14 грудня 2022 року, тобто під час повномасштабної оборонної війни з російським агресором, Україна вшановує учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції.
Варто згадати, що 26 квітня 1986 року сталася найбільша в історії людства техногенна катастрофа. Під час експерименту на 4-му реакторі Чорнобильської атомної електростанції прогриміли два вибухи. За 10 днів в атмосферу Землі під час аварії вирвалась хмара радіоактивного пилу — 11 тонн ядерного палива.
30 співробітників АЕС загинули внаслідок вибуху або гострої променевої хвороби протягом кількох місяців з моменту аварії. 90 784 особи було евакуйовано з 81-го населеного пункту України до кінця літа 1986 року. За оцінками незалежних експертів 500 тисяч людей померли від радіації. 8,5 мільйонів жителів України, Білорусі, Росії в найближчі дні після аварії отримали значні дози опромінення. 2293 українських міст і селищ із населенням приблизно 2,6 мільйона людей було забруднено радіоактивними нуклідами.

Понад 600 тисяч осіб стали ліквідаторами аварії – боролися з вогнем і розчищали завали, будували укриття.
На Чернігівщині в зону радіаційного забруднення потрапили 244 населені пункти області, в яких мешкало понад 650 тисяч осіб.
15 тисяч жителів Чернігівщини взяли участь у ліквідації Чорнобильської катастрофи та будівництва саркофагу – пожежники й лікарі, військові та правоохоронці, працівники атомної станції, будівельники, вчені, мобілізовані працівники цивільної оборони.
ПАМ’ЯТАЄМО І ШАНУЄМО ПОДВІГ ВСІХ ЛІКВІДАТОРІВ ЦІЄЇ ЖАХЛИВОЇ КАТАСТРОФИ. ВОНИ ВРЯТУВАЛИ СВІТ!
СУМУЄМО ЗА ВСІМА ЖЕРТВАМИ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ АВАРІЇ ТА ЇЇ НАСЛІДКІВ!

Водночас констатуємо, що керівництво, політична еліта та суспільство Російської Федерації – держави-агресора, так і не спромоглися усвідомити всю небезпеку ядерної енергетики не тільки в мирний час, а також в час війни, та власну відповідальність у цій сфері. Цивілізований світ у шоці від шантажу рашистів використати мирну ядерну енергетику в якості «брудної бомби».
З 24 лютого по 31 березня 2022 року Чорнобильська АЕС була захоплена військами російського агресора. Персонал станції перебував у заручниках, військовослужбовців Національної гвардії України, які її охороняли, захопили в полон. На території ЧАЕС стояли ворожі війська, здійснювалися обстріли, підривалися боєприпаси. Деякий час унаслідок бойових дій електростанція не отримувала зовнішнього живлення, необхідного для безпечного зберігання відпрацьованого палива. А це 2,5 тисячі тонн. У зоні відчуження розпочалися лісові пожежі, а окупанти не давали змоги їх загасити. Вперше з 1986 року зона відчуження була переведена в режим аварійної готовності.
Це мало надзвичайно небезпечні наслідки, зокрема призвело до підвищення загрози радіаційного зараження місцевості, створило передумови для аварійної ситуації на особливо небезпечних об’єктах тощо. Безграмотні дії російських командирів, що прийняли рішення розташувати особовий склад трьох батальйонних тактичних груп у так званому Рудому лісі (ділянка лісу з особливо високим рівнем радіаційного забруднення в районі Чорнобильської АЕС) призвела до масового опромінювання особового складу цих підрозділів.
Абсолютно злочинні «ігри» ядерного тероризму світового рівня російські окупанти влаштували з захопленою Запорізькою атомною електростанцією. І ситуація там ще не врегульована.
Дякуємо всім героям, які ціною свого життя та здоров’я захищають Україну та світ від ядерних катастроф на ЧАЕС і ЗАЕС, продовжуючи славетні традиції ліквідаторів Чорнобиля-1986.

Сергій Бутко,
Український інститут національної пам’яті