Як вже повідомлялось в засобах масової інформації, 6 червня 2007 року Господарський суд Чернігівської області постановив: відмовити в задоволенні позову Чернігівській Єпархії Української Православної церкви та Чернігівській обласній організації Партії зелених України.
Таким чином, розпорядження голови Чернігівської обласної адміністрації Миколи Лаврика від 05.04.2006 р. № 151 „Про передачу у користування релігійній громаді Української Православної церкви Київського патріархату м. Чернігова Катерининської церкви” є правомірним.
Проте, постанова Господарського суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в двадцятиденний строк (тобто, до 26 червня 2007 р.). Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Разом з тим, якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в двадцятиденний строк, то постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова Господарського суду прийнята, але проблеми залишились. Козацька громада УПЦ КП, щоб проводити богослужіння в храмі змушена чекати в кращому випадку до 27 червня 2007 року. Біля церкви залишились намети незадоволених рішенням суду - Української Православної церкви Московського патріархату. Відтак, балансоутримувачі пам’ятки Національний архітектурно-історичний заповідник „Чернігів стародавній” не можуть зайти до храму, бо споруда заблокована. А, заходити архітекторам і науковця заповідника потрібно якомога швидше. Вже більше року не проводилось внутрішнє науково-технічне обстеження церкви (останнє обстеження проводилось у травні 2006 року). Пам’ятка національного значення руйнується. На ремонтно-реставраційні роботи (внутрішні і зовнішні роботи, ремонт покрівлі, герметизацію вікон тощо) Катерининської церкви потрібно більше мільйона гривень. На жаль, ці кошти необхідно виділяти з державного бюджету України.
Крім того, в церкві залишились музейні експонати Чернігівського обласного історичного музею ім. В.В. Тарновського, який був орендатором споруди. Музейні цінності вже рік зберігаються у не провітрюваному приміщенні (врахуймо й те, що церква зимою не опалювалась, бо працівників заповідника не допустили в споруду). Якщо експонати загинули, то, очевидно, історичний музей буде подавати в суд на „блокувальників” пам’ятки - Українську Православну церкву Московського патріархату та місцевий осередок ПСПУ Вітренко.
Останнім часом в ЗМІ з’явились заяви, мовби політичні партії будуть використовувати ситуацію навколо Катерининської церкви з метою підняття свого рейтингу. Дивні і провокаційні заяви, з огляду на те, що пам’ятка потребує термінових ремонтно-реставраційних робіт, а експонати - порятунку. Незрозуміла й позиція правоохоронних органів, які хочуть залишитись в стороні від вирішення зазначених проблем. А, можливо, не бажають допомогти заповіднику та музею зайти до церкви? До речі, у Генеральну прокуратуру доблесна міліція зайшла дуже швидко: ламаючи двері ногами.

Сергій Черняков
На фотографії: Катерининська церква в липні 2006 року.