– Що ви так кричите, хворий? Я ж не встиг ще й доторкнутися до вашого зуба!
– Воно то так, але ви наступили мені на мозоля!

– Ну, як ти провів свою відпустку? Де побував?
– Перші дні в горах.
– А інші?
– Інші? В гіпсі…

– Чому ти прокинувся такий похмурий?
– Привиділося уві сні, що ти втекла з Петром Івановичем.
– І це тебе засмутило?
– Ще б пак! Адже це був тільки сон!...

– Щастячко моє, моя люба дружинонька, дай мені піджак.
– Де він, моє котенятко?
– Мабуть, лялечко, у вітальні, я залишив його там, коли ти, мамусю, мене била щіткою для підлоги за моє пізнє повернення.