В засобах масової інформації з’явилось повідомлення про те, що маєток Івана Скоропадського збираються продати за 12 тисяч гривень. В повідомленнях зазначається, що начебто, обласна інспекція охорони пам’яток визнала споруди, які знаходяться на території колишнього маєтку, «такими, що історичної цінності не мають». Але, як з’ясувалося: керівництво згаданої державної організації такого рішення не приймало…
Спочатку з допомогою історичних джерел спробуємо дізнатися про згаданий маєток. У 1820 році хутір Тростянець придбали Скоропадські (він належав козаку із с. Васьковців І.Хоружию). У 1830 р. хутір із навколишніми землями перейшов у спадок Івану Михайловичу Скоропадському (нащадку гетьмана Івана Скоропадського). Незабаром тут розпочинається будівництво палацу, економії, зводиться церква (не збереглася). У 1834 році Іван Михайлович заклав у своєму маєтку парк, який і сьогодні є неперевершеним шедевром садово-паркового мистецтва, за своєю красою він не має рівних в Україні.
Після смерті І.Скоропадського Тростянець перейшов у власність його онукам, Павлу Петровичу та Михайлу Петровичу. Майбутній гетьман Української Держави 1918 р. Павло Скоропадський дитячі роки провів у Тростянці. Пізніше Павло Петрович згадував: “Перші українські враження мені навіяні в будинку мого діда”. В оселі багато співали українських пісень. На стінах висіли портрети гетьманів, полковників, старшин. Серед них і портрет гетьмана України Івана Мазепи, до якого ставились з симпатіями. Тут висіла козацька зброя і стояли старосвітські сервізи, келихи, кубки і книги. Останніх було багато, ціла бібліотека, різними мовами, а надто книжок українських – друкованих і давніх рукописних.
Після встановлення радянської влади парк належав держплемрадгоспу „Тростянець”, у 1938 р. його виділили в самостійну установу, підпорядковану Наркомзему УРСР. У 1940 р. парк оголосили державним дендрологічним заповідником, а в 1951 р. передали Центральному ботанічному саду Академії наук УРСР. Нині це самостійна установа Національної академії наук України.
На місці старого палацу (його зруйнували у 1918 році) збудовано дитячий санаторій. Тут лікуються і відпочивають діти з усіх куточків України. В старовинному парку збереглись споруджені ще І.М.Скоропадським два флігелі (одноповерховий та двоповерховий), в яких жили гості: артисти, художники та інші видатні особистості. Зокрема, відомий художник Микола Миколайович Ге. У своєму маєтку Скоропадський відкрив картинну галерею, де експонувались полотна з краєвидами Чернігівщини і Полтавщини. Намалював картини уродженець Ічні академік Петербурзької Академії мистецтв В.М.Резанов.
Зараз флігелі, споруджені засновником Тростянецького дендропарку, потребують ремонтних робіт. Місцева влада не має коштів на їх відновлення. Зоя Мицик, яка вже багато років проводить екскурсії по дендропарку, вболіває за майбутнє флігелів і сподівається, що буде відновлено їх первісний вигляд.
Сайт «Європейська Україна – Український Просвітницький інститут» спробує провести розслідування звідки з’явилось рішення про те, що флігелі Скоропадських не мають історичної цінності. Розповімо Вам і про майбутнє зазначених споруд.

Сергій Черняков.