, трахеїт тощо), що супроводжуються кашлем, головним болем, захриплістю голосу, лікують настоєм цвіту: 1 ст. л. сухої сировини залити склянкою окропу, накривши, настояти впродовж 20 хв., перецідити і пити по чверті склянки 3—4 рази на день з медом.
Настій та відвар цвіту (1 ст. л. кип’ятити протягом 10 хв. на слабкому вогні у 200 мл води) п’ють по 1 ст. л. тричі на день у разі гострого та хронічного циститу, пієлонефриту, запалення сечового міхура та нирок.
Коли запалені очі — прикладають примочки з відвару цвіту бузини. А на запалені суглоби (подагра, подагричний поліартрит) та нервові закінчення (міозит) накладають облиті окропом торбинки, наповнені цвітом бузини та ромашки (порівну), обв’язують чимось вовняним.
Слід додати, що завдяки фітонцидам цвіт бузини оберігає, як вірили в народі, від тарганів, мишей, тому саджали кущі біля вуликів, хлівів, комор.

За матеріалами: Українське слово