Якщо держава не вживатиме заходів, нашому культурному надбанню загрожує знищення, а ті вітчизняні пам’ятки, які нині перебувають під охороною ЮНЕСКО, можуть за неналежне ставлення вилучити з цього переліку. Такі невтішні висновки «круглого столу», що його провела Всеукраїнська асоціація музеїв. Керівники музейних закладів та культурні діячі вимагають запровадити мораторій на передання церковним організаціям та релігійним громадам об’єктів культурної спадщини. У зверненні зазначається, що нині в Україні релігійним конфесіям передано майже п’ять тисяч пам’яток та багато десятків тисяч музейних експонатів. Усі вони зберігаються тепер в неналежному стані, не ведеться їхній облік тощо. Крім того, музейники пропонують забезпечити прозорість механізму використання бюджетних коштів, виділених на реставрацію об’єктів культурної спадщини, що перебуває в користуванні церков. В Україні тим часом досі не було створено прецеденту, коли б за руйнування пам’яток культури і духовності хтось поніс покарання.
— Для того, щоб музей зміг підфарбувати стіну чи зробити дрібний ремонт, треба все узгоджувати з цілою низкою установ. Тим часом церковники можуть безкарно руйнувати цілі об’єкти, — каже Адріана В’ялець, директор Державного музею українського народно-декоративного мистецтва. Ось і нещодавно в Києво-Печерському заповіднику зникла ціла брама та огорожа на в’їзді до Нижньої лаври.
Президент Українського комітету Міжнародної ради з питань пам’яток і визначних місць Микола Яковина розкритикував листа міністра культури і туризму України Юрія Богуцького від 7 вересня про згоду на передання Українській православній церкві Московського Патрісархату кількох корпусів Національного Києво-Печерського заповідника, в тому числі й унікальної давньоруської пам’ятки — Церкви Преображення (Спаса на Берестовому). Він нагадав, що вона взагалі перебуває поза межами лаври.
А спричинив до такої вакханалії, вважає директор Чернігівського історичного музею Сергій Лаєвський, указ Президента України від 2002 року про повернення церковним громадам їхнього майна. З того й почалося. Приміром, у Чернігові музейні працівники вже понад рік не можуть потрапити до музею. Бо Церква Святої Катерини, з тих пір, як на виконання горезвісного указу тодішній голова Чернігівської обласної адміністрації передав її церковній громаді, весь час у облозі. А на всі спроби працівників музею пройти одразу вишиковується міліцейський кордон. Працівники музею запевняють, що вони вже пройшли через листування від Президента до найнижчого чиновника, та віз і нині там. Тим часом у церкві, яка не опалюється, залишилися 262 предмети історичної спадщини, безцінна колекція козацької старовини. Зокрема й найдавніші український вишитий рушник 1746 року, плахта, керамічні вироби.
Кричуща ситуація і в Переяславі-Хмельницькому. Як розповіла присутнім заступник директора Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» Галина Глушко, Міністерство культури своїм наказом зобов’язало їх укласти договір на користування Михайлівською церквою з УПЦ МП. Музейникам поки що вдалося відстояти приміщення. Однак тепер, каже Галина Іванівна, їм заявляють, що переглядатимуть штатний розклад, витребовують особові справи тощо. Храм тим часом обставили наметами, там палять багаття. Тому, вважають музейники, це вже не духовність, а політика.
Апелюють до Президента України і працівники Національного заповідника «Херсонес Таврійський». На заваді пам’ятко-архітектурній діяльності постала спроба УПЦ МП за сприяння місцевої влади забрати 12 га території городища. Значна кількість відвідувачів насправді йдуть не на богослужіння, а на відпочинок у прибережній зоні. Там утворюють стихійні пляжі, засмічують територію і вчиняють акти вандалізму. До того ж, вважають фахівці, такий поділ зруйнує цілісність комплексу заповідника.
На жаль, вислухати точку зору чиновників і донести до них свою організаторам акції не вдалося. Місця, відведені для них, так і залишилися порожніми. Тож, схоже, ситуація загострюватиметься й надалі.

В Управлінні містобудування та архітектури Київської державної адміністрації, куди ми зверталися, «Голосу України» коментарів отримати не вдалося. Протягом дня телефони і пана Присяжнюка, і його прес-служби мовчали. Тим часом завідувачка відділу музеїв Міністерства культури і туризму Любов Нестеренко відповіла, що, приміром, Києво-Печерська лавра є заповідником, а їхній підрозділ опікується лише рухомими музейними предметами. Тож дане питання належить до компетенції Державної служби з питань національно-культурної спадщини. Стосовно ж випадку з Чернігівським музеєм, коли церква утримує саме так звані рухомі експонати, начальниця відділу, зокрема, зазначила, що такого не повинно бути, і Міністерство культури категорично проти таких дій. Адже це реліквії, які є державним надбанням, ще раз наголосила вона. У Державній службі з питань національно-культурної спадщини, на жаль, тривалий час керівників також не було на місці. А коли, нарешті, додзвонилися, кореспондентові відповіли, що зможуть дати коментарі лише на офіційний запит газети, а не по телефону.

Марина КРИВДА.
http://www.golos.com.ua