Колегіум, пам’ятка архітектури ХVІ-ХVІІІ ст., потребує термінових ремонтно-реставраційних робіт
Чернігівський колегіум – перший навчальний заклад підвищеного типу на Лівобережній Україні. Його фундатором був визначний релігійний діяч, український письменник та педагог Іоан Максимович (1651-1715 рр.). У колегіумі викладали загальноосвітні предмети: граматику, латинську і грецьку мови, історію, математику, філософію, географію. Навчались тут переважно діти старшини, духівництва, заможних міщан та козаків з різних куточків України. Зокрема, в колегіумі навчався Данило Самойлович (Сушковський) – український лікар, основоположник вітчизняної епідеміології.
Чернігівський колегіум знаходився на Валу у приміщеннях, які становили частину комплексу Борисоглібського монастиря. Із тих часів залишилась єдина споруда, яка й отримала пізніше назву – Колегіум. За дослідженнями архітектора Говденка М.М. колегіум складається з декількох споруд, які будувались протягом ХVІ-ХVІІІ ст. Двоповерхова основа дзвіниці, колишні келії монастиря, споруджені у ХVІ - на поч. ХVІІ ст., пізніше була зведена трапезна. На поч. ХVІІІ ст. над західною частиною споруди надбудовано двохярусну дзвіницю та церкву Іоана Богослова. Згодом споруджено і дві бані Всіхсвятської трапезної церкви (не збереглися). Колегіум збудований за сприяння та фінансування гетьмана Іван Мазепа.
Споруда неодноразово перебудовувалася, під час Другої світової війни вона горіла. Пам’ятка реставрувалася у 1951-53 роках, вона відновлена у первісному вигляді за винятком східної частини. Ремонтно-реставраційні роботи споруди також проводились і в 1970-80-х роках. У 2004 році здійснено благоустрій території навколо пам’ятки, на стінах в підвальних приміщеннях з метою пониження вологості облаштована сануюча штукатурка. На жаль, із-за відсутності коштів не були здійснені в повному обсязі роботи по водовідведенню.
У 1967 році колегіум передано до складу Чернігівського архітектурно-історичного заповідника. Нині у пам’ятці національного значення розташовані адміністративні приміщення, основні постійно діючі експозиції та фондові колекції заповідника.
Цього року на прохання Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» колегіум обстежували фахівці із Києва: працівники Державного науково-технічного центру «Конрест» та Державного науково-дослідний інституту будівельних конструкцій. Встановлено, що технічний стан пам’ятки незадовільний, а окремих елементів – аварійний. У висновку, зокрема, наголошується на необхідності проведення ремонтно-реставраційних робіт на цокольній частині стін, на фасадах, ремонті інженерних мереж тощо. Але, особливо непокоїть архітекторів та реставраторів стан покрівлі споруди. Вона виконана з оцинкованого заліза і потребує заміни, внаслідок замокання спостерігається руйнування дерев’яних конструкцій даху. Загальний висновок фахівців: необхідно терміново проводити невідкладні ремонтно-реставраційні роботи покрівлі. У цьому році із бюджету держави планується виділення коштів на першочергові аварійні роботи на пам’ятці. У наступні роки архітектурно-історичний заповідник планує продовжити ремонт колегіуму.
Чернігівський колегіум знаходився на Валу у приміщеннях, які становили частину комплексу Борисоглібського монастиря. Із тих часів залишилась єдина споруда, яка й отримала пізніше назву – Колегіум. За дослідженнями архітектора Говденка М.М. колегіум складається з декількох споруд, які будувались протягом ХVІ-ХVІІІ ст. Двоповерхова основа дзвіниці, колишні келії монастиря, споруджені у ХVІ - на поч. ХVІІ ст., пізніше була зведена трапезна. На поч. ХVІІІ ст. над західною частиною споруди надбудовано двохярусну дзвіницю та церкву Іоана Богослова. Згодом споруджено і дві бані Всіхсвятської трапезної церкви (не збереглися). Колегіум збудований за сприяння та фінансування гетьмана Іван Мазепа.
Споруда неодноразово перебудовувалася, під час Другої світової війни вона горіла. Пам’ятка реставрувалася у 1951-53 роках, вона відновлена у первісному вигляді за винятком східної частини. Ремонтно-реставраційні роботи споруди також проводились і в 1970-80-х роках. У 2004 році здійснено благоустрій території навколо пам’ятки, на стінах в підвальних приміщеннях з метою пониження вологості облаштована сануюча штукатурка. На жаль, із-за відсутності коштів не були здійснені в повному обсязі роботи по водовідведенню.
У 1967 році колегіум передано до складу Чернігівського архітектурно-історичного заповідника. Нині у пам’ятці національного значення розташовані адміністративні приміщення, основні постійно діючі експозиції та фондові колекції заповідника.
Цього року на прохання Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» колегіум обстежували фахівці із Києва: працівники Державного науково-технічного центру «Конрест» та Державного науково-дослідний інституту будівельних конструкцій. Встановлено, що технічний стан пам’ятки незадовільний, а окремих елементів – аварійний. У висновку, зокрема, наголошується на необхідності проведення ремонтно-реставраційних робіт на цокольній частині стін, на фасадах, ремонті інженерних мереж тощо. Але, особливо непокоїть архітекторів та реставраторів стан покрівлі споруди. Вона виконана з оцинкованого заліза і потребує заміни, внаслідок замокання спостерігається руйнування дерев’яних конструкцій даху. Загальний висновок фахівців: необхідно терміново проводити невідкладні ремонтно-реставраційні роботи покрівлі. У цьому році із бюджету держави планується виділення коштів на першочергові аварійні роботи на пам’ятці. У наступні роки архітектурно-історичний заповідник планує продовжити ремонт колегіуму.
Сергій Черняков.