23 листопада 2017 року у Чернігові вийшла з друку книга про комуністичний злочин світового рівня вже в одному окремому селі у Чернігівському районі Чернігівської області під назвою «Петрушин у роки Голодомору. 1932-1933».

Нова науково-популярна книга «Колективізація та Голодомор 1932–1933 років на Чернігівщині: забуттю і прощенню не підлягає» (Тамара ДЕМЧЕНКО)

Методичні рекомендації до відзначення Дня захисника України, присвяченого 75-річчю від початку формування Української повстанської армії.
З метою вшанування мужності та героїзму, захисників незалежності і територіальної цілісності, військових традицій Українського народу, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві Президентом України встановлено День захисника України (Указ від 14 жовтня 2014 року № 806) – свято, яке щорічно відзначається 14 жовтня.

18 травня 1944 року розпочалася операція з депортації кримських татар. У цей день вшановують пам'ять жертв цього злочину (під час головної хвилі депортації 18-20 травня було виселено 180 014 осіб), а також відзначають його як День боротьби за права кримськотатарського народу. Український інститут національної пам'яті підготував матеріали та архівні фото, присвячені цій темі.

Акція «Вісла» – військово-політична операція польської комуністичної влади, що стала інструментом етнічної чистки та полягала у депортації всього українського населення з південно-східних регіонів Польщі (Лемківщина, Холмщина, Надсяння й Підляшшя) до її північно-західних земель.

Акція “Вісла” – військово-політична операція польської комуністичної влади, що стала інструментом етнічної чистки та полягала у депортації всього українського населення з південно-східних регіонів Польщі (Лемківщина, Холмщина, Надсяння й Підляшшя) до її північно-західних земель.

Інформаційні матеріали Українського інституту національної пам'яті, присвячені 75-м роковинам від початку примусового вивезення населення України в Німеччину (остарбайтерів)».

Інформаційні матеріали Українського інституту національної пам’яті про життя і діяльність Михайла Грушевського (29 вересня 1866 – 24 листопада 1934) Михайло Сергійович Грушевський – видатний історик, визначний державний і громадсько-політичний діяч, літературознавець, письменник, публіцист, організатор української науки, академік Всеукраїнської академії наук і Академії наук СРСР.

Це видання Українського інституту національної пам’яті, Управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації, Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К.Д. Ушинського.

Український історичний календар 22 січня містить дві знаменні події: проголошенням 1918 року IV Універсалом Української Центральної Ради незалежності Української Народної Республіки та рівно за рік – Універсалом Директорії Української Народної Республіки – об’єднання УНР і ЗУНР в одну суверенну державу. Ці події є одними із найважливіших в історії Української революції 1917 – 1921 років і загалом історії України XX століття.

“Люди Правди”. Плакати до Дня пам'яті жертв голодоморів в Україні (15 людей правди)

Методичні рекомендації до вшанування у загальноосвітніх навчальних закладах загиблих від Голодомору 1932 – 1933 років (до Дня пам’яті жертв Голодомору)
Вступ
Мета проведення заходів
Історична довідка
Подолання інформаційної блокади
Рекомендації щодо форми і методів проведення заходів
Всеукраїнська акція “Запали свічку”
Додаток 1. “Люди Правди. Щоб світ знав!” – гасло цьогорічної просвітницької кампанії
Додаток 2. Голодомор у художній літературі та корисні інтернет-посилання
Додаток 3. Перелік художніх і документальних фільмів про Голодомор

«Про всі обставини одного із найкривавіших злочинів агресора –Московського царства у 1708 р. проти цивільного населення та християнської церкви в Русі-Україні, трагедії знищення тодішньої столиці держави «Військо Запорізьке» (її більше знають під назвою «Гетьманщина») Ви дізнаєтеся зі статті Сергія Павленка, відомого в Україні і світі мазепознавця і дослідника Батуринської трагедії, і Олени Ткаченко, співробітника редакції всеукраїнського наукового журналу «Сіверянський літопис»» під назвою «2 листопада 1708 р. – трагічна сторінка історії БАТУРИНА».

Аналіз та викриття радянських/російських міфів про Україну у Другій світовій війні, освітню політику сучасного російського імперіалізму (підручники з історії), висвітлення різних аспектів історії війни – все це в Матеріалах Всеукраїнської науково-практичної конференції «Україна у Другій світовій війні: міфи і реальність», яку 15 квітня у Чернігові провели Український інститут національної пам’яті, Управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації, Чернігівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені К.Д. Ушинського.

У публікації «1939–1941–1945: про три радянсько-російські міфи війни» викриваються три радянсько-російських міфи про СРСР у Другій світовій війні:
1) «1939 рік: Пакт Молотова-Ріббентропа був вимушеним кроком для СРСР»;
2) «1941 рік: нищівні поразки Червоної армії на початку війни зумовлені чисельною та якісною перевагою Вермахту»;
3) «1945 рік: Георгій Жуков – «Маршал Великої Перемоги».
Автор: Ростислав Пилявець, військовий історик, кандидат історичних наук, доцент, полковник запасу Збройних Сил України.

Україна в Другій світовій війні. — Київ, Український інститут національної пам’яті, 2015. —28 с., іл.» у форматі PDF. Українці в Другій світовій війні. Факти, цифри, особи. Складна картина світового протистояння на нашій землі та українці на всіх фронтах глобального конфлікту.

Корюківська трагедія — один з багатьох випадків знищення нацистами населених пунктів на українській території. За підрахунками Українського інституту національної пам’яті, за час німецької окупації України свідомо було знищено понад 670 населених пунктів на території 16 сучасних областей України та Автономної республіки Крим. Жертвами такого роду каральних операцій стали щонайменше 50828 вбитих.

За своїми масштабами знищення Корюківки є найбільшою каральною акцією нацистів у Другій світовій війні в Європі. Інші відомі спалення населених пунктів: Лідице в Чехії (10 червня 1942 р. вбито у селищі й замордовано у концтаборі 320 осіб), Хатинь в Білорусі (22 березня 1943 р. у селі знищено 149 осіб), Орадур-сюр-Глан у Франції (10 червня 1944 р. знищено у селищі 642 особи).

У науковій статті «Чорна Піхота. Скільки «чорносвитників» знищив Сталін?» Ростислав Пилявець, кандидат історичних наук, доцент, науковий співробітник Українського інституту національної пам’яті, полковник запасу Збройних сил України, висвітлив маловідому тему чорної піхоти (їх називали ще «чорносвитниками», «піджачниками» тощо) у 1942-1944 роках як один із методів упокорення сталінським режимом СРСР українського народу у Другій світовій війні.

Автор статті «Радянське міфічне свято «23 лютого», кандидат історичних наук, співробітник Українського інституту національної пам’яті Сергій Горобець, аргументовано з історичними фактами доводить ганебність і принизливість відзначення такого "дня Червоної армії і Воєнного флоту" або "дня захисника вітчизни" не тільки громадянами України, а також і громадянам Російської Федерації.

«Заснування і походження назв сіл Чернігівського району» — нова книга Сергія Горобця, кандидата історичних наук, співробітника Українського інституту національної пам’яті. Вона являє собою спробу узагальнити відомості про час виникнення поселень Чернігівського району Чернігівської області, чітко зафіксувати першу писемну згадку про них у джерелах, а також переосмислення давно відомих версій та гіпотез про походження назв.