Київська міська рада розпочала громадське обговорення перейменування 13 вулиць столиці, названих на честь діячів та подій радянського тоталітарного режиму. Проголосувати за проект рішення про перейменування або додати свою пропозицію можна за посиланням http://goo.gl/Iq0unY або за телефоном 1551.
Протягом 2005–2012 років Комісія з питань найменувань та пам’ятних знаків виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) проводила перейменування вулиць столиці, названих на честь подій та діячів, пов’язаних з організацією та здійсненням в Україні голодоморів, політичних репресій та інших злочинів. Однак процедура перейменування не була завершена з різних причин. Український інститут національної пам’яті запропонував Київській міській раді повернутись до перейменування тих вулиць, процедуру по яких не завершили.
Комісія з питань найменувань та пам’ятних знаків Київради розглянула ініціативу Українського інституту національної пам’яті, в результаті чого винесла на громадське обговорення питання перейменування таких топонімів:
• бульвар Давидова у Дніпровському районі – на бульвар Віктора Некрасова,
• вулицю Криленка у Святошинському районі – на Олексія Береста,
• вулицю Крупської у Дарницькому районі – на Павла Чубинського,
• вулицю Ленінську у Святошинському районі – на Петра Дорошенка,
• вулицю Петра Запорожця у Деснянському районі – на Івана Миколайчука,
• вулицю Чапаєва у Шевченківському районі – на В’ячеслава Липинського,
• провулок Чеслава Бєлінського у Шевченківському районі – на Алли Горської,
• вулицю Академіка Шліхтера у Дніпровському районі – на Віфлеємську,
• вулицю Щорса у Печерському районі – на Євгена Коновальця,
• вулицю Юрія Коцюбинського у Шевченківському районі – на Володимира Винниченка,
• вулицю Максима Горького у Солом’янському районі (Жуляни) – на Анатолія Лупиноса,
• вулицю Максима Горького у Дарницькому районі (Бортничі) – на Кирила Осьмака,
• проспект 40-річчя Жовтня у Голосіївському районі – на Голосіївський.

“Неприпустимо, що у столиці досі є вулиці, названі іменами діячів, які боролись проти української державності, – вважає голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович. – Необхідно привести топоніміку до сучасних реалі життя українського суспільства, увічнити пам’ять про визначних осіб України і Києва”.
За словами адвоката Сергія Рябенка, після перейменування мешканці вулиці не мають терміново змінювати документи. “Цим тільки лякають, користуючись необізнаністю звичайних людей у тонкощах українського законодавства. Документи, які засвідчують право власності громадян або юридичних осіб на квартири та інші об’єкти нерухомого майна, і так залишаються чинними. При здійсненні продажу або іншого відчуження такого нерухомого майна, ці документи будуть замінюватися за загальною процедурою”.
Що стосується реєстрації місця проживання або перебування особи (за старою термінологією – “прописки”), то чинним законодавством України узагалі не передбачено обов’язку змінювати “штамп” у паспорті у зв’язку зі зміною назви вулиці. Юридичні особи так само зможуть змінити дані про назву вулиці у загальному порядку при внесенні змін до своїх установчих документів, пов’язаних зі зміною складу своїх учасників (засновників, власників), структури управління тощо.
“Фактично, вся вартість перейменування – це кошти, витрачені на виготовлення нових табличок та дорожніх знаків з покажчиками. Але це можна зробити силами меценатів та волонтерів”, – пояснив адвокат.

Нагадаємо, до 20 жовтня в Києві триває громадське обговорення щодо перейменування вулиці Інститутської на вулицю Героїв Небесної Сотні.

Український інститут національної пам’яті