НАЦІОНАЛЬНИЙ АРХІТЕКТУРНО-ІСТОРИЧНИИ ЗАПОВІДНИК
Понад 1300 років тому на правому березі зачарованої Десни, головної притоки могутнього Дніпра, зародилося місто. "Українською Равенною", "гегемоном всього українського Лівобережжя" називав його Михайло Грушевський. І дійсно, серед міст України Чернігів посідає особливе місце, як один з найдавніших історичних, духовних центрів, де збереглися всесвітньовідомі пам'ятки архітектури - собори, церкви, монастирські комплекси.
І не випадково в Чернігові в 1967 р. був створений Державний архітектурно-історичний заповідник. Завдяки його діяльності в найтяжчі десятиліття XX сторіччя вдалося врятувати і зберегти для нащадків неповторні архітектурні ансамблі Чернігова: найдавніший храм Київської Русі - Спаський собор; один з найбільших у Європі курганний некрополь; визначну пам'ятку печеробудівництва - Антонієві печери; унікальну колекцію іконопису та пам'ятки писемності і книгодрукування.
Роль заповідника у справі збереження особливо цінних пам'яток архітектури, історії та культури, у відновленні та розвитку національно-культурних традицій українського народу здобула державне визнання: у 1998 році Указом Президента України йому надано статус Національного.
Національний архітектурно-історичний заповідник "Чернігів стародавній" - один з найбільших музеїв області. Створений 35 років тому, він став провідним науково-просвітницьким закладом, діяльність якого є помітним явищем в культурному житті Чернігівщини.
До складу заповідника входять 29 унікальних пам'яток архітектури та історії, шість з яких домонгольського періоду і на думку фахівців вважаються одними з найдавніших у Східній Європі. В даний час готуються матеріали для внесення цих пам'яток до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
На території Дитинця-Валу, історичного центру міста, колишньої стародавньої чернігівської фортеці, розташовані унікальні архітектурні шедеври: Спасо-Преображенський собор (І пол. XI ст.), Борисоглібський собор (поч. XII ст. ) та Чернігівський колегіум (1700-1786 рр.).
Спасо-Преображенський собор, споруджений за зразком візантійських храмів, - ровесник головного собору Київської Русі - Софії Київської. Заснований як усипальниця чернігівських князів, він зберігся до наших днів майже не перебудований. В соборі поховано чернігівського князя Мстислава Володимировича (вперше згадується в літопису в 1036 р.), св. мученика, князя Ігоря Олеговича (1150 р.), св. Київського митрополита Костянтина (XII ст.).
Борисоглібський собор споруджений чернігівським князем Давидом Святославовичем, з ХУП ст. - кафедральний собор Борисоглібського монастиря, резиденція чернігівських архієпископів. Тут похований найвпливовіший церковний ієрарх другої пол. ХУП ст., відомий письменник Лазар Баранович. В Борисоглібському храмі знаходився також склеп з гробницею чернігівського архієпископа ХУП ст. Ф. Углицького, а також поховання єпископів ХУШ ст. А. Дубневича та Ф. Ігнатовича.
До нашого часу зберігся будинок Чернігівського колегіуму - першого навчального закладу вищого рівня на Лівобережній Україні, заснованого чернігівським архієпископом І. Максимовичем за підтримки гетьмана І.С. Мазепи. Нині тут розміщені: адміністрація Національного архітектурно-історичного заповідника "Чернігів стародавній"; унікальна виставка ікон ХУІІ-ХІХ ст.; експозиція, присвячена Чернігівському колегіуму.
Перлиною давньоруської архітектури є П'ятницька церква, споруджена наприкінці XII - на поч. XIII ст. біля торгової Красної площі. Відроджена видатним реставратором П.Д. Барановським, вона втілила сміливі, оригінальні пошуки стародавніх майстрів із створення самобутнього національного стилю в архітектурі.
В 1069 році біля підніжжя Болдиної гори фундатором славнозвісної Києво-Печерської лаври ченцем Антонієм засновано печерний монастир. Спочатку він складався з порівняно невеликих підземних споруд, які використовувались монахами для відправлення релігійних обрядів та проживання. Сьогодні підземний комплекс - це галереї, об'єднані між собою, загальною довжиною понад 350 метрів. Підземні церкви вражають відвідувачів печер та науковців своїми розмірами та архітектурними формами. Так, розташована біля входу в Антонієві печери церква пр. Антонія Печерського має розміри 11,7 м х 4 м, а висота храму пр. Феодосія Тотемського досягає 8 м 40 см, що майже дорівнює висоті триповерхового будинку.
