15 вересня 2007 р.Б. столична парафія прп.Миколи Святоші організувала чергове паломництво. На цей раз прочани мали намір не тільки відвідати святині Сіверщини, але і ознайомитися з життям деяких парафій УПЦ Київського Патріархату в цьому регіоні.
Заїхавши по дорозі в м.Козелець оглянути відомий храм Різдва Пресвятої Богородиці з неперевершеної майстерності старовинним іконостасом, паломники опинилися в давньому центрі Сіверського князівства – Чернігові. В центрі міста на Високому Валу паломники оглянули історичну частину міста – Дитинець, де розташовані 2 храми доби Київської Руси – Спасо-Преображениський та Борисоглібський собори. Неподалік прочани також побачили старовинний козацький храм влмц.Катерини, який, нажаль, останнім часом став сумнозвісним. Декілька наметів з чергуючими "охоронцями" перед входом до святині свідчили про неприємний факт блокування передачі церкви законним власникам – місцевій громаді УПЦ Київського Патріархату. Також паломницька група не оминула і наш кафедральний собор на честь мучеників князя Михаїла і його боярина Федора, де молитовно долучилася до панахиди за упокій єпископа Чернігівського і Ніжинського Нікона, який похований в храмі. Після служби киян радо зустрів настоятель митрофорний протоєрей Олег Сіренко з духовенством. Отець Олег розповів про роботу, яка проводиться на парафії, про наміри оздобити храм новим іконостасом за проектом художника О.Кошеля, робота якого вже прикрашає храм Всіх Святих в м.Ніжині. На останок о.Олег зробив столичній групі подарунок – книгу "Пам’яті єпископа Никона", яка видана до п’ятої роковини його упокоєння.
Наступним пунктом нашої паломницької подорожі була парафія праведного Олексія чоловіка Божого в м.Мена. Настоятель храму благочинний Менського району ієромонах Марк провів прочан до свого храму, де на них також чекали деякі парафіяни, та розповів про нелегке становлення парафії в місті, яка попри всі перешкоди міцніє та росте. Також о.Марк поділився і планами на майбутнє – продемонстрував проект типового храму прп.Олексія, бо зараз громада для Богослужінь вимушена використовувати пристосоване приміщення. А ще менський подвижник мріє про відродження давнього Спасо-Преображенського монастиря неподалік с.Максаки Менського району, де намісником в 1681 був свт.Димитрій Ростовський, і територія якого закріплена за УПЦ Київського Патріархату. Монастир розташований у мальовничому місці над Десною, в оточені лук, заплав та лісів. Разом з благочинним кияни відвідали руїни святого місця: оглянули рештки дзвінниці, будинку ігумена та монастирських мурів. На фундаменті знищеного монастирського храму паломники помолились, аби Господь благословив відродження цієї славної обителі.
Приємно вражені теплим прийомом та цікавим спілкуванням з о.Марком, столична група паломників вирушила далі. Дорогою заїхавши в с.Чорнотичі і напившись цілющої води з святого джерела освяченого на честь свв.апп.Петра і Павла, прочани ступили на землю стародавнього княжого міста Новгород-Сіверського. Тут кияни відвідали Спасо-Преображенський чоловічий монастир, де разом з місцевими жителями молилися на Всенічній службі.
Ранком недільного дня паломники молилися на Літургії вже в Свято-Покровському храмі міста Шостка, яку очолювали клірик цього храму о.Володимир Ковальський та керівник столичної групи о.Андрій Мартинюк. Невеличкий дерев’яний храм в козацькому стилі порадував прочан традиційним українським інтер’єром багатим на майстерно вишиті рушники, якими, доречі, громада люб’язно поділилася зі столичною парафією.
Подорожуючи далі, паломницька група відвідала Глухівський Трьох-Анастасіївський собор, меценатами при побудові якого були відомий український рід Терещенків, де і знаходиться їх усипальниця.
Наступною святинею стала древня православна обитель, оточена чарівною незаймною природою – Молченська Різдво-Богородична Печерна Софронієва пустинь. Монастир знаходиться на вкритій густою зеленню дерев Чудній горі, по якій серпантином через лісові галявини тягнеться дорога до чернечої обителі. Приклалися прочани і до головної святині монастиря – чудотворної Молченської ікони Богородиці, яка була явлена в цій місцевості в XV ст. Подумки доторкнутися до давніх часів розквіту монастиря допомогло і відвідання монастирських печер, серед лабіринту яких паломники знайшли печерний храм Різдва Христового.
Вже на зворотньому шляху до Києва, прочанська група не могла оминути і вже добре знайому з попередніх поїздок давню гетьманську столицю – Батурин. Порадував той факт, що будівництво нового храму Покрови Пресвятої Богородиці УПЦ КП йде досить швидкими темпами і скоріш за все буде завершено вже наступного року. За традицією заїхавши оглянути батуринський гетьманський палац, кияни вирушили додому.
Дводенна поїздка залишила у паломників дуже приємні враження не тільки через знайомство з давніми святинями Сіверщини, молитовне натхнення від відвідання чернечих обителей, але і через зустріч з духовенством і вірними парафій Київського Патріархату в цьому регіоні, активна робота на яких вже дає свої позитивні результати.

ієрей Андрій Мартинюк
клірик парафії м.Києва на честь
преподобного Миколи Святоші
князя Чернігівського, Печерського Чудотворця

Прес-центр Київської Патріархії спільно з pc-news.ru.