У німецьких медіа все частіше з’являється не старе «Kiew», а нове написання — «Kyjiw». Для стороннього читача це може виглядати як дрібна технічна правка. Але для України ця зміна напряму пов’язана з історією мови, політикою колонізації та сучасною боротьбою за свою ідентичність.

Російське написання «Kiew» і його історичний контекст

Форма «Kiew» походить від транслітерації російської назви «Киев». Саме цей варіант десятиліттями закріплювався в Європі, оскільки російська мова була панівною в імперській і радянській політиці. Українська ж мова системно витіснялася — і зміна назв міст була частиною цієї політики.

«Kyjiw» — це передача українського «Київ» згідно з міжнародними принципами транслітерації. Це повернення автентичної назви столиці без російського посередництва.

Історія обмежень української мови та їхній вплив

Щоб зрозуміти, чому питання написання досі викликає емоції, варто згадати конкретні історичні рішення, які формували мовну політику:

Заборона українських видань у 1863 році

Валуєвський циркуляр обмежив друк українською мовою та оголосив її «несамостійною». Це стало першим офіційним документом, який мав на меті позбавити Україну культурної самостійності.

Емський указ 1876 року

Цим указом забороняли українські вистави, книжки, ввезення літератури, а також викладання українською мовою. Мета була одна — витіснити українську з публічної сфери.

Русифікація у совєтський період

Попри коротку українізацію у 1920-х, подальша політика СРСР була спрямована на домінування російської мови. Після Голодомору та репресій україномовну освіту, науку й адміністрацію системно обмежували.

Ці процеси сформували мовний фон, у якому українські назви замінювалися російськими й виводилися в міжнародний обіг саме через них.

Чому зміна написання важлива для Німеччини

Для Німеччини зміна написання — це не просто питання мовної точності. Це спосіб продемонструвати повагу до країни, яка сама визначає, як мають звучати її власні географічні назви. Вибір «Kyjiw» означає готовність враховувати історичний досвід України, у якому мова століттями була полем боротьби й інструментом політичного тиску.

У нинішній війні це рішення має й символічну вагу. Україна захищає не лише територію, а й право на власну культуру, назви, самоідентифікацію. Коли німецькі медіа обирають написання «Kyjiw», вони роблять зрозумілий жест підтримки: визнають Україну такою, якою вона себе визначає, а не через російську призму.

Офіційна позиція Німеччини та медіа-стандарт

Міністерство закордонних справ Німеччини вже офіційно використовує форму Kyjiw у Länderverzeichnis für den amtlichen Gebrauch — списку, обов’язковому для всіх федеральних органів.

Провідні німецькі ЗМІ — Der Spiegel, Deutsche Welle, ZDF/ARD — також перейшли на українську транслітерацію. Це означає, що Kyjiw є сучасним і рекомендованим стандартом у німецькомовному просторі.

Для журналістики точність має значення. Правильна передача назв — частина професійної етики й відповідальності перед аудиторією.

Додаткова інформація:

«Перелік країн для офіційного використання у Федеративній Республіці Німеччина»

Олександр Майшев,
Національна спілка журналістів України,
"Європейська Україна"