реклама партнерів:
Головна » Європейська інтеґрація » Чому ми дотепер не в СОТ?

Чому ми дотепер не в СОТ?



Автор: Сергієнко
Коментарі: 0
Переглядів: 2559
Європейська інтеґрація


Голова української делегації на переговорах про вступ України до СОТ, заступник міністра економіки Валерій Пятницький пояснює чому не справджуються прогнози щодо вступу України до СОТ, чому наш шлях до СОТ такий безпрецедентно тривалий і чи буде в нього, зрештою, кінець

– Валерію Тезійовичу, так чому ми досі не в СОТ?

– Переговори, особливо багатосторонні, дуже складні. Потрібно враховувати п’ять-шість системних чинників, а коли намагаються спростити, то й виходить, що ми щоразу щось обіцяємо через три місяці або через шість.

Спробую окреслити весь комплекс, з якого складається переговорний процес.

Почнемо з двосторонніх переговорів. Ми їх в основному закінчили, залишився тільки Киргизстан. Але з ним у нас виходить нетрадиційний процес переговорів, які зазвичай ведуться з членами СОТ, тобто коли з їхнього боку є розумний запит з урахуванням уже сформованих потоків товарів і послуг між двома країнами і спрямований на те, щоб якось поліпшити й спростити ці торгові відносини. На сьогодні в нас із Киргизстаном є угода про вільну торгівлю товарами. Тобто все досить просто: нульове мито, немає жодних бар’єрів, жодних вилучень. І обсяг торгівлі дуже маленький. Тому те, як нині поводиться Киргизстан, практично уникаючи нас, дуже дивно.

– Яценюк нещодавно заявив, що це проблема політична.

– Я як людина, котра веде переговори в торговій сфері, можу
сказати, що вона абсолютно не пов’язана з торгівлею.

– Але ж Киргизстан виставляє якісь вимоги: спочатку це були лампочки, потім борг, потім якесь мито…

– Борг уже не виставляється. Це питання перебуває за межами переговорів у рамках СОТ. Це не Паризький клуб чи якась інша організація, що займається врегулюванням боргів.
На жаль, попри те, що в угодах СОТ є положення, згідно з яким країни-члени мають сприяти державам, котрі перебувають у процесі вступу, й не уникати переговорного процесу, Киргизстан сьогодні фактично саме це й робить. І ще й висуває якісь абсолютно нереалістичні вимоги, наприклад, опустити імпортне мито на цукор і м’ясо. Але ж у нас, повторюю, угода про ЗВТ, тобто й так нуль. І взагалі, оскільки Киргизстан не виробляє ні цукру, ні м’яса, і в найближчій перспективі цей товар до нас із цієї країни не надходитиме, то виникає запитання: які підстави для таких вимог? Я розумію, якби це була, скажімо, велика китайська економіка, яка нарощує обороти й бачить, що через п’ять років вона вироблятиме вдвічі більше цукру й утричі більше м’яса, а отже, їй потрібні ринки. Але такий запит у малесенької економіки, яка й через п’ять, і через десять років не вироблятиме ні цукру, ні м’яса (принаймні на експорт)! До того ж ця країна від нас досить далеко. Ми провели аналіз наявного запиту й побачили, що раціональним може бути підхід (якби в нас не було угоди по ЗВТ) тільки щодо кількох позицій – це вольфрамові руди та вироби з вольфраму.

– А якщо Киргизстан і далі опиратиметься, нас без його згоди можуть прийняти?

– Ні. На сьогодні в рамках системи СОТ не існує механізму, який зазвичай називають «проти дурня». І ніхто не піде на те, щоб створити прецедент неконсенсусного голосування за прийняття. Доти, доки хоч одна країна буде проти, ніхто не піде на те, щоб ми стали членами організації.

– Як же нам уплинути на Киргизстан? Яка може бути ціна питання? А якщо запропонувати Бішкеку заплатити ті горезвісні 27 млн. дол. так званого боргу? До речі, можна було б, наприклад, звернутися до наших олігархів, тих же Ахметова, Тарути, Пінчука, котрі, здається, дуже зацікавлені в якнайшвидшому вступі України до СОТ, із пропозицією спонсорувати цей процес. Невже вони б відмовилися?

– Ми ж із вами вже говорили, що це питання лежить у політичній сфері. Можливість того, що 27 млн. дол., чи хай навіть 270 млн. дол., улаштують Киргизію, близька до нуля. Я вам більше скажу, навіть якщо ми погодимося на всі нульові мита, вони все одно не підпишуть протоколу. Принаймні я в це не вірю.

– Але ж ви для себе якось пояснюєте таку позицію Киргизії?

– Як людина, котра веде торгові переговори, я не маю пояснення в рамках тієї системи координат, у якій перебуває СОТ. Виходить, пояснення має лежати за її межами…

– Правильно. І в пресі вже неодноразово висловлювалися серйозні підозри, що така позиція Киргизстану визначається не в Бішкеку, а в Москві. Герман Греф (на той момент іще глава Мінекономрозвитку РФ) нещодавно заявив, що Росія не встигне до кінця 2007 р. вступити до СОТ. Ні для кого не секрет, що росіяни страшенно бояться, що Україна приєднається до організації раніше й потім, увійшовши до робочої групи по Росії, виставить їй довгий список вимог.

– Скажімо так: у мене немає якихось конкретних фактів впливу Росії на політику Киргизстану. Я не можу сказати, припустимо, що хтось із керівництва Росії викликав до себе когось із керівництва Киргизстану й давав завдання блокувати Україну. Я такої інформації не маю.

– Дипломатична відповідь…

Джерело: http://eu.prostir.ua





QR-код посилання на сторінку
Скористайтеся програмою для сканування штрих-кодів на телефоні.




Коментарі

omForm">
avatar

Останні новини

20:57
23-Лис-2024
Доба Гетьманщини в постатях
Запрошуємо Вас цікаво і доступно дізнатися про Гетьманщину! Чому важливо знати і розу
22:02
22-Лис-2024
Північнокорейські військові готуються до штурмів у Маріуполі та Харківській області
Технічні радники Північної Кореї прибули в південне окуповане Росією портове місто Ма
19:10
22-Лис-2024
У США обговорюється питання повернення Україні ядерної зброї
Офіційні особи США та Європи обговорюють стримування як можливу гарантію безпеки для
22:00
21-Лис-2024
Перейменування вулиць на Харківщині: проміняють Олександра Олеся на Затишну
Малоданилівська громада вирішила перейменувати три топоніми, що були раніше затвердже
19:50
21-Лис-2024
До Дня Гідності та Свободи
День Гідності та Свободи відзначають щорічно 21 листопада згідно з Указом Президента
18:46
21-Лис-2024
18 загиблих, 33 поранених: результати удару по командному пункту ЗС Росії в Курській області
Серед поранених троє військовослужбовців КНДР. Більшість постраждалих – офіцери Півде
Усі новини


реклама партнерів: