Український інститут національної пам’яті та Чернігівський історичний музей підписали угоду про співпрацю
28 листопада 2013 р. у Чернігові відбулася зустріч делегації Українського інституту національної пам’яті, яку очолив перший заступник директора Інституту, доктор історичних наук, професор Володимир Кривошея, з науковцями Чернігівського обласного історичного музею імені Василя Тарновського.
Захід проведено в залі повоєнної історії Чернігівщини історичної експозиції – колишньому будинку Чернігівської чоловічої гімназії, зведеного в 1804–1805 рр. в стилі класицизму за проектом відомого російського архітектора А. Д. Захарова.
Під час зустрічі директор установи Сергій Лаєвський розповів про основні напрями роботи, досягнення, проблеми й перспективи музею. Він відмітив плідну співпрацю з Українським інститутом національної пам’яті, яка в останній час інтенсифікується та поглиблюється. Ще у квітні 2011 р. Володимир Кривошея взяв участь у Всеукраїнській науковій конференції «Х Костомарівські читання: до 390-ої річниці перемоги у Хотинській битві», яка відбулася в історичному музеї імені Василя Тарновського.
Зі спільної роботи він згадав лише кілька останніх прикладів. Так, тільки у цьому році Сергій Горобець, кандидат історичних наук, науковий співробітник Українського інституту національної пам`яті, та Ігор Ситий, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник підготували та видали дослідження «Ройська сотня: історія створення, населені пункти, сотенна старшина». Старший науковий співробітник музею Світлана Землянська в 2012 і 2013 роках взяла участь у двох наукових форумах, проведених Українським інститутом національної пам’яті і присвячених остарбайтерам. Її наукові повідомлення оприлюднені в двох тематичних збірниках матеріалів цих конференцій. У цьому році науковий співробітник Українського інституту національної пам`яті Сергій Бутко взяв участь у музейній конференції «Чернігівщина і чернігівці часів Української революції 1917–1921 років». 21 листопада 2013 р. спільними зусиллями проведено круглий стіл «80-ті роковини Голодомору 1932–1933 років в Україні: пам’ять народу не убієнна».
Володимир Кривошея привітав колектив музею із 117-ю річницею створення цієї славетної установи на Чернігівщині, яка є авторитетним науковим і культурно-просвітницьким осередком міста, регіону та країни.
Він поінформував про діяльність Українського інституту національної пам’яті. Висловив сподівання, що результати досліджень науковців Інституту будуть корисними музейним фахівцям в їх нелегкій роботі. Так, у цьому році видається термінологічний довідник з національної та історичної пам’яті, у створенні якого працював весь колектив установи. Важливим внеском стало видання з 2011 р. щоквартального збірника наукових праць «Національна та історична пам’ять», вже вийшло сім випусків. Виданий у цьому році довідник «Каталог зруйнованих храмів і монастирів України» вже активно використовується установами та спеціалістами гуманітарної сфери, а в Москві (Російська Федерація) перекладено минулорічне видання анотованого покажчика «Україна під нацистською окупацією: спалені села (1941–1944 рр.)» Незабаром побачать світ збірник документів і матеріалів «Бій під Крутами в національній пам’яті» та багато інших праць та авторських монографій.
Лариса Буряк, завідувач відділу Українського інституту національної пам’яті, доктор історичних наук, розповіла про важливість впливу духовно-культурних чинників на національну пам'ять, результати роботи фахівців Інституту у цьому напрямі діяльності.
Відповідаючи на питання науковців музею, вона також поінформувала про формування нової концепції експозиції в Національному музеї Тараса Шевченка, присвяченій життю та творчості великого Кобзаря.
Володимир Кривошея передав колективу музею 16 книг – видань Українського інституту національної пам’яті. Серед них крім вже згаданих видань збірника наукових праць «Національна та історична пам’ять»: його авторські праці – енциклопедія «Козацька старшина гетьманщини» та двохтомник «Українське козацтво в національній пам'яті. Чернігівський полк», монографія Т. Чухліба «Козаки і монархи...», монографія «Відгомін Волинської трагедії в історичній пам'яті польського і українського народів», матеріали Всеукраїнської наукової конференції «Війна. Окупація. Пам'ять» (2012).
Сергій Лаєвський також представив і передав колективу Українського інституту національної пам’яті музейні видання, серед яких наукові збірники «Скарбниця української культури».
Урочисто була підписана Угода про співробітництво між Українським інститутом національної пам’яті та Чернігівським історичним музеєм імені Василя Тарновського.
Напрями співпраці: організація та вдосконалення науково-дослідної роботи; участь у розробці спільних наукових тем, програм і проектів; підготовка, рецензування та видання спільних наукових, науково-практичних, науково-методичних, науково-просвітницьких і науково-популярних видань; організація та проведення спільних наукових і науково-практичних семінарів, «круглих столів», конференцій; створення можливостей для проходження наукових стажувань і підвищення кваліфікації наукових співробітників та аспірантів; організація та проведення спільної науково-просвітницької та інформаційної роботи, зокрема проведення виставок, екскурсій, прес-конференцій тощо; обмін виданнями та інформацією.
