Методичні рекомендації до вшанування у загальноосвітніх навчальних закладах загиблих від Голодомору 1932 – 1933 років (до Дня пам’яті жертв Голодомору)
Вступ
Мета проведення заходів
Історична довідка
Подолання інформаційної блокади
Рекомендації щодо форми і методів проведення заходів
Всеукраїнська акція “Запали свічку”
Додаток 1. “Люди Правди. Щоб світ знав!” – гасло цьогорічної просвітницької кампанії
Додаток 2. Голодомор у художній літературі та корисні інтернет-посилання
Додаток 3. Перелік художніх і документальних фільмів про Голодомор

«Про всі обставини одного із найкривавіших злочинів агресора –Московського царства у 1708 р. проти цивільного населення та християнської церкви в Русі-Україні, трагедії знищення тодішньої столиці держави «Військо Запорізьке» (її більше знають під назвою «Гетьманщина») Ви дізнаєтеся зі статті Сергія Павленка, відомого в Україні і світі мазепознавця і дослідника Батуринської трагедії, і Олени Ткаченко, співробітника редакції всеукраїнського наукового журналу «Сіверянський літопис»» під назвою «2 листопада 1708 р. – трагічна сторінка історії БАТУРИНА».

Аналіз та викриття радянських/російських міфів про Україну у Другій світовій війні, освітню політику сучасного російського імперіалізму (підручники з історії), висвітлення різних аспектів історії війни – все це в Матеріалах Всеукраїнської науково-практичної конференції «Україна у Другій світовій війні: міфи і реальність», яку 15 квітня у Чернігові провели Український інститут національної пам’яті, Управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації, Чернігівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені К.Д. Ушинського.

У публікації «1939–1941–1945: про три радянсько-російські міфи війни» викриваються три радянсько-російських міфи про СРСР у Другій світовій війні:
1) «1939 рік: Пакт Молотова-Ріббентропа був вимушеним кроком для СРСР»;
2) «1941 рік: нищівні поразки Червоної армії на початку війни зумовлені чисельною та якісною перевагою Вермахту»;
3) «1945 рік: Георгій Жуков – «Маршал Великої Перемоги».
Автор: Ростислав Пилявець, військовий історик, кандидат історичних наук, доцент, полковник запасу Збройних Сил України.

Україна в Другій світовій війні. — Київ, Український інститут національної пам’яті, 2015. —28 с., іл.» у форматі PDF. Українці в Другій світовій війні. Факти, цифри, особи. Складна картина світового протистояння на нашій землі та українці на всіх фронтах глобального конфлікту.

Корюківська трагедія — один з багатьох випадків знищення нацистами населених пунктів на українській території. За підрахунками Українського інституту національної пам’яті, за час німецької окупації України свідомо було знищено понад 670 населених пунктів на території 16 сучасних областей України та Автономної республіки Крим. Жертвами такого роду каральних операцій стали щонайменше 50828 вбитих.

За своїми масштабами знищення Корюківки є найбільшою каральною акцією нацистів у Другій світовій війні в Європі. Інші відомі спалення населених пунктів: Лідице в Чехії (10 червня 1942 р. вбито у селищі й замордовано у концтаборі 320 осіб), Хатинь в Білорусі (22 березня 1943 р. у селі знищено 149 осіб), Орадур-сюр-Глан у Франції (10 червня 1944 р. знищено у селищі 642 особи).

У науковій статті «Чорна Піхота. Скільки «чорносвитників» знищив Сталін?» Ростислав Пилявець, кандидат історичних наук, доцент, науковий співробітник Українського інституту національної пам’яті, полковник запасу Збройних сил України, висвітлив маловідому тему чорної піхоти (їх називали ще «чорносвитниками», «піджачниками» тощо) у 1942-1944 роках як один із методів упокорення сталінським режимом СРСР українського народу у Другій світовій війні.

Автор статті «Радянське міфічне свято «23 лютого», кандидат історичних наук, співробітник Українського інституту національної пам’яті Сергій Горобець, аргументовано з історичними фактами доводить ганебність і принизливість відзначення такого "дня Червоної армії і Воєнного флоту" або "дня захисника вітчизни" не тільки громадянами України, а також і громадянам Російської Федерації.

«Заснування і походження назв сіл Чернігівського району» — нова книга Сергія Горобця, кандидата історичних наук, співробітника Українського інституту національної пам’яті. Вона являє собою спробу узагальнити відомості про час виникнення поселень Чернігівського району Чернігівської області, чітко зафіксувати першу писемну згадку про них у джерелах, а також переосмислення давно відомих версій та гіпотез про походження назв.

