Україна і Польща спільно вшанують жертв Катинського злочину
До Биківні, поруч Києва, 9 квітня прибудуть Президенти обох країн, аби віддати шану майже 22 тисячам польських військовополонених, яких 75 років тому знищив сталінський комуністичний режим.
Цими днями Європа відзначає 75-ті роковини Катинського злочину.
Київ та Биківня стануть центром, де відбудуться жалобні урочистості за участю Президента України Петра Порошенка та Президента Польщі Броніслава Коморовського, який відмовився відвідувати Росію як країну-агресора. Катинь — місцевість у Росії, де вперше було виявлено масові поховання та яка дала ім’я цьому злочину.
Пам’ятні заходи розпочнуться 9 квітня о 12:00 на території заповідника «Биківнянські могили». Як відомо, у Биківнянському лісі знаходиться найбільше в Україні місце поховання жертв політичних репресій. Тут був об'єкт спеціального призначення НКВД, де масово відбувалися поховання розстріляних та закатованих.
Український інститут національної пам’яті звертається до медіа, органів державної влади та місцевого самоврядування з пропозицією згадати жертв Катинського злочину, що був скоєний НКВД СРСР у квітні-травні 1940 року.
Після розв’язання СРСР разом з Третім Райхом Другої світової війни у вересні 1939 року, у радянському полоні опинилося кільканадцять тисяч польських офіцерів та кілька сотень тисяч солдат – поляків, українців, євреїв, білорусів, литовців, вірмен, які були громадянами Польщі. Весною 1940 року СРСР розпочав операцію з ліквідації польських офіцерів у таборах та в’язницях на території Росії, України та Білорусі.
«Катинський злочин — це найдосконаліше вивчений злочин сталінізму. Ми маємо точні цифри про кількість вбитих польських офіцерів, місця поховань, — пояснює радник Голови Українського інституту національної пам’яті історик Олександр Зінченко. — СРСР брехав світові до 1990 року про те, що начебто військовополонених розстріляли нацисти. Цей військовий злочин СРСР, розстріл 21 852 польських військовополонених є ще одним аргументом для засудження радянського режиму як злочинного».
Український інститут національної пам’яті підготував методичні матеріали, які містять історичну довідку, найбільш поширені історичні міфи та фальсифікації про Катинь, перелік деяких документальних фільмів, інтернет-ресурсів, науково-популярних та наукових публікацій, присвячених тематиці Катинського злочину, а також перелік науковців, що спеціалізуються на тематиці Катинського злочину.
Нагадаємо, Український інститут національної пам'яті — центральний орган виконавчої влади, який на урядовому рівні відповідає за відновлення історичної пам'яті та подолання наслідків тоталітарного минулого в суспільстві.
Український інститут національної пам’яті
Цими днями Європа відзначає 75-ті роковини Катинського злочину.
Київ та Биківня стануть центром, де відбудуться жалобні урочистості за участю Президента України Петра Порошенка та Президента Польщі Броніслава Коморовського, який відмовився відвідувати Росію як країну-агресора. Катинь — місцевість у Росії, де вперше було виявлено масові поховання та яка дала ім’я цьому злочину.
Пам’ятні заходи розпочнуться 9 квітня о 12:00 на території заповідника «Биківнянські могили». Як відомо, у Биківнянському лісі знаходиться найбільше в Україні місце поховання жертв політичних репресій. Тут був об'єкт спеціального призначення НКВД, де масово відбувалися поховання розстріляних та закатованих.
Український інститут національної пам’яті звертається до медіа, органів державної влади та місцевого самоврядування з пропозицією згадати жертв Катинського злочину, що був скоєний НКВД СРСР у квітні-травні 1940 року.
Після розв’язання СРСР разом з Третім Райхом Другої світової війни у вересні 1939 року, у радянському полоні опинилося кільканадцять тисяч польських офіцерів та кілька сотень тисяч солдат – поляків, українців, євреїв, білорусів, литовців, вірмен, які були громадянами Польщі. Весною 1940 року СРСР розпочав операцію з ліквідації польських офіцерів у таборах та в’язницях на території Росії, України та Білорусі.
«Катинський злочин — це найдосконаліше вивчений злочин сталінізму. Ми маємо точні цифри про кількість вбитих польських офіцерів, місця поховань, — пояснює радник Голови Українського інституту національної пам’яті історик Олександр Зінченко. — СРСР брехав світові до 1990 року про те, що начебто військовополонених розстріляли нацисти. Цей військовий злочин СРСР, розстріл 21 852 польських військовополонених є ще одним аргументом для засудження радянського режиму як злочинного».
Український інститут національної пам’яті підготував методичні матеріали, які містять історичну довідку, найбільш поширені історичні міфи та фальсифікації про Катинь, перелік деяких документальних фільмів, інтернет-ресурсів, науково-популярних та наукових публікацій, присвячених тематиці Катинського злочину, а також перелік науковців, що спеціалізуються на тематиці Катинського злочину.
Нагадаємо, Український інститут національної пам'яті — центральний орган виконавчої влади, який на урядовому рівні відповідає за відновлення історичної пам'яті та подолання наслідків тоталітарного минулого в суспільстві.
Український інститут національної пам’яті
Теґі:
