Здавалось би, що можна ще нового сказати про час Другої свiтової вiйни у Чернiговi — усе вже писано-переписано. Але книга вiдомого краєзнавця Людмили Студьонової викликала не просто збурення iнтересу до цiєї теми, а навiть певний переполох у колi комунiстiв та старих кагебiстiв.
I є чого — Людмила Студьонова розвiнчує вiдомого захисника комунiстичної iдеологiї, борця з українським нацiоналiзмом Герарда Кузнєцова: «Аналiз архiвних документiв (довiдок, анкет, автобiографiй тощо), якi належать Кузнєцову, дають пiдставу говорити про те, що в роки тимчасової окупацiї Чернiгова вiн служив в одному з нiмецьких формувань. Боячись вiдповiдальностi, Герард Кузнєцов тiкає з мiста за мiсяць до його визволення радянськими вiйськами. Потрапляє до партизанської групи Михайла Шукаєва, яка прибула в район Нiжина вiд 1-го Воронезького фронту. В травнi 1944 року повертається додому. Причина — хвороба. А далi починається друге, «нове» життя дев’ятнадцятирiчного хлопця: на Кузнєцова впливають оперативники «СМЕРШу» (вiйськова контррозвiдка «Смерть шпигунам», створена у 1943 р.) i для подальшої спiвпрацi з ним (згодом переданий до органiв безпеки СРСР) вони переписали його бiографiю, яка сьогоднi в нашому українському суспiльствi без КДБ повинна нарештi бути вiдкрита. До Чернiгова на постiйне мiсце проживання Кузнєцов повернувся у серпнi 1959 року. З того часу — вiн iнформатор Чернiгiвського обласного управлiння КДБ».
Книга вийшла в Нiжинi накладом 700 примiрникiв. Редактором є краєзнавець, викладач iсторiї Андрiй Курданов.

Джерело: Інтернет-видання "Сіверщина"