Наукова стаття «125-літній ювілей Тараса Шевченка: комеморації 1939 року» Богдана Короленка, кандидата історичних наук, співробітника Українського інституту національної пам’яті, присвячена дослідженню теми відзначення 125-літнього ювілею великого Кобзаря в СРСР в 1939 р. – якраз після Голодомору в Україні 1932–1933 рр., тотальних політичних репресій 1937–1938 рр. і напередодні Другої світової війни.

Методичні матеріали Українського інституту національної пам'яті "До 81-их роковин голодомору, пам’яті тих, хто чинив спротив геноциду", а також історичні довідки щодо Голодоморів 1921-1923 (підготувала Т.П.Демченко), 1932-1933(підготував С.М.Горобець), 1946-1947 (підготувала Т.П.Демченко).

Ростислав Пилявець, провідний науковий співробітник Українського інституту національної пам’яті, кандидат історичних наук, доцент, полковник запасу Збройних Сил України, обґрунтував нагальну необхідність зміни найменувань військових частин, з’єднань, об’єднань, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України (Міністерства оборони та інших відомств), відмови від ще радянської нумерації та назв.

Фахівці Українського інституту національної пам’яті підготували методичні рекомендації, у яких є й історична довідка, про відзначення 81-их роковин Голодомору-геноциду Українського народу 1932-1933 років, де наголошують на необхідності вшанувати пам’ять не тільки жертв геноциду, а й тих людей, які чинили опір виконавцям голодовбивства, комуністичному терору. Автори показали, що масштаби спротиву злочинній комуністичній владі в Україні був величезний, проте розрізнений і неорганізований, який придушували добре підготовлені та озброєні війська і карально-репресивні структури СРСР.

Історичну довідку про неоднозначність відомої події вигнання нацистських окупантів із України в 1944 році, необхідність розглядати її в контексті Другої світової війни, внеску українського народу у перемозі над нацистською Німеччиною та відмови від фальшивого терміну «визволення» підготував Ростислав Пилявець, провідний науковий співробітник Українського інституту національної пам’яті, кандидат історичних наук, доцент, полковник запасу Збройних Сил України.

Український інститут національної пам’яті у методичних матеріалах до 70-ї річниці вигнання нацистських окупантів з України обґрунтовує необхідність відмови від радянсько-комуністичного трактування історичної події часів Другої світової війни та її українського виміру, яке активно використовує російський агресор в інформаційній війні проти України. У матеріалах дані термінологічні зауваги; ключові повідомлення коммеморативних заходів; історична довідка; історичні міфи, пов’язані з вигнанням нацистських окупантів із України; пропозиції щодо медійних заходів 28 жовтня 2014 року; перелік вітчизняних науковців, що спеціалізуються на окремих аспектах історії Другої світової війни.

В інтерв’ю Олександра Зінченка, заступника директора Українського інституту національної пам'яті, розповідається про відновлення співпраці України і Польщі у сфері національної пам’яті, яка була зупинена за часів режиму Януковича, перебіг та результати робочої поїздки 21-28 вересня 2014 року делегації Українського інституту національної пам'яті до Польщі у Варшаву і Гданськ. О.Зінченко повідомив про результати спілкування з керівництвом польського Інституту національної пам’яті.

Список «Особи причетні до організації Голодомору та політичних репресій, чиїми іменами названі вулиці в Україні», який налічує біографічні дані та інформацію про антиукраїнську діяльність 68 партійних та радянських діячів СРСР, Український інститут національної пам’яті підготував на виконання доручення віце-прем’єр-міністра України О.М. Сича від 26 червня 2014 р. №1/10-1715.

Про першу анексію Російською імперією Кримського ханства, яка завершилася наприкінці XVIII ст., йдеться у другій, останній частині статті «ПРИНУЖДЕНИЕ К СОЮЗУ», АБО ЯК КРИМ «ІСКОННО РУССКІМ» СТАВ».
Автор: Богдан Короленко, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Українського інституту національної пам'яті.

У статті Богдана Короленка, кандидата історичних наук, старшого наукового співробітника Українського інституту національної пам'яті, «Принуждение к союзу» або як Крим «ісконно русскім» став» автор досліджує причини, характер та обставини підготовки першої анексії Російською імперією Кримського півострова у 18 столітті.

Про злочинну мотивацію, проведення депортації кримськотатарського народу у травні 1944 року сталінським режимом як спецоперації військ НКВС та Червоної армії, число померлих і статус «спецпереселенців» йдеться у статті доктора політичних наук, професора, старшого наукового співробітника Українського інституту національної пам'яті Володимира Головченка "Депортація народів Криму як прояв злочинної сутності національної політики сталінізму".