Автор статті «Радянське міфічне свято «23 лютого», кандидат історичних наук, співробітник Українського інституту національної пам’яті Сергій Горобець, аргументовано з історичними фактами доводить ганебність і принизливість відзначення такого "дня Червоної армії і Воєнного флоту" або "дня захисника вітчизни" не тільки громадянами України, а також і громадянам Російської Федерації.

«Заснування і походження назв сіл Чернігівського району» — нова книга Сергія Горобця, кандидата історичних наук, співробітника Українського інституту національної пам’яті. Вона являє собою спробу узагальнити відомості про час виникнення поселень Чернігівського району Чернігівської області, чітко зафіксувати першу писемну згадку про них у джерелах, а також переосмислення давно відомих версій та гіпотез про походження назв.

Наукова стаття «125-літній ювілей Тараса Шевченка: комеморації 1939 року» Богдана Короленка, кандидата історичних наук, співробітника Українського інституту національної пам’яті, присвячена дослідженню теми відзначення 125-літнього ювілею великого Кобзаря в СРСР в 1939 р. – якраз після Голодомору в Україні 1932–1933 рр., тотальних політичних репресій 1937–1938 рр. і напередодні Другої світової війни.

Методичні матеріали Українського інституту національної пам'яті "До 81-их роковин голодомору, пам’яті тих, хто чинив спротив геноциду", а також історичні довідки щодо Голодоморів 1921-1923 (підготувала Т.П.Демченко), 1932-1933(підготував С.М.Горобець), 1946-1947 (підготувала Т.П.Демченко).

Ростислав Пилявець, провідний науковий співробітник Українського інституту національної пам’яті, кандидат історичних наук, доцент, полковник запасу Збройних Сил України, обґрунтував нагальну необхідність зміни найменувань військових частин, з’єднань, об’єднань, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України (Міністерства оборони та інших відомств), відмови від ще радянської нумерації та назв.

Фахівці Українського інституту національної пам’яті підготували методичні рекомендації, у яких є й історична довідка, про відзначення 81-их роковин Голодомору-геноциду Українського народу 1932-1933 років, де наголошують на необхідності вшанувати пам’ять не тільки жертв геноциду, а й тих людей, які чинили опір виконавцям голодовбивства, комуністичному терору. Автори показали, що масштаби спротиву злочинній комуністичній владі в Україні був величезний, проте розрізнений і неорганізований, який придушували добре підготовлені та озброєні війська і карально-репресивні структури СРСР.

Історичну довідку про неоднозначність відомої події вигнання нацистських окупантів із України в 1944 році, необхідність розглядати її в контексті Другої світової війни, внеску українського народу у перемозі над нацистською Німеччиною та відмови від фальшивого терміну «визволення» підготував Ростислав Пилявець, провідний науковий співробітник Українського інституту національної пам’яті, кандидат історичних наук, доцент, полковник запасу Збройних Сил України.

Український інститут національної пам’яті у методичних матеріалах до 70-ї річниці вигнання нацистських окупантів з України обґрунтовує необхідність відмови від радянсько-комуністичного трактування історичної події часів Другої світової війни та її українського виміру, яке активно використовує російський агресор в інформаційній війні проти України. У матеріалах дані термінологічні зауваги; ключові повідомлення коммеморативних заходів; історична довідка; історичні міфи, пов’язані з вигнанням нацистських окупантів із України; пропозиції щодо медійних заходів 28 жовтня 2014 року; перелік вітчизняних науковців, що спеціалізуються на окремих аспектах історії Другої світової війни.

В інтерв’ю Олександра Зінченка, заступника директора Українського інституту національної пам'яті, розповідається про відновлення співпраці України і Польщі у сфері національної пам’яті, яка була зупинена за часів режиму Януковича, перебіг та результати робочої поїздки 21-28 вересня 2014 року делегації Українського інституту національної пам'яті до Польщі у Варшаву і Гданськ. О.Зінченко повідомив про результати спілкування з керівництвом польського Інституту національної пам’яті.

Список «Особи причетні до організації Голодомору та політичних репресій, чиїми іменами названі вулиці в Україні», який налічує біографічні дані та інформацію про антиукраїнську діяльність 68 партійних та радянських діячів СРСР, Український інститут національної пам’яті підготував на виконання доручення віце-прем’єр-міністра України О.М. Сича від 26 червня 2014 р. №1/10-1715.

Про першу анексію Російською імперією Кримського ханства, яка завершилася наприкінці XVIII ст., йдеться у другій, останній частині статті «ПРИНУЖДЕНИЕ К СОЮЗУ», АБО ЯК КРИМ «ІСКОННО РУССКІМ» СТАВ».
Автор: Богдан Короленко, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Українського інституту національної пам'яті.

У статті Богдана Короленка, кандидата історичних наук, старшого наукового співробітника Українського інституту національної пам'яті, «Принуждение к союзу» або як Крим «ісконно русскім» став» автор досліджує причини, характер та обставини підготовки першої анексії Російською імперією Кримського півострова у 18 столітті.

Про злочинну мотивацію, проведення депортації кримськотатарського народу у травні 1944 року сталінським режимом як спецоперації військ НКВС та Червоної армії, число померлих і статус «спецпереселенців» йдеться у статті доктора політичних наук, професора, старшого наукового співробітника Українського інституту національної пам'яті Володимира Головченка "Депортація народів Криму як прояв злочинної сутності національної політики сталінізму".

Монографія Ярослав Антонюк, наукового співробітника Українського інституту національної пам’яті, кандидата історичних наук. Файл книги «СБ ОУН (б) на Волині та Західному Поліссі (1946–1951 рр.) : монографія. – Луцьк : Ключі, 2013. – 270 с.»

У книзі відомого російського історика з Петрограду Олександра Гогуна документально показано як радянські партизани вірна зброя сталінської війни на знищення під час Другої світової війни застосували тактику випаленої землі, умисне провокування репресій окупантів проти мирних жителів, спалення українських сіл, хаотичний збір у населення «продподатку», повсякденний розбій, пияцтво, розпуста і насильство; наочно продемонстрували братовбивчі внутрішні конфлікти, вживання допінгу, оперативне використання зброї масового знищення і, нарешті, людоїдство.

В аналітичному огляді «Друга світова війна у суспільній свідомості українського народу: соціологічний вимір» провідного наукового співробітника Українського інституту національної пам’яті, кандидата історичних наук Ростислава Пилявця сформульовані основні проблеми ставлення до війни та її учасників у свідомості нашого народу та його владної еліти.

Сучасні громадяни України здатні і повинні в інтересах майбутніх поколінь усунути політичні й морально-психологічні наслідки того конфлікту із суспільного життя. Щоб він не був перешкодою на шляху формування консолідованої української політичної нації.

Олександр Ткачук: Червоні партизани у світлі нових документів Не заперечуючи боротьбу радянських (червоних ) партизан під час німецько-радянської війни про німецьких окупантів, історик Олександр Ткачук, спираючись на оприлюднені радянські документи, наочно показує, що вони були частиною репресивно-каральної системи комуністичного тоталітаризму. Тому партизани творили злочини проти власного народу.

Красные партизаны Украины 1941-1944
Авторы-составители: Александр Гогун Анатолий Кентий

Голодомор 1932 - 1933 рр. на Чернігівщині: документи, свідчення, дослідження
Збірник документів і матеріалів