На території печерного комплексу збереглись також наземні споруди: Іллінська церква (XII ст.) та дзвіниця (ХУШ ст.).
В період монголо-татарської навали печерний монастир, очевидно, був закритий і не діяв. І лише в середині ХУІІ ст., коли розпочинається відродження України, на кошти старшого сотника Чернігівського полку Степана Подобайла відновлюється монастир та ремонтуються його споруди. З ініціативи чернігівського архієпископа Л. Барановича на захід від печер споруджується монастирська трапезна з Введенською церквою (1679 р.), величний п'ятибанний Троїцький собор (1695 р.), келії, будинок настоятеля та 58-метрова п'ятиярусна дзвіниця (1780 р.), з верхнього поверху якої видно майже все місто.
В XI ст. князем Святославом Ярославичем засновано Єлецький монастир. Назва "Єлецький" пов'язана з дивовижною легендою. Розповідають, що на пагорбі, на ялиці "явилась" князю ікона, надіслана самою Богородицею. Це була визначна подія в історії Чернігова. Отож, тут, на Єлецькій горі і споруджується унікальний архітектурний комплекс. Центральна споруда монастиря - Успенський собор, один з найкращих храмів XII ст. за архітектурними пропорціями та композицією. Розорений монголо-татарами монастир був відновлений у ХУП ст. архімандритом, відомим письменником І. Галятовським за підтримки козацької старшини: чернігівського полковника Я. Лизогуба (похованого в усипальниці, прибудованій до Успенського собору) і генерального обозного В.Дуніна-Борковського. Нині це діючий жіночий монастир.
Колективом заповідника проводиться велика науково-дослідна, виставкова та просвітницька діяльність. Організовуються щорічні наукові читання "Чернігівські старожитності", в яких беруть участь дослідники з України та з-за кордону, а науковці заповідника - в міжнародних та всеукраїнських наукових форумах. Ними підготовлено близько 400 наукових праць, видаються матеріали конференцій, книги.
Працівниками заповідника здійснено понад 45 наукових та пошукових експедицій, що дозволило зібрати значний науковий та фондовий матеріал, який нараховує понад 70 тисяч одиниць зберігання.
За період діяльності заповідника його музеї та виставки відвідало понад 8 млн. туристів, урядові делегації з Франції, США, Росії, Великобританії, Північної Кореї, Нової Зеландії, Японії, Канади, Єгипту та інших країн світу, які схвально відгукнулись про пам'ятки міста. Тому не випадково планується включення м. Чернігова в міжнародні туристичні маршрути.
І не випадково в Чернігові в 1967 р. був створений Державний архітектурно-історичний заповідник. Завдяки його діяльності в найтяжчі десятиліття XX сторіччя вдалося врятувати і зберегти для нащадків неповторні архітектурні ансамблі Чернігова: найдавніший храм Київської Русі - Спаський собор; один з найбільших у Європі курганний некрополь; визначну пам'ятку печеробудівництва - Антонієві печери; унікальну колекцію іконопису та пам'ятки писемності і книгодрукування.
Роль заповідника у справі збереження особливо цінних пам'яток архітектури, історії та культури, у відновленні та розвитку національно-культурних традицій українського народу здобула державне визнання: у 1998 році Указом Президента України йому надано статус Національного.
Національний архітектурно-історичний заповідник "Чернігів стародавній" - один з найбільших музеїв області. Створений 35 років тому, він став провідним науково-просвітницьким закладом, діяльність якого є помітним явищем в культурному житті Чернігівщини.
До складу заповідника входять 29 унікальних пам'яток архітектури та історії, шість з яких домонгольського періоду і на думку фахівців вважаються одними з найдавніших у Східній Європі. В даний час готуються матеріали для внесення цих пам'яток до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
На території Дитинця-Валу, історичного центру міста, колишньої стародавньої чернігівської фортеці, розташовані унікальні архітектурні шедеври: Спасо-Преображенський собор (І пол. XI ст.), Борисоглібський собор (поч. XII ст. ) та Чернігівський колегіум (1700-1786 рр.).
Спасо-Преображенський собор, споруджений за зразком візантійських храмів, - ровесник головного собору Київської Русі - Софії Київської. Заснований як усипальниця чернігівських князів, він зберігся до наших днів майже не перебудований. В соборі поховано чернігівського князя Мстислава Володимировича (вперше згадується в літопису в 1036 р.), св. мученика, князя Ігоря Олеговича (1150 р.), св. Київського митрополита Костянтина (XII ст.).
