Хто в цій державі впливовіший: нинішній Президент чи колишній? Здавалось би дурне питання: як екс може бути впливовим? Однак повітряний простір над дачею Ющенка в Безрадичах відкритий, зате над маєтком зятя Кучми заборонена для польотів зона.
Таким чином, Віктор Пінчук володіє не лише маєтком 115 га недалеко від Конча-Заспи, а й повітряним простором над собою. А цікавих журналістів, які наближаються до зони хоч по землі, хоч по повітрю, охорона обіцяє повісити вниз головою з 10 поверху.
Віктора Пінчука називають олігархом з європейським обличчям. Він організовує ланч-конференції на всесвітньому-економічному форумі в Давосі. Він щороку збирає в Ялті відомих європейських політиків та міжнародних експертів, щоб презентувати Україну та обговорити її майбутнє місце в Європі. Пінчук обожнює сучасне мистецтво, виставляє в Києві у власній галереї кращих світових (в першу чергу європейських) художників.
На кількох конференціях, організованих Пінчуком була й кореспондент «Обозревателя». До речі, за рахунок Пінчука, їла марципани, купалася в морі та дивувалася, який ввічливий та гостинний Віктор Михайлович у спілкуванні з журналістами — відповідає на всі питання без злості та гонору.

Як виявилося, зять Кучми може бути зовсім іншим. Таким, який ніяк не вписується в канони вільного демократичного суспільства, який діє методами, які в Європі однозначно трактуються, як корупційні.

Щоб побачити іншого Пінчука варто лише трохи зацікавитись його непублічним життям, наприклад, підійти до паркану маєтку, де мешкає його родина.

Інцидент між охороною Пінчука та журналістом «Обозревателя» стався ще перед виборами. Однак журналіст свідомо не друкувала подробиці, щоб уникнути звинувачень в передвиборчому чорному піарі.

«Обозреватель» тоді вів журналістське розслідування на тему споживання газу політичною елітою. Працівники газового господарства показали об’єкт, який назвали маєтком Пінчука й розказали, що в того кілька років назад були проблеми в розрахунках за газ. Це була неоглядна ділянка лісу оточена високим зеленим парканом. Журналіст звісно зацікавилася й почала об’їжджати огорожу, однак їй не було кінця-краю. За верхівками дерев виднівся високий баштовий кран, та долинало гуркотіння техніки. Здавалося, що територія, ще не обжита. Щоб краще зорієнтуватися журналіст використала сосну, що росла біля паркану й зрозуміла, що таки хтось тут живе: далеко за деревами проглядав будинок з пісочної цегли, навколо розстилалися гектари підстрижених газонів, засаджених декоративними деревами.

Це підтвердив і будівничій з маєтку. «Кучма тут не проживає. Тут постійно живе його зять Пінчук. А Кучма інколи до нього заїжджає в гості», — розповів хлопець.

Коли журналістка повернулася до свого авто, воно було оточене охороною. Та нахабно забрала фотоапарат, переглянула фото, не знайшовши для себе нічого цікавого, почала брутально вимагати флешку. Керівнику охорони, хтось постійно надзвонював й цей хтось вимагав обшукати журналістку. Охоронець пояснював, що це не зовсім законно, а йому у відповідь чувся мат-перемат й накази діяти.

Кореспондент «Обозревателя» зрозуміла, що треба забиратися. Однак шлях авто перегородили молодики. Продовжуючи їхати з мінімальною швидкістю, «Шевролет» посував хлопців, а ті репетували, що це наїзд на пішоходів. Нарешті й такий рух став неможливим — охорона Пінчука, перегородила дорогу автомобілем.

Таким чином, журналістка «Обозревателя» стала приречена на ночівлю у лісі. Адже викликана нею міліція, чомусь не поспішала приїздити. Поки журналістка терпляче чекала, охорона видала інформацію, що об’єкт, який вони так суворо охороняють, є безневинним санаторієм, що належить ТОВ «Транспортно-експедиційній компанії «Світ Шляхів».

Коли в лісі стало темно охорона вдалася до психологічної атаки — з воріт вийшло троє серйозних сек’юріті, які відразу почали з погроз. Журналісту пояснили, що вони охороняють «VIP-персону» й можуть легко зліпити кримінальну справу за спробу замаху. «С VIP-ом, что-то случится, ты сразу сядешь», — гиркав суворий охоронець.

