ІСТОРИЧНА ДОВІДКА. У 1930 році Україна була охоплена масовими селянськими протестами та повстаннями проти насильницької колективізації, розкуркулення та закриття церков комуністичним режимом. За даними ГПУ (у 1923-1934 рр. «Объединённое государственное политическое управление при Совете Народных Комиссаров СССР» – орган державної безпеки – репресивна поліція в СССР, наші сучасники його знають як КГБ) того року в Україні відбулось понад 4000 масових селянських протестних виступів. За підрахунками дослідників у них взяло участь понад 1,2 млн. українців.

Хвиля масових протестів почалася із лютого 1930 року і найбільшого розмаху отримала на початку березня. Загалом в Україні з 20 лютого по 20 квітня заворушеннями було охоплено понад 1900 сіл і містечок. В сотнях сіл була ліквідована радянська влада на кілька днів. Розмах селянських протесів, особливо у прикордонних округах України у лютому – березні 1930 року змусив Й. Сталіна призупинити колективізацію на півроку.

В історіографії початок повстань відносять до 20 лютого, але ця дата не зовсім вірна. Оскільки в той час звітність органами ГПУ давалась за декадами, то всі звіти з інформацією про заворушення давались як правило з 20 лютого, тому ця дата і увійшла в літературу.

Фактично масові заворушення розпочалися дещо раніше.

Масові селянські виступи у прикордонних округах розпочалися з Плужанського району на Шепетівщині. Безпосереднім поштовхом до заворушень стало закриття церкви у районному центрі.

У ніч з 14 на 15 лютого місцевий священик Аверкій Войко об’їхав навколишні села, закликаючи селян стати на захист церкви. 15 лютого у Плужному зібралося до 1500 селян з навколишніх сіл, переважно жінок, вимагаючи повернути ключі від церкви. Секретар РВК змушений був задовольнити цю вимогу. Того ж дня у церкві відправили службу Божу та обрали нове правління церковної громади. Ця перша перемога надихнула селян на подальші рішучі дії.

Вже 20 лютого у Плужному до 80 жінок почали руйнувати годівницю місцевого ТСОЗу. За кілька днів повстання охопило 22 села Плужанського району, а на початку березня радянському активу, як зізнавався у своїх повідомленнях керівник ГПУ України В.Балицький, вдалося втриматися лише в кількох селах Шепетівської округи.

Паралельно, на сході України в Старобільській окрузі тоді ж почались масові заворушення які переросли у повстання в Старобільській окрузі. 15 лютого селяни райценту Містки відмовились видавати куркулів і організовано розібрали посівний матріал, який був у них насильно зібраний. Під впливом цього селянського успіху почались масові протести в селах ціього та сусідніх районів. Селянське повстання на Старобільщині тривало до 20-их чисел лютого і було придушене силами ГПУ з кількох округ підсиленим спеціальними опер групою ГПУ України.

Тому саме 15 лютого можна вважати початком масових селянських протестів 1930 .

Володимир Тиліщак, кандидат історичних наук
Український інститут національної пам’яті