Дендрологічний парк. Заснований 1834 р. Іваном Скоропадським, нащадком гетьмана Лівобережної України Івана Скоропадського.

Де знаходиться: село в Ічнянському районі, на річці Тростянець, за 24 км від залізничної станції Качанівка. До Тростянця щодня ходять автобуси: з Києва з АС "Дарниця" о 14:40; з Чернігова з центральної автостанції о 16:20. Телефон дирекції Дендропарку: (04633) 2-49-24.

Швейцарський ландшафт, навіяний парком Ротшильда в Ферре

На чарівних доріжках і алеях дендрологічного парку "Тростянець", заснованого у 1830-х роках нащадком гетьмана України Івана Скоропадського, Іваном Михайловичем Скоропадським, ростуть екзотичні дерева, садженці яких привезені сюди ще у 40-их роках XIX століття з Парижа, Риги, Петербурга, Києва, Нікітського ботанічного саду...

І сьогодні цей дивовижний куточок природи за своєю красою не має рівних в Україні. У незайманій красі ландшафтів поєднані мальовничі галявини, ставки, гористий рельєф, рослинне розмаїття (1700 видів дерев та кущів) і цілюще повітря.

І.М.Скоропадський (1805-87) був визначним громадським та культурно-освітнім діячем, багато зробив для ліквідації кріпацтва, дбав про освіту свого народу. Як писав про нього онук, гетьман Української держави 1918 р. Павло Скоропадський, "... це була розумна і освічена людина... він стежив за літературою декількох мов, цікавився політикою, був чудовим господарем, брав активну участь у місцевому житті Полтавщини". Іван Михайлович був також колекціонером рослин, шанувальником старовини та мистецтва, непоганим знавцем архітектури.

У Тростянці. вперше в Лівобережній Україні були випробувані-такі рідкісні дерева, як береза чорна, дуб черепитчастий, в'яз американський, туйовик поникаючий, грецька ялиця, кедрова корейська та скручена сосни, червона ялина та інші.

Посередині парку розташований Великий став завдовжки 1,3 км і завширшки (біля греблі) майже 100 м. До речі, на місці цього озера колись був струмок. Його поглибили та значно збільшили. Упоперек ярів поблизу Тростянця спорудили три греблі з шлюзами і створили ще три ставки: Лебединий, Куциха та Безіменний.

Та найбільше вражає ландшафт. Висота деяких штучних гір сягає 35 метрів. Цікава історія їх створення. Ще у 1857 році Скоропадський відвідав Париж. Тут він ознайомився з багатьма парками, і, зокрема, з парком Джеймса Ротшильда в Ферре, де було застосовано метод штучного формування рельєфу. Повернувшись в Тростянець, Скоропадський бере цей метод на озброєння. За ескізами місцевого художника-пейзажиста створюється своєрідний

швейцарський ландшафт із загостреними пагорбами, які нагадують Альпи. Перетворення рівнини в рельєфну місцевість тривало майже ЗО років. Пагорби обсаджували деревами та кущами. На створення гір було витрачено більш як 100 тисяч карбованців.

У старовинному парку збереглись споруджені ще Скоропадським два флігелі, в яких жили гості: артисти, художники... На місці старого палацу збудовано дитячий санаторій.

Є в парку "чарівна" дерев'яна лавочка. Потрібно на неї сісти, заплющити очі і загадати бажання. Кажуть, воно обов'язково збудеться.

Є тут і колона "Розбита надія". Існує думка, що так Іван Михайлович увічнив скорботу за своїми сестрами і братом, які померли у віці 16-27 років. Але мешканці Тростянця розповідають іншу версію. Дружина Скоропадського Єлизавета Петрівна Тарновська не бажала жити в селі й лише влітку приїздила в маєток, їх шлюб проіснував лише 10 років. Отож, Іван Михайлович створював парк без коханої. Кажуть, що він часто сумував біля колони "Розбитих надій"...

Іван Михайлович до останнього року свого життя майже щодня об'їжджав парк. 27 лютого 1887 року (за старим стилем) він помер. Його поховали на пагорбі, на якому поставили мармуровий пам'ятник. На постаменті вибито напис: "Любезннй прохожій! Садь, в котором та гуляешь, посажень мною; он служиль мнь утьшеніем вь моей жизни. Если тьі замьтишь безпорядокь, ведущий кь уничтоженію его, то скажи обь зтомь хозяину: ти сдьлаешь доброе дьло".

Сергій Черняков