«А что, с вашим «VIP-ом» должно что-то случится? Вы что готовите покушения? Отвечай!», — зухвало закричала у відповідь журналістка наблизившись впритул до кремезного чоловіка.

В якийсь момент здалося, що психологічна атака може перерости в фізичну, однак абмал себе стримав й… за законами жанру програв. «До речі, що це за VIP? Мені сказали, що тут санаторій?», — продовжила наступ журналістка. А у відповідь почула, що «журналістка не буде такою сміливою, якщо її підвісити вниз головою з балкону на 10 поверсі», а ще пізніше охоронці розповіли, що можуть поламати журналіста, а правоохоронним органам розповісти, що та впала з дерева. «У нас є свідки, а в тебе немає», — пояснювали добрі сек’юріті. Нагадаю, що ці розмови відбувалися в нічному лісі, де журналістка була сам-на-сам з шістьма озброєними охоронцями.

Охорона Пінчука блокувала в лісі кореспондента «Обозревателя» п’ять годин, поки нарешті не приїхала міліція. Цікаво, що доблесні правоохоронці Обухівського райвідділу прибули не на виклик кореспондента «Обозревателя», а на виклик охорони, яка стверджувала, що журналістка переїхала автомобілем двох їх хлопців. «Травмовані» потерпілі скакали як зайчики слід за керівництвом й як папуги все підтверджували.

Однак в міліції кореспондента «Обозревателя» довго не мучили. Особисто Віктор Михайлович Пінчук проявив велике милосердя й дав своїй охороні наказ відкликати заяву. Й лише тоді журналіст з’ясував, що все що відбулося в лісі, це не експромт запопадливої охорони — дії сек’юріті контролював особисто Пінчук. Це важко вкладалося в голові, що «олігарх з європейським обличчям» давав інструкції обшукувати й погрожувати журналістці, яка ніяким чином не порушила меж його приватної власності й навіть пальчиком не доторкнулася до паркану. До речі, в той вечір Віктор Пінчук особисто зв’язався з керівництвом належних йому телеканалів з вимогою не давати інформацію про пригоду в ефір.

«Обозревателю» стало цікаво, чому Пінчука так стривожила увага журналіста до його маєтку. Стривожила настільки, що «VIP-персона» та мільярдер керував цькуванням журналіста, пійманого охороною в лісі біля свого паркану.

Хтось може зауважити, що Пінчук просто охороняв своє приватне життя. Здається, не просто. Адже деякі аспекти цього «приватного життя» здатні загубити всю репутацію «олігарха з європейським обличчям».

Наприклад, історія, як Пінчук отримав у власність свій маєток. Якщо середній бізнесмен хоче жити за містом, він купує собі діляночку за ринковою ціною з неймовірною кількістю нулів. А що в цьому випадку робить мільярдер Пінчук? Він мудрує схеми, використовує зв’язки при владі, щоб отримати ділянку величиною недоступною для простого смертного за цілком помірковані гроші.

Адже, як зізналася охорона Пінчука їх «VIP» живе в санаторії, який належить ТОВ «Транспортно-експедиційна компанія «Світ шляхів».

Як з’ясував «Обозреватель», згідно документів, це навіть не санаторій, а реабілітаційно-оздоровчий комплекс. Для будівництва такого об’єкта в квітні 2004 року Кабінет Міністрів України передав в оренду «Світу шляхів» майже 115 га землі, які на 80% складаються з лісів першої категорії, а у червні того року дав дозвіл на викуп.

Якщо забити в Інтернеті словосполучення «реабілтаційно-оздоровчий комплекс», то отримаємо інформацію про центри, які працюють з інвалідами. Іншими словами в цих повідомленнях йдеться про щось подібне до лікарні.

Однак у випадку з «Світом шляхів» за щільним зеленим парканом ми бачимо не лікувальну установу, а дачу, де живе один VIP, до якого інколи приїжджає в гості реабілітуватися та оздоровлюватися інший VIP. Лише в нашій країні таке може бути, коли, оздоровлюючи свого тестя, власник підприємства виконує інвестиційні зобов’язання.

