«Круглий стіл» на тему:«Український національно-визвольний рух і радянський тоталітаризм"
Голодомор, ГУЛАГ, Великий терор – це такі ж символи ХХ століття, як Освєнцим і Хіросіма. Пам’ять про ці віхи історії має бути для нас пересторогою в розбудові незалежної України. В Україні і в нашій області, зокрема, передбачено низку заходів з увічнення пам’яті жертв Великого терору відповідно до Указу Президента України Віктора Ющенка «Про заходи у зв’язку з 70-ми роковинами Великого терору – масових політичних репресій 1937-1938 років» від 21 травня 2007 р. № 431. У зв’язку з цим, саме на необхідності послідовного проведення державної політики відродження національної пам’яті, утвердження нетерпимості до будь-яких проявів насильства проти людства наголосив начальник відділу суспільно-політичного моніторингу та взаємодії з політичними партіями та громадськими організаціями управління з питань внутрішньої політики облдержадміністрації, магістр державного управління Сергій Федусь. Він розпочав «круглий стіл» на тему:«Український національно-визвольний рух і радянський тоталітаризм (до 70-х роковин Великого терору – масових політичних репресій 1937-1938 років)», що відбувся сьогодні в Чернігівському центрі перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів під час навчання новопризначених на посади спеціалістів райдержадміністрацій, управлінь та відділів облдержадміністрації.
Член Асоціації дослідників голодоморів в Україні, доцент Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка, кандидат історичних наук Тамара Демченко підкреслила, що особливістю сталінського терору був його превентивний характер — знищувалися або ізолювалися від суспільства ті, хто міг би чинити опір. Водночас жертви повинні були відволікати увагу населення від справжніх винуватців всіх бід у країні. Комуністичний терор виконував також важливу функцію виховання страхом, як форми лояльності громадян перед злочинною владою. Найбільшої масштабу в Україні, після голодомору 1932-1933 рр., державний терор набрав у 1937—1938 рр. Органи державної безпеки заарештували в Україні 15717 осіб у 1936 році, 159573 — в 1937 році, 106 096 — в 1938 році та 11744 особи в 1939 році. На Чернігівщині, за підрахунками донецького історика В. Нікольського, в 1937 р. було піддано репресіям 8501 особа. Жертвами стали переважно, користуючись радянськими документами, «колишні куркулі і колишні люди». Але остаточні підрахунки громадян, які в 1937-1938 рр. в області постраждали від репресій влади, ще попереду.
Член Асоціації дослідників голодоморів в Україні, доцент Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка, кандидат історичних наук Тамара Демченко підкреслила, що особливістю сталінського терору був його превентивний характер — знищувалися або ізолювалися від суспільства ті, хто міг би чинити опір. Водночас жертви повинні були відволікати увагу населення від справжніх винуватців всіх бід у країні. Комуністичний терор виконував також важливу функцію виховання страхом, як форми лояльності громадян перед злочинною владою. Найбільшої масштабу в Україні, після голодомору 1932-1933 рр., державний терор набрав у 1937—1938 рр. Органи державної безпеки заарештували в Україні 15717 осіб у 1936 році, 159573 — в 1937 році, 106 096 — в 1938 році та 11744 особи в 1939 році. На Чернігівщині, за підрахунками донецького історика В. Нікольського, в 1937 р. було піддано репресіям 8501 особа. Жертвами стали переважно, користуючись радянськими документами, «колишні куркулі і колишні люди». Але остаточні підрахунки громадян, які в 1937-1938 рр. в області постраждали від репресій влади, ще попереду.
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ЦЕНТР ПЕРЕПІДГОТОВКИ ТА ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ПРАЦІВНИКІВ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ, ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ, ДЕРЖАВНИХ ПІДПРИЄМСТВ, УСТАНОВ І ОРГАНІЗАЦІЙ