Одним із найдивовижніших куточків української природи є дендрологічний парк “Тростянець”. Він розташований селі Тростянець Ічнянського району на Чернігівщині. Його заснував у 1830-х роках Іван Михайлович Скоропадський, - нащадок гетьмана України Івана Скоропадського.
І.М. Скоропадський (1805-1887 рр.) був визначним громадським та культурно-освітнім діячем. Він багато зробив для ліквідації кріпацтва, дбав про освіту свого народу. Його онук, гетьман Української держави 1918 р. Павло Скоропадський, писав про свого діда так: “... це була розумна і освічена людина. ... він стежив за літературою декількох мов, цікавився політикою, був чудовим господарем, брав активну участь у місцевому житті Полтавщини”. Іван Михайлович був також колекціонером рослин, шанувальником старовини та мистецтва, непоганим знавцем архітектури.
Кілька років тому поблизу входу в Тростянецький парк встановлено скульптуру його засновника. Звідси і розпочинається подорож по дивовижному дендропарку. На його чарівних доріжках і алеях ростуть екзотичні дерева, їх садженці привезені сюди ще у сорокових роках ХІХ століття з Риги, Петербурга, Парижа, Києва, Нікітського ботанічного саду та інших місць. В Тростянці вперше в Лівобережній Україні були випробувані такі рідкісні дерева, як береза чорна, дуб черепитчастий, в’яз американський,туйовик поникаючий, грецька ялиця, кедрова корейська та скручена сосни, червона ялина та інші. Поряд з екзотами ростуть і відомі нам липи, берези, ясени, тополі, сосни ...
Посередині парку розташований Великий став завдовжки 1,3 км і завширшки (біля греблі) майже 100 м. До речі, на місці цього озера колись знаходивсь звичайний струмок. Його поглибили та значно збільшили. Упоперек ярів поблизу Тростянця спорудили три греблі з шлюзами і таким чином створили ще три ставки: Лебединий, Куциха та Безіменний. Навколо озер ростуть величезні ялини, каролінські тополі, а також стрункі берізки, могутні дуби та інші дерева. Мовби, господарі цих рукотворних водоймищ, тут плавають величні білі лебеді.
Та найбільше вражає відвідувачів парку дивовижний рельєфний ландшафт. Висота деяких штучних гір досягає 35 метрів. Досить цікава історія їх створення. Ще у 1857 році Іван Михайлович Скоропадський відвідав Париж. Тут він ознайомився з багатьма парками, і зокрема з парком Джеймса Ротшильда в Ферре, де було застосовано метод штучного формування рельєфу. Відтак, повернувшись в рідний Тростянець Скоропадський бере на озброєння саме цей метод. За ескізами місцевого художника-пейзажиста створюється своєрідний швейцарський ландшафт з загостреними пагорбами, які нагадують Альпи. Перетворення рівнини в рельєфну місцевість тривало майже 30 років. Висота деяких гір досягає 35 метрів. Пагорби обсаджували деревами та кущами. Що цікаво, на створення гір було витрачено більш як 100 тисяч карбованців.
В старовинному парку збереглись споруджені ще І.М.Скоропадським два флігелі, в яких жили гості: артисти, художники та інші видатні особистості. Зокрема, відомий художник Микола Миколайович Ге. На місці старого палацу збудовано дитячий санаторій. Тут лікуються і відпочивають діти з усіх куточків України.
Подорожуючи по парку ви зустрінете на своєму шляху “чарівну” дерев’яну лавочку. Потрібно на неї сісти, заплющити очі і загадати бажання. Кажуть, що воно обов’язково збудеться.
А, ще в дендропарку є загадкова колона смутку “Розбита надія”. Можливо, це була данина моді. Бо, подібні колони є й в інших парках. Хоча, існує думка, що таким чином Іван Михайлович увічнив скорботу за своїми сестрами і братом, які померли у віці 16-27 років. Але, мешканці Тростянця розповідають й іншу версію. Дружина І.М.Скоропадського Єлизавета Петрівна Тарновська не бажала жити в селі, вона лише влітку приїздила в маєток. Їх шлюб проіснував лише 10 років. Отож, Іван Михайлович створював парк без коханої. Кажуть, що Скоропадський часто сумував біля колони “Розбитих надій”...
Іван Михайлович Скоропадський дуже любив Тростянецький дендропарк. До останнього року свого життя він майже щодня об’їжджав його, турбувався про його красу. 27 лютого 1887 року (за старим стилем) І.М.Скоропадський помер. Його поховали на пагорбі, на якому поставили мармуровий пам’ятник. На постаменті вибито напис: “Любезный прохожій! Садъ, в котором ты гуляешь, посаженъ мною; он служилъ мнъ утъшеніем въ моей жизни. Если ты замътишь безпорядокъ, ведущий къ уничтоженію его, то скажи объ этомъ хозяину: ты сдълаешь доброе дъло”.
Дендрологічний парк “Тростянець” і сьогодні є неперевершеним шедевром садово-паркового мистецтва, за своєю красою він не має рівних в Україні. Годинами можна милуватись цією незайманою красою ландшафтів, де майстерно поєднані мальовничі галявини з водною поверхнею ставків та гористим рельєфом і рослинним розмаїттям.. Завітайте сюди, на вас чекають цікаві прогулянки, екскурсії з розповідями про минуле та сьогодення парку, чарівні краєвиди і цілюще повітря.

Сергій Черняков