На 12 вересня припадає малопомітне святце, яке навіть не занесене до церковного календаря. Але з ним у побуті селяни пов’язували конкретні обрядові дійства. Мова йде про день Івана Воїна. Цього дня за допомогою різноманітних молитов і провидців намагалися «розшукати злодіїв й повернути потрату» В цьому начебто допомагав сам Іван Воїн.
Якою б не була високою традиційна народна мораль, але все ж траплялися непоодинокі випадки крадіжок. Здебільшого це стосувалося викрадання коней та видирання бджолиних гнізд. Такі вчинки вважалися тяжким злочином і відповідно карались як звичаєвим правом, так і офіційним судочинством. Зокрема, суворим було звичаєве право, котре існувало паралельно з офіційним. В даному випадку суд виносила сільська община. Покарання злодіїв закінчувалося трагічно. Так, на Поліссі траплялися випадки, коли, спіймавши на місці злочину крадієві бджіл живосилом вирізали пупа, прив’язували його до дерева й водили його довкола, аж доки не витягувалися всі кишки…
Такі страшні самосуди траплялися рідко, але чутки про покарання розповсюджувалися швидко. І в такий спосіб люди застерігали ласих на чуже.
Звичайно не завжди вдавалося виявити злодіїв і люди зверталися до різноманітних молитов й обрядовій, які за допомогою Івана Воїна начебто могли убезпечити крадіжки.
Разом з тим, цей шляхетний покровитель опікувався мандрівками в далекій дорозі, а також тими, хто пропав безвісти. Для цього родичі виголошували різноманітні молитви. На Поліссі була досить популярна прочитанка, якою користувалися на Івана Воїна:
«Мой синочок (донечка) в путі,
Господь йому впереді,
Божа мати ззаду,
Янголи по боках мечі держат,
Од злих людей тєло й душу хранят.
Бережи його, Боже, на всякому місці –
На доброму й поганому, -
Хай його дорога спить,
Хай його дорога гуляє,
Хай його ніхто не чіпає,
Ні звірі, ні змії, ні поганиє люде.

Очевидн, такі обряди прийшли ще з дохристиянської доби. Але, хто був покровителем майна та далеких мандрівок в ті часи невідомо. Церковнослов’янське ймення Івана Воїна – це безпосередній вплив християнства, про що засвідчує і рядок: «Бережи його, Боже, на всякому місці!».
Народ здавна шанував Івана Воїна. Ікони з зображенням покровителя майна та мандрівок селяни виставляли у хаті на найпочеснішому місці - на покуті. До Івана Воїна і зверталися з молитвами за допомогою.

Підготував Сергій Черняков.
На фото Олени Тополь: ікона з зображенням Івана Воїна (ікона ХІХ ст. з фондів Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній»).