4 серпня 2015 року у Вашингтоні сталася важлива для нашої країни і світу подія. У центрі столиці Сполучених Штатів Америки неподалік від Капітолію, будинку парламенту, була встановлена скульптура пам’ятника жертвам Голодомору 1932–1933 років в Україні.

Ось що про це повідомили в посольстві України в США: «На події були присутні: Посол України в США Валерій Чалий, автор проекту пам’ятника «Поле пшениці» Лариса Курилас, Голова Крайового комітету США з визнання Голодомору геноцидом Михайло Савків, представник архітекторської компанії «Hartman-Cox» Мері Кетрін Ланціллотта, а також представники будівельної компанії-генпідрядника «Forrester» та ливарні «Laran Bronze», яка виготовила бронзову скульптуру пам’ятника.

У 2006 році Конгрес США надав Уряду України дозвіл збудувати на федеральній землі Округу Колумбія пам’ятник жертвам Голодомору 1932–1933 років в Україні. З тих пір тривала робота над реалізацією цього проекту, над яким Уряд України працював у тісній співпраці з українською громадою.

Урочисте відкриття пам’ятника жертвам Голодомору планується провести 7 листопада ц.р.»
З часом прийде усвідомлення того, наскільки є знаковою ця подія для України, особливо зараз у час відбиття російської агресії та здійснення докорінних демократичних реформ.

Проте, у Чернігові, як столиці Чернігово-Сіверщини, що пережила Голодомор-геноцид 1932–1933 років, ще досі відсутній пам’ятник жертвам цієї жахливої катастрофи.

У цьому він виділяється серед обласних центрів країни. Розмови, обіцянки, обговорення різних проектів тривають вже 10 років…

Нагадаємо, що у червні 1993 року чернігівські історики Олександр Коваленко та Володимир Ткаченко оприлюднили результати дослідження масштабів трагедії у Сіверському краю, аналізуючи статистичні дані – понад 362.700 жертв.
З 2008 року встановлено поіменно тільки про 36.818 жертв цього Голодомору на Чернігівщині.

Точніше визначити масштаби злочину комуністичного режиму не виходить, занадто ретельно організатори і виконавці його приховували. Можливо у майбутньому відповіді отримаємо у секретних московських архівах.

Є таке жорстке народне твердження: як ми ставимося до наших мертвих, так будемо ставитися і до живих.
Отже, встановлення у Чернігові пам’ятника жертвам Голодомору-геноциду 1932–1933 років є актуальним і потребує вирішення. Щоб добре жилося живим і не соромно було перед нащадками…

Сергій Бутко, представник Українського інституту національної пам’яті у Чернігівській області