Народні та християнські свята. Свято Пророка Іллі.
2 серпня святкується день Пророка Іллі. Наші предки ще в глибоку давнину звикли ушановувати це свято. Відомо, зокрема, з літопису Нестора, що в дохристиянський період у Києві існувала церква, збудована на честь Іллі Пророка. У християнську епоху на день Іллі і протягом тижня після нього здійснювались хресні ходи до Іллінської церкви з молебнями про дощ або ясну погоду. Іконописці зображували пророка Іллю сидячи на колісниці з вогненними колесами, що оточена з усіх боків полум’яними хмарами і запряжена чотирма крилатими кіньми. Іллю в народі сприймали як посередника між небом і землею. За переказами, він спроможний передрікати засуху і в той же час молитвами викликати дощові хмари. Звідси в народній уяві Ілля постає як грізний, суворий, жорстокий, але водночас і щедрий святий.
За народними віруваннями, Ілля є наступником громовика Перуна. З ним пов’язано багато народних прислів’їв:
«До Іллі хмари ходять за вітром, а по Іллі – проти вітру»,
« Грім гримить, то Ілля по небесному мосту в огненній колісниці їде».
Існує легенда, що коли біси повстали проти Бога, то він наказав Іллі прогнати нечисту силу з неба. Відтоді святий Ілля й ганяється за бісами, пускає в них огненні стріли: громи і блискавку.
Якщо в цей час грім запалить хату, то селяни вірили, що цю пожежу неможливо погасити і казали: «Як Бог запалив, то чоловік не погасить!».
У старі часи існувало повір’я, що після Іллі вже не можна купатись. «Після Ілля купається тільки свиня», - казали селяни. Люди вважали, що в з цього дня вода стає холодною. Однією з причин раптового охолодження води вважалося те, що Ілля їздить на конях по небу, і від швидкого бігу один з коней втрачає підкову, яка падає у воду, і відповідно вода холоднішає. Отож, в народі й казали: «Як прийде Ілля - наробить гнилля».
Проте, в народній уяві святий Ілля не тільки був караючим божеством, але й покровителем хліборобів. Адже, цього дня закінчується календарне літо. Починається озимий посів жита та пшениці. Тому селяни з нетерпінням чекали цього свята і казали: «На Іллі новий хліб на столі». Бо, селяни вже починали випікати хліб з нового врожаю.
За народними віруваннями, Ілля є наступником громовика Перуна. З ним пов’язано багато народних прислів’їв:
«До Іллі хмари ходять за вітром, а по Іллі – проти вітру»,
« Грім гримить, то Ілля по небесному мосту в огненній колісниці їде».
Існує легенда, що коли біси повстали проти Бога, то він наказав Іллі прогнати нечисту силу з неба. Відтоді святий Ілля й ганяється за бісами, пускає в них огненні стріли: громи і блискавку.
Якщо в цей час грім запалить хату, то селяни вірили, що цю пожежу неможливо погасити і казали: «Як Бог запалив, то чоловік не погасить!».
У старі часи існувало повір’я, що після Іллі вже не можна купатись. «Після Ілля купається тільки свиня», - казали селяни. Люди вважали, що в з цього дня вода стає холодною. Однією з причин раптового охолодження води вважалося те, що Ілля їздить на конях по небу, і від швидкого бігу один з коней втрачає підкову, яка падає у воду, і відповідно вода холоднішає. Отож, в народі й казали: «Як прийде Ілля - наробить гнилля».
Проте, в народній уяві святий Ілля не тільки був караючим божеством, але й покровителем хліборобів. Адже, цього дня закінчується календарне літо. Починається озимий посів жита та пшениці. Тому селяни з нетерпінням чекали цього свята і казали: «На Іллі новий хліб на столі». Бо, селяни вже починали випікати хліб з нового врожаю.
Підготував Сергій Черняков.