Жителі Донбасу виходять на мітинги й навіть «антимайдани» на підтримку чинної влади, а самі втрачають роботу і зарплату через скорочення виробництва на підприємствах регіону, де не було вчасно проведено модернізацію. Страждаючи з вини власників та керівників підприємств, трудівники чомусь не проводять акцій протесту і не відстоюють своїх прав.
«Донбас – за стабільність», «Не допустимо розвалу промисловості» – під такими гаслами Партія регіонів виводить трудові колективи на «антимайдани» та мітинги на підтримку правлячого курсу. До участі в таких акціях масово залучають бюджетників, шахтарів державних вугільних підприємств. Аналогічні збори відбуваються і на приватних заводах, чия продукція орієнтована перш за все на російський ринок. Один з таких показових заходів днями відбувся і на донецькому заводі холодильників «Норд», який належить відомому регіоналу Валентину Ландику. Цей депутат Верховної Ради від Партії регіонів виступає проти підписання Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом. Відповідним чином він налаштував і колектив свого підприємства.
«Навіщо мені європейські стандарти і їхні товари, якщо я залишуся без заробітної плати? Ви знаєте, скільки людей вже було звільнено через те, що ми не можемо продати свою продукцію?» – обурено запитала в спілкуванні з Deutsche Welle одна з працівниць підприємства. Її колега по цеху такої ж думки. «У нас в колективі більшість людей проти євроінтеграції. Наскільки вони за президента – мені важко сказати. Ми всі, і я в тому числі, дуже раділи, коли його обрали. Але особисто я на сьогодні дуже сильно розчарована. Нас вже попередили, що у січні ми не будемо працювати. Когось звільняють, когось відправляють в безоплатну відпустку – немає збуту. Болить душа за підприємство, оскільки вкладаємо усі сили. Але яких грошей потребує модернізація – це нам не відомо», – каже співробітниця «Норду».
Тим часом виробництво на підприємствах Донеччини із застарілим обладнанням продовжує скорочуватися. За останніми даними головного управління статистики, промислове виробництво в області за січень-листопад 2013 року скоротилося на 6,9%, а в машинобудуванні на 20 відсотків порівняно з аналогічним періодом минулого року. Проблеми української економіки – не в ЄС чи Росії, а в самій Україні, зауважив у розмові з DW голова Всеукраїнської спілки вчених-економістів Олександр Кендюхов. Він вказує на відповідальність власників підприємств. «За роки свого існування той же «Норд» міг провести модернізацію, яка б дозволяла випускати продукцію на рівні світових стандартів і розраховувати на різні ринки. Тоді б не довелося влаштовувати мітинги і займатися політиканством», – каже Кендюхов.
Партія регіонів активно використовує трудові колективи підприємств Донеччини на противагу Євромайданам. І вже важко визначити, де щира підтримка людьми політики президента, а де банальне використання адмінресурсу, зазначають експерти, коментуючи ситуацію навколо провладних мітингів у Донецьку. Політолог Олександр Клюжев говорить про «деградацію робочого класу». «Колективи відсталих підприємств масово мітингують, нахвалюючи владу. Інша картина, коли за ініціативи власника люди втрачають роботу: ані мітингів, ані хоч найменших спроб відстояти свої права. Навіть за радянських часів, коли також була єдина вертикаль влади, голос трудових колективів в Донбасі був набагато соліднішим, якщо це стосувалося трудових прав», – констатує політолог.
Настрої на Донбасі неоднорідні, зазначає голова обласного відділення Комітету виборців України Сергій Ткаченко. «Не всі громадяни хочуть в Європу, але всі хочуть змін. Люди відчувають, що їм погано. Утім, не вірять, що своєю активністю можуть змінити ситуацію», – вважає представник КВУ. На думку Ткаченка, люди на Донбасі керуються не власною думкою, а тим, що кажуть їм керівництво підприємства та місцеві посадовці. «Використовуються одні й ті ж самі стереотипи і нові інструменти інформації, так звані «меми». Приміром, «ми працюємо, вони страйкують» і таке інше. Ці «інформаційні віруси» передаються через канали інформації в трудові колективи», – каже Ткаченко. В інформаційному плані в роботі з населенням по суті нічого не змінилося, вважає експерт.
«Коли в перші дні Євромайдану від несподіваного і ніким не очікуваного розвитку подій постала якась інформаційна пауза, можна було відчути, що і настрої людей могли похитнутися. Й от якраз організація мітингів і стала чітким сигналом для тих, хто втратив опору: «Нікому не панікувати. Нічого не міняється. Влада залишається на своєму місці». І це подіяло. Шаблони і стереотипи перемогли», – вважає Сергій Ткаченко.

За матеріалами: Німецька хвиля