Чия продукція смачніша з’ясовували медовари з 5 областей України (Полтавщини, Київщини, Чернігівської, Черкаської та Харківської областей).
На розгляд дегустаційної комісії було представлено понад 2 десятки різновидів питних медів, виготовлених, як за традиційною рецептурою, так із додаванням соку малини, смородини, шовковиці, калини, а також хмелю, ароматичних композицій з трав, прянощів…
Очолила обласну дегустаційну комісію заступник генерального директора ДП “Полтавастандартметрологія” Наталія Ткаченко. До складу комісії також увійшли Голова Обласної спілки пасічників Наталія Сенчук, голова гільдії медоварів України Василь Барабаш, заступник голови гільдії Валерій Дяченко, директор приватного підприємства “Смак меду” Олександр Молчанов (м. Харків), начальник Науково-дослідного випробувального центру харчової продукції ДП “Полтавастандартметрологія” Надія Ремізова, голова правління хлібзаводу “Південний” Зоя Кривеженко, провідний інженер обласної санепідемстанції Алла Зуйкова, начальник відділу стандартизації та наукової інформації Світлана Майман.
Компетентні дегустатори оцінювали якість представлених зразків, а їх було близько двох десятків, за органолептичними показниками: смак, запах (букет), колір, прозорість, а також звернули увагу на маркування та пакування продукції. Медовари самі представляли свій “товар”, розповіли, які продукти закладали, в яких пропорціях, чим характеризується напій, у чому його оригінальність тощо.
До речі, виготовляти цілющі медові напої вміли ще наші далекі пращури, нині забуті дідівські рецепти знову набувають популярності. Медові напої, зазвичай, роблять невеликими партіями, вони доволі недешеві, пов’язано це, як з дороговизною самого натурального меду, так із тим, що процес виготовлення займає тривалий час, адже продукт має спершу “перебродити”. Чим довше він бродить, тим стає смачнішим.
На жаль, жодних стандартів, які б регламентували подібну продукцію на сьогодні не розроблено, оскільки її масовим виробництвом підприємства донедавна не займались. Тож медовари з різних областей України зібралися, аби не лише позмагатися, у кого “товар” смачніший, а й обговорити спільні проблеми розробки необхідної нормативної документації, яка б “узаконила” їхній бізнес та відмежуватися від фальсифікаторів, котрі “кидають тінь” на добросовісних виробників. Найбільш розповсюдженими способами фальсифікації є додавання до натурального меду цукрового сироту або активна годівля бджіл сиропом. Підгодівля бджіл викликана необхідністю: відсутністю кормових запасів, проведенням профілактичних і лікувальних обробок, стимуляцією розвитку бджолиних родин тощо. Але це, звичайно, негативно відображається на якості меду: у ньому значно нижчі показники вмісту білкових речовин, мінеральних солей та вітамінів. Такий мед має слабко виражений аромат та дуже солодкий смак.
Тож, чий медовий напій визнали найсмачнішим? Переможців, які посіли перші місця у різних номінаціях, виявилося 4. Найсмачнішим напоєм, виготовленим за традиційною рецептурою, визнали продукцію Віктора Бабенка з Києва. Не поступався за смаком і напій Олександра Кобцева з села Талалаївка, він додав до нього сік малини, за що й отримав перше місце в номінації “Найоригінальніша рецептура”. В номінації “За впровадження” новітніх технологій перемогу здобув Федір Дейнека з Харківської області, а нашого земляка Віктора Чубенка з Полтави визнали кращим в номінації “За краще оформлення спожиткової тари та маркування”.

Джерело: За даними ДП “Полтавастандартметрологія”