Чи може хтось буде стверджувати, що реабілітаційно-оздоровчий комплекс й дача — це одне й теж саме? Чим зрештою приватний санаторій відрізняється від дачі?

По-перше, по ідеї в реабілітаціно-оздоровчому комплексі може оздоровитися кожен охочий, кому підходить ціна. Однак «Світ Шляхів» таких послуг просто не надає.

По-друге, підприємство такого профілю мусить створювати робочі місця лікарям, медсестрам, санітаркам. Як з’ясував «Обозреватель», «Світу Шляхів» потрібні лише садівники. «А медсестри для роботи в санаторії потрібні?», — поцікавився «Обозреватель» у менеджера по персоналу «Світу шляхів». «Ви взагалі куди телефонуєте?», — здивувався менеджер.

По-третє, реабілітаційно-оздоровчий комплекс на відміну від дачі повинен приносити прибуток, частина якого у вигляді податку потрапляє в державний бюджет. Саме в цьому й полягає логіка ціноутворення на землю, коли земля під приватне будівництво коштує куди дорожче, ніж під промисловий об’єкт.

Таким чином, через те, що Пінчук замість санаторію побудував власну дачу, державний бюджет постійно зазнає збитків. Значних збитків державі було завдано й в момент викупу «Світом Шляхів» земельної ділянки. Адже Віктор Михайлович, не зважаючи на те, що мільярдер, купив землі для облаштування свого родинного гніздечка за смішною ціною. 3 вересня 2004 року «Світ Шляхів» перерахував 6 млн. 841 тисячу гривень на рахунок сільради Козина. Це 594 грн. за сотку!

Хтось хоче сказати, що три роки тому земля поблизу Конча-Заспи так і коштувала? Дзуськи! В той час ринкова ціна на сотку під забудову в районі Козина коливалася від 5 до 15 тисяч доларів. Навіть за експертною державною оцінкою, котра завжди відстає від ринкової, земля під Козином коштувала дорожче. Тим паче ділянки порослі лісом першої категорії, як у Пінчука.

Ось, наприклад, «Обозреватель» володіє документами кримінальної справи проти тодішньої голови сільради Козина Валентини Горобець. Голові інкримінували, що в кінці 2003 року вона незаконно виділила на болотах землю ТОВ «Лотос» вартістю1912 грн. за сотку та «ОК-Інвест» вартістю 1895 грн. за сотку. Після цього минає цілий рік, ринок земель йде стрімко в гору, державна оцінка зростає, а Віктор Пінчук раптом в вересні 2004 викупає ліс за ціною 594 грн. за сотку.

Будемо справедливими, не один Пінчук купив собі ділянку під Козином, заплативши смішні гроші. Наприклад, «Обозреватель» володіє документом, який свідчить, що ще один дуже бідний бізнесмен, з оточення Тимошенко, Таріел Васадзе купував землю на дамбі в 2004 році по ціні 1165 грн. за сотку. Однак масштаби втрат для держави не порівняти: якщо Пінчук купив за смішні гроші 115 га, то Васадзе — лише 9 соток.

Звичайно, схема, за якою Пінчук за такі смішні гроші набув право власності на таку шикарну ділянку, не є прозорою. В ній свої ролі зіграли й тесть Пінчука, тодішній Президент Кучма, й тодішній прем’єр Янукович, й губернатор області Анатолій Засуха. До речі, право на власність земельною ділянкою «Світу Шляхів» містить особистий автограф екс-губернатора, що до сих пір в бігах.

Дуже красномовно про особливі привілеї «Світу шляхів» в ті часи свідчать стосунки цього ТОВ з сусідами. В 2005 році директор АТ «КПМК-2» Валерій Омельяненко скаржився «Дзеркалу тижня», що «Шляхи» в 2003 році нахабно підключилися до комунікацій сусіднього котежного містечка «Сосновий бір» й безоплатно користувалися газом і електроенергією. «У відповідь на запитання про оплату «Бору» порекомендували звернутися до губернатора…», — зізнався Омельяненко. Щоправда, сучасний «європейський» Пінчук змінив поведінку в спілкуванні з сусідами. Директор «Соснового бору» стверджує, що Пінчук — ліпший друг, й жодних непорозумінь не пам’ятає.

