20 листопада 1945 року у залі № 600 Нюрнберзького палацу юстиції розпочалося те, що згодом назвуть судом століття. Саме ця дата є приводом згадати про унікальне місце, де народжувалася нова міжнародна правова система, і яке досі зберігає живу пам'ять про ті події — знамениту Залу 600 у Палаці правосуддя Нюрнберга.

Вибір був символічним і точним. Саме тут відбувалися гучні з'їзди нацистської партії, саме тут у 1935 році ухвалили расистські «Нюрнберзькі закони». Місто, яке колись було вітриною гітлерівської ідеології, тепер стало сценою її повного розгрому і саме тут мало пролунати слово «вирок» для її ідеології.

Американці перед початком процесу перебудували Залу 600: встановили кабіни для синхронного перекладу — технічне диво того часу, адже слухання велись одразу чотирма мовами. Переобладнали лави для підсудних, місця для адвокатів, прокурорів та журналістів.

Сьогодні в музеї при Залі 600 зберігаються дві оригінальні частини тих лавок 1945 року — спеціально виготовлених саме для цього суду.

20 листопада 1945 року почався процес, що тривав 218 днів. За цей час було записано близько 986 годин аудіоматеріалів та 37 котушок відеозаписів. Стенограма зайняла понад 16 000 сторінок. Світ почув шокуючі свідчення і побачив документальні кадри, які назавжди змінили уявлення про масштаби злочинів.

На лаві підсудних опинилися 22 керівники Третього Рейху. Вироки були різні: 12 смертних кар, 7 тюремних термінів і 3 виправдання.

• Герман Герінг — рейхсмаршал, другий після Гітлера — смертна кара (покінчив життя самогубством за кілька годин до запланованої страти).
• Рудольф Гесс — заступник фюрера — довічне ув'язнення.
• Йоахім фон Ріббентроп — міністр закордонних справ — смертна кара.
• Вільгельм Кейтель — начальник штабу верховного командування вермахту — смертна кара.
• Ернст Кальтенбруннер — глава Головного управління імперської безпеки — смертна кара.
• Альфред Розенберг — головний ідеолог нацизму — смертна кара.
• Ганс Франк — генерал-губернатор окупованої Польщі — смертна кара.
• Вільгельм Фрік — міністр внутрішніх справ — смертна кара.
• Юліус Штрайхер — видавець антисемітської газети «Der Stürmer» — смертна кара.
• Фріц Заукель — уповноважений з примусової праці — смертна кара.
• Альфред Йодль — начальник оперативного управління верховного командування вермахту — смертна кара.
• Артур Зейсс-Інкварт — рейхскомісар окупованих Нідерландів — смертна кара.

Інші отримали різні строки ув'язнення — від 10 років до довічного, троє були виправдані. Страти засуджених до смертної кари відбулися 16 жовтня 1946 року.

На процесі піднімали й теми, що залишили гіркий осад. Масові вбивства радянськими військами польських офіцерів і цивільних у Катині 1940 року — понад 21 тисяча жертв — суд не визнав злочином через політичні домовленості. Те ж саме стосувалося пакту Ріббентропа-Молотова 1939 року із секретними протоколами поділу Польщі.

У музеї зберігається фотокопія карти з позначенням кордонів розділеної Польщі, завізована підписами агресорів.

Радянська сторона, як переможець і суддя, мала право вето. Так з'явився термін «правосуддя переможців» — і він тягнеться за Нюрнбергом донині.

Незважаючи на ці проблеми, головний здобуток Нюрнберга — чітке формулювання: за воєнні злочини відповідають конкретні люди, незалежно від їхнього статусу.

Ці принципи стали основою для майбутніх трибуналів — від Югославії та Руанди до створення Міжнародного кримінального суду.

Зала 600 — це не просто кімната з лавами, мікрофонами й документами. Це місце, де світ вперше публічно визнав: зло має ім'я, і воно отримає вирок.

І сьогодні, коли росія веде агресивну війну проти України, нищить міста, депортує дітей, влаштовує тортури та масові вбивства, світ знову стоїть перед викликом: чи здатен він діяти так само рішуче, як у 1945-му?

Міжнародний кримінальний суд уже видав ордер на арешт диктатора росії путіна, але шлях до вироку — довгий. Злочини радянських військ — від Голодомору до депортацій і русифікації — досі чекають на свою повну юридичну оцінку, а злочини сучасної росії чекають на свій «Нюрнберг».

Через 80 років Нюрнберг нагадує: правда може бути відкладена, але не скасована.

Олександр Майшев,
член Національної спілки журналістів України.

PS Щира вдячність керівництву «Меморіалу Нюрнберзьких процесів» за можливість створення відповідних аудіо та фото матеріалів.

Адреса Меморіалу: Bärenschanzstraße 72, 90429 Nürnberg