Сергій Бутко, Український інститут національної пам’яті
Захід проведено в залі повоєнної історії Чернігівщини історичної експозиції – колишньому будинку Чернігівської чоловічої гімназії, зведеного в 1804–1805 рр. в стилі класицизму за проектом відомого російського архітектора А. Д. Захарова.
Під час зустрічі директор установи Сергій Лаєвський розповів про основні напрями роботи, досягнення, проблеми й перспективи музею. Він відмітив плідну співпрацю з Українським інститутом національної пам’яті, яка в останній час інтенсифікується та поглиблюється. Ще у квітні 2011 р. Володимир Кривошея взяв участь у Всеукраїнській науковій конференції «Х Костомарівські читання: до 390-ої річниці перемоги у Хотинській битві», яка відбулася в історичному музеї імені Василя Тарновського.
Зі спільної роботи він згадав лише кілька останніх прикладів. Так, тільки у цьому році Сергій Горобець, кандидат історичних наук, науковий співробітник Українського інституту національної пам`яті, та Ігор Ситий, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник підготували та видали дослідження «Ройська сотня: історія створення, населені пункти, сотенна старшина». Старший науковий співробітник музею Світлана Землянська в 2012 і 2013 роках взяла участь у двох наукових форумах, проведених Українським інститутом національної пам’яті і присвячених остарбайтерам. Її наукові повідомлення оприлюднені в двох тематичних збірниках матеріалів цих конференцій. У цьому році науковий співробітник Українського інституту національної пам`яті Сергій Бутко взяв участь у музейній конференції «Чернігівщина і чернігівці часів Української революції 1917–1921 років». 21 листопада 2013 р. спільними зусиллями проведено круглий стіл «80-ті роковини Голодомору 1932–1933 років в Україні: пам’ять народу не убієнна».
Володимир Кривошея привітав колектив музею із 117-ю річницею створення цієї славетної установи на Чернігівщині, яка є авторитетним науковим і культурно-просвітницьким осередком міста, регіону та країни.
Він поінформував про діяльність Українського інституту національної пам’яті. Висловив сподівання, що результати досліджень науковців Інституту будуть корисними музейним фахівцям в їх нелегкій роботі. Так, у цьому році видається термінологічний довідник з національної та історичної пам’яті, у створенні якого працював весь колектив установи. Важливим внеском стало видання з 2011 р. щоквартального збірника наукових праць «Національна та історична пам’ять», вже вийшло сім випусків. Виданий у цьому році довідник «Каталог зруйнованих храмів і монастирів України» вже активно використовується установами та спеціалістами гуманітарної сфери, а в Москві (Російська Федерація) перекладено минулорічне видання анотованого покажчика «Україна під нацистською окупацією: спалені села (1941–1944 рр.)» Незабаром побачать світ збірник документів і матеріалів «Бій під Крутами в національній пам’яті» та багато інших праць та авторських монографій.
Лариса Буряк, завідувач відділу Українського інституту національної пам’яті, доктор історичних наук, розповіла про важливість впливу духовно-культурних чинників на національну пам'ять, результати роботи фахівців Інституту у цьому напрямі діяльності.
Відповідаючи на питання науковців музею, вона також поінформувала про формування нової концепції експозиції в Національному музеї Тараса Шевченка, присвяченій життю та творчості великого Кобзаря.
Володимир Кривошея передав колективу музею 16 книг – видань Українського інституту національної пам’яті. Серед них крім вже згаданих видань збірника наукових праць «Національна та історична пам’ять»: його авторські праці – енциклопедія «Козацька старшина гетьманщини» та двохтомник «Українське козацтво в національній пам'яті. Чернігівський полк», монографія Т. Чухліба «Козаки і монархи...», монографія «Відгомін Волинської трагедії в історичній пам'яті польського і українського народів», матеріали Всеукраїнської наукової конференції «Війна. Окупація. Пам'ять» (2012).
Сергій Лаєвський також представив і передав колективу Українського інституту національної пам’яті музейні видання, серед яких наукові збірники «Скарбниця української культури».
Урочисто була підписана Угода про співробітництво між Українським інститутом національної пам’яті та Чернігівським історичним музеєм імені Василя Тарновського.
Напрями співпраці: організація та вдосконалення науково-дослідної роботи; участь у розробці спільних наукових тем, програм і проектів; підготовка, рецензування та видання спільних наукових, науково-практичних, науково-методичних, науково-просвітницьких і науково-популярних видань; організація та проведення спільних наукових і науково-практичних семінарів, «круглих столів», конференцій; створення можливостей для проходження наукових стажувань і підвищення кваліфікації наукових співробітників та аспірантів; організація та проведення спільної науково-просвітницької та інформаційної роботи, зокрема проведення виставок, екскурсій, прес-конференцій тощо; обмін виданнями та інформацією.
Сергій Бутко, Український інститут національної пам’яті
