Національний заповідник вимагає державної уваги
Вийшов у світ черговий спецвипуск «Чернігів стародавній» (додаток до газети «Біла хата»). Переважна більшість матеріалів видання присвячена 40-річчю створення архітектурно-історичного заповідника.
Відкриває спецвипуск інтерв’ю із генеральним директором Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» Юрієм Соболем. Керівник установи розповідає про грандіозні перспективи заповідника. Наступного року передбачається виділення значних коштів на реставрацію пам’яток архітектури та благоустрій території Валу – історичного центру міста Чернігова. Тут, на стародавньому Валу, нині будується готельно-туристичний комплекс, який зовнішньо відтворюватиме Будинок дворянських зібрань. А ще є плани відродити корпус чоловічої гімназії. До речі, вже знайшовся інвестор на відтворення споруди. Що цікаво, є ідея на першому поверсі будівлі створити археологічний музей. У Національного заповідника велике фондове зібрання археологічних знахідок, але показати їх людям немає можливості: відсутні експозиційні площі. Підтримує Юрій Олексійович і створення у Козельці та Любечі філіалів заповідника. Загалом у нього планів багато. «Своє 40-річчя Національний заповідник зустрічає в розквіті сил і планів. Вірю, що найголовніші наші відкриття та успіхи – не просто десь попереду, а в недалекому майбутньому», - наголошує Юрій Соболь.
Заповідник «Чернігів стародавній» - один із провідних наукових музейних закладів України. Головним напрямком роботи установи є науково-дослідницька діяльність. Про цей напрямок роботи у спецвипуску описує заступник генерального директора Алла Доценко.
Кандидат історичних наук, головний зберігач фондів Ольга Травкіна у своїй статті розповідає про історію створення архітектурно-історичного заповідника, перші кроки його становлення. Пише вона також і про те, як відтворювалися і реставрувалися пам’ятки архітектури, який об’єм роботи проводять архітектори та науковці заповідника щоб зберегти унікальні архітектурні шедеври для майбутніх поколінь.
Одним із фундаторів музейних колекцій заповідника «Чернігів стародавній» є Андрій Антонович Карнабед. 14 жовтня 2007 року йому б виповнилося 80 років… Він з перших днів створення заповідника долучився до архітектурно-археологічних досліджень, був ініціатором численних науково-пошукових експедицій по місту й області. Це завдяки Андрію Антоновичу передано до фондів заповідника тисячі знахідок: твори іконопису, дерев’яного різьблення, етнографії, стародруки. Його зусиллями були започатковані і колекція ікон, художнього металу, врятовані від загибелі численні пам’ятки мистецтва. «… старий Чернігів втратив одного з найсамовідданішого захисника», - наголошується в статті про Андрія Антоновича Карнабеда.
У газеті також розповідається і про історико-архітектурні дослідження Антонієвих печер та Іллінської церкви, і про екскурсійну діяльність заповідника. Одним словом, у спецвипуску «Чернігів стародавній» шанувальники історії та мистецтва знайдуть багато цікаво про історію створення заповідника, його архітектурних споруд та музейних колекцій.
Відкриває спецвипуск інтерв’ю із генеральним директором Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» Юрієм Соболем. Керівник установи розповідає про грандіозні перспективи заповідника. Наступного року передбачається виділення значних коштів на реставрацію пам’яток архітектури та благоустрій території Валу – історичного центру міста Чернігова. Тут, на стародавньому Валу, нині будується готельно-туристичний комплекс, який зовнішньо відтворюватиме Будинок дворянських зібрань. А ще є плани відродити корпус чоловічої гімназії. До речі, вже знайшовся інвестор на відтворення споруди. Що цікаво, є ідея на першому поверсі будівлі створити археологічний музей. У Національного заповідника велике фондове зібрання археологічних знахідок, але показати їх людям немає можливості: відсутні експозиційні площі. Підтримує Юрій Олексійович і створення у Козельці та Любечі філіалів заповідника. Загалом у нього планів багато. «Своє 40-річчя Національний заповідник зустрічає в розквіті сил і планів. Вірю, що найголовніші наші відкриття та успіхи – не просто десь попереду, а в недалекому майбутньому», - наголошує Юрій Соболь.
Заповідник «Чернігів стародавній» - один із провідних наукових музейних закладів України. Головним напрямком роботи установи є науково-дослідницька діяльність. Про цей напрямок роботи у спецвипуску описує заступник генерального директора Алла Доценко.
Кандидат історичних наук, головний зберігач фондів Ольга Травкіна у своїй статті розповідає про історію створення архітектурно-історичного заповідника, перші кроки його становлення. Пише вона також і про те, як відтворювалися і реставрувалися пам’ятки архітектури, який об’єм роботи проводять архітектори та науковці заповідника щоб зберегти унікальні архітектурні шедеври для майбутніх поколінь.
Одним із фундаторів музейних колекцій заповідника «Чернігів стародавній» є Андрій Антонович Карнабед. 14 жовтня 2007 року йому б виповнилося 80 років… Він з перших днів створення заповідника долучився до архітектурно-археологічних досліджень, був ініціатором численних науково-пошукових експедицій по місту й області. Це завдяки Андрію Антоновичу передано до фондів заповідника тисячі знахідок: твори іконопису, дерев’яного різьблення, етнографії, стародруки. Його зусиллями були започатковані і колекція ікон, художнього металу, врятовані від загибелі численні пам’ятки мистецтва. «… старий Чернігів втратив одного з найсамовідданішого захисника», - наголошується в статті про Андрія Антоновича Карнабеда.
У газеті також розповідається і про історико-архітектурні дослідження Антонієвих печер та Іллінської церкви, і про екскурсійну діяльність заповідника. Одним словом, у спецвипуску «Чернігів стародавній» шанувальники історії та мистецтва знайдуть багато цікаво про історію створення заповідника, його архітектурних споруд та музейних колекцій.
Сергій Черняков.