Німецький телеканал ARTE завершив показ багатосерійного детективу про російську мафію в Берліні. Одна з сюжетних ліній у ньому – проститутки з України. Для німецького ТБ це вже типовий персонаж.
У першій серії фільму «Перед обличчям злочину» (Im Angesicht des Verbrechens) є сцена в українському селі. Під звуки російської народної пісні в село на чорному джипі приїжджає сутенер з Берліна у супроводі українського помічника: «Дівчино, тобі потрібна робота? Нам у Німеччині якраз потрібні такі, як ти, які можуть працювати на кухні». Українка Світлана не лише сама погоджується поїхати до Німеччини, а ще й подругу Олену вмовляє. Обидві опиняються в берлінському борделі.
Українки у фільмі розмовляють українською. Знаменитий німецький режисер Домінік Ґраф намагався бути максимально автентичним. Сценарист серіалу Рольф Базедов навіть спеціально їздив в Україну, де зустрічався з бандитами, які розповідали йому про торгівлю жінками.
Ці зустрічі не завжди були приємними, розповідав Базедов у численних інтерв’ю: "Якось я злякався, коли ми з двома бандитами в Україні пішли гуляти в березовий ліс - бувало, що в тому лісі зникали люди." Але все обійшлося , Базедов повернувся до Німеччини, а знятий за його сценарієм серіал викликав у Німеччині шквал похвали критиків.

«І що там у вас у Сумах? – Нічого»
Українці дедалі частіше з’являються в німецьких ТБ-детективах. Але радіти тут немає чому – це майже без винятку ролі проституток, бандитів чи нелегальних мігрантів. Наприклад, акторка Аліна Левшина, що зіграла роль української повії Олени у серіалі «Перед обличчям злочину», перед тим знялася в такій же ролі у детективному фільмі «Дівчина із Сум» на телеканалі ZDF. Між нею та поліцейським там відбувається такий діалог:
- Ти звідки?
- Із Сум. Це в Україні.
- І що там у вас є, в Сумах?
- Нічого. В тому-то і проблема.

Найчастіше українських персонажів можна побачити у культовому серіалі німецького Першого каналу, що називається «Місце злочину» (Tatort). Нові серії показують раз на тиждень щонеділі у прайм-тайм. Лише цього року німці могли побачити українців у трьох серіях: у фільмі «Криваві гроші» (Blutgeld) це анонімний український кілер, а у детективі «Тінь» (Schatten) із серії «Номер поліції 110» - український нелегал з Харкова.
Щоправда, це епізодичні ролі. Одну з головних ролей українцям відвели автори детективу «Свинячі гроші» (Schweinegeld). У ньому йдеться про м’ясну фабрику в Берліні, в яку, за сюжетом, хочуть інвестувати українські брати на прізвище «Литвин». Інвестори виявляються шахраями, які зловживають субсидіями Європейського Союзу та залучають до нелегальної роботи в Німеччині українців. Ось як пояснив це один із авторів сценарію Торстен Веттке: «Нам потрібна була сусідня з ЄС країна, яка, однак, ще не є членом спільноти. Громадяни країн ЄС мають право працювати в Німеччині, ми хотіли показати проблематику нелегалів».

Скарга консула
Детективи на німецькому телебаченні не варто недооцінювати. Їх дивляться в середньому вісім мільйонів глядачів. Для порівняння – новини на Першому каналі ARD дивляться менше трьох мільйонів. Отже, уявлення німців про українців не в останню чергу формуються під впливом телевізійних детективів з їхніми проститутками і бандитами. «Звичайно, у детективах використовуються типові для жанру кліше. Вони допомагають спростити певні речі, - каже сценарист Веттке. – Але проблема в тому, що комусь завжди щось не подобається. Це не лише національні групи, а й професії. Наприклад, лікарі скаржаться, що насправді вони не такі, як показано в тому чи іншому детективі».
Скарги інколи можуть навіть зупинити показ фільму, як це було з фільмом про турецьку меншину в Німеччині. «Якось ми написали сценарій для серіалу «Місце злочину», в якому йшлося про депортацію, - розповідає Веттке. - Героєм мас стати нігерієць, але від цього довелося відмовитися. Нігерійський консул поскаржився телеканалу-замовнику фільму, й ми обрали іншу країну. Це абсурд, бо злочинці є з різних країн».
З українського консульства, очевидно, ніхто не подзвонив.

Реальність гірша за фільми
Катрін Бухнер, критик гамбурзького журналу «Штерн», регулярно дивиться серіал «Місце злочину». Вона не погоджується з твердженням, що українці постають там у особливо негативному світлі. «Там дуже багато різних груп - це і турки, і швейцарські торгівці зброєю. До речі, проститутки в детективах не лише з України, а й, наприклад, з Хорватії», - каже вона. Бухнер визнає, що детективи мають дуже сильний вплив на суспільство, але їх не варто сприймати буквально: «Існує дуже багато шведських чи скандинавських детективів. Коли їх дивишся, виникає враження, що скандинави – суцільні убивці та маніяки. Але ж це не так».
Реальне життя, на думку, Бухнер, ще гірше, ніж те, що показано у телевізійних детективах. «Якщо поглянути на те, що відбувається на вулицях Гамбурга, то тут справді багато злочинців зі Східної Європи».
Тому можна не сумніватися, що наступний фільм про українських бандитів чи проституток у Німеччині уже знімають.

Автор: Роман Гончаренко
Редактор: Захар Бутирський
Джерело: [url=http://www.dw-world.de/dw/article/0,,5575457,00.html]"Німецька хвиля"[/url]