Борисоглібський собор споруджений чернігівським князем Давидом Святославовичем, з ХУП ст. - кафедральний собор Борисоглібського монастиря, резиденція чернігівських архієпископів. Тут похований найвпливовіший церковний ієрарх другої пол. ХУП ст., відомий письменник Лазар Баранович. В Борисоглібському храмі знаходився також склеп з гробницею чернігівського архієпископа ХУП ст. Ф. Углицького, а також поховання єпископів ХУШ ст. А. Дубневича та Ф. Ігнатовича.
До нашого часу зберігся будинок Чернігівського колегіуму - першого навчального закладу вищого рівня на Лівобережній Україні, заснованого чернігівським архієпископом І. Максимовичем за підтримки гетьмана І.С. Мазепи. Нині тут розміщені: адміністрація Національного архітектурно-історичного заповідника "Чернігів стародавній"; унікальна виставка ікон ХУІІ-ХІХ ст.; експозиція, присвячена Чернігівському колегіуму.
Перлиною давньоруської архітектури є П'ятницька церква, споруджена наприкінці XII - на поч. XIII ст. біля торгової Красної площі. Відроджена видатним реставратором П.Д. Барановським, вона втілила сміливі, оригінальні пошуки стародавніх майстрів із створення самобутнього національного стилю в архітектурі.
В 1069 році біля підніжжя Болдиної гори фундатором славнозвісної Києво-Печерської лаври ченцем Антонієм засновано печерний монастир. Спочатку він складався з порівняно невеликих підземних споруд, які використовувались монахами для відправлення релігійних обрядів та проживання. Сьогодні підземний комплекс - це галереї, об'єднані між собою, загальною довжиною понад 350 метрів. Підземні церкви вражають відвідувачів печер та науковців своїми розмірами та архітектурними формами. Так, розташована біля входу в Антонієві печери церква пр. Антонія Печерського має розміри 11,7 м х 4 м, а висота храму пр. Феодосія Тотемського досягає 8 м 40 см, що майже дорівнює висоті триповерхового будинку.
На території печерного комплексу збереглись також наземні споруди: Іллінська церква (XII ст.) та дзвіниця (ХУШ ст.).
В період монголо-татарської навали печерний монастир, очевидно, був закритий і не діяв. І лише в середині ХУІІ ст., коли розпочинається відродження України, на кошти старшого сотника Чернігівського полку Степана Подобайла відновлюється монастир та ремонтуються його споруди. З ініціативи чернігівського архієпископа Л. Барановича на захід від печер споруджується монастирська трапезна з Введенською церквою (1679 р.), величний п'ятибанний Троїцький собор (1695 р.), келії, будинок настоятеля та 58-метрова п'ятиярусна дзвіниця (1780 р.), з верхнього поверху якої видно майже все місто.
В XI ст. князем Святославом Ярославичем засновано Єлецький монастир. Назва "Єлецький" пов'язана з дивовижною легендою. Розповідають, що на пагорбі, на ялиці "явилась" князю ікона, надіслана самою Богородицею. Це була визначна подія в історії Чернігова. Отож, тут, на Єлецькій горі і споруджується унікальний архітектурний комплекс. Центральна споруда монастиря - Успенський собор, один з найкращих храмів XII ст. за архітектурними пропорціями та композицією. Розорений монголо-татарами монастир був відновлений у ХУП ст. архімандритом, відомим письменником І. Галятовським за підтримки козацької старшини: чернігівського полковника Я. Лизогуба (похованого в усипальниці, прибудованій до Успенського собору) і генерального обозного В.Дуніна-Борковського. Нині це діючий жіночий монастир.
Колективом заповідника проводиться велика науково-дослідна, виставкова та просвітницька діяльність. Організовуються щорічні наукові читання "Чернігівські старожитності", в яких беруть участь дослідники з України та з-за кордону, а науковці заповідника - в міжнародних та всеукраїнських наукових форумах. Ними підготовлено близько 400 наукових праць, видаються матеріали конференцій, книги.
Працівниками заповідника здійснено понад 45 наукових та пошукових експедицій, що дозволило зібрати значний науковий та фондовий матеріал, який нараховує понад 70 тисяч одиниць зберігання.
За період діяльності заповідника його музеї та виставки відвідало понад 8 млн. туристів, урядові делегації з Франції, США, Росії, Великобританії, Північної Кореї, Нової Зеландії, Японії, Канади, Єгипту та інших країн світу, які схвально відгукнулись про пам'ятки міста. Тому не випадково планується включення м. Чернігова в міжнародні туристичні маршрути.
Запрошуємо і Вас відвідати унікальні стародавні храми Чернігова, оглянути виставки Національного архітектурно-історичного заповідника " Чернігів стародавній ".
|