До речі, коли влада в країні змінилася прем’єр Тимошенко оголосила на прес-конференції, що відміняє попереднє рішення уряду, який дозволяє «Світу шляхів» орендувати землю, Луценко виголосив заяви, що МВС порушило справу про незаконне заволодіння землями. Однак Пінчук легко відбився рішеннями судів. Чи могло бути інакше, якщо в цьому маєтку серед лісу Віктор Ющенко в розпал помаранчевої революції зустрічався з Пінчуком й давав його родині гарантії недоторканості? Як показує практика, Ющенко дотримується їх, як найсвятішого.

Наприклад, задля безпеки Віктора Михайловича, який не є ні посадовцем, ні депутатом, а лише бізнесменом, держохорона закрила над його маєтком повітряний простір на висоті від 0 до 700 метрів. Пролітати тут має право лише вертоліт Віктора Пінчука. Таким чином той панує не лише на 115 га землі, а й на 700 метрах повітряного простору. Це дано не кожному. «Обозреватель» поцікавився у відповідних структур, чи може простий смертний за гроші закрити над собою шматочок повітряного простору. Відповідь була категорично «ні». Для цього, як пояснили «Обозревателю» потрібно бути дуже впливовою у владі особою.

До речі, Віктор Михайлович демонструє просто таки маніакальне стурбування в питаннях особистої безпеки. Ділянка де він проживає з родиною — всі 115 га — оточена залізним п’ятиметровим парканом з ліхтариками та сигналізацією. Не має жодної місцинки, де з зовнішнього периметру проглядалися якісь об’єкти на території Пінчука. Хоч підганяй під паркан машину з стрілою — нічогісінько не побачиш. З трьох сторін житловий будинок закривають великі масиви соснового лісу, з четвертої сторони Пінчук спорудив штучні пагорби. На пагорбах у Пінчука розбитий японський садок. Як розповів «Обозревателю» спеціаліст по ландшафту та декоративним рослинам, Віктор Михайлович залучав архітекторів та садівників з Японії, деякі саджанці також постачали з далекої острівної країни.

В японському стилі у Пінчука зроблений літній будиночок над озерцем, з якого піднімаються штучні з каменю та рослин острови. Ставок оточений мальовничими пагорбами з декоративними рослинами. З пагорбів стікають п’ять водоспадів. Ще один літній будиночок над іншим ставком, тут над водою злітають легкі та ажурні містки.

Основний житловий будинок захований у соснах. Ще один будується неподалік. Судячи з розмірів фундаменту, він буде чималенький. Також у Пінчука у маєтку є гольф-поле, вертолітний майданчик, та два величезні ангари серед лісу, можливо це гаражі для повітряних та наземних машин. Кожен день у маєтку працюють сотні людей. В основному будівничі, та озеленювачі. Всі вони скаржаться, що дуже сувора охорона, яка забирає мобільні телефони та постійно наглядає, щоб будівничі не вешталися територією. Зарплату більшість тут отримує чорним налом.

Все це «Обозреватель» з’ясував не порушуючи меж приватної власності. Хоча на фото з зовнішнього периметру можна побачити лише пейзажі, зате зйомка зі супутника добре демонструє все інше. До речі, сусід Пінчука, паркан в паркан, — віце-прем’єр Андрій Клюєв.

Однак повернімося до закритої для польотів зони над Пінчуком. Подібних зон в Київській області чотири. Три з них над державними дачами, які стереже держохорона. Наприклад, зона Р 25 над Конча-Заспою, де живе Кучма, Мороз, Симоненко, Литвин та ночує Ющенко.

Над Безрадичами, де живе родина Президента й куди він приїжджає на вихідні, закритого повітряного простору немає.

Зона Р 27, що над маєтком Пінчука по висоті така сама, як й над Конча-Заспою — заборона польотів на висоті від 0 до 700 метрів. Зате покриття має більше — коло радіусом три кілометри. Цей ковпак накриває не лише маєток Пінчука, а також його сусідів — братів Клюєвих, Хорошковського та власність Коломойського (завод імені Петровського викупив в Пятихатках санаторій та будує готель).

«Обозреватель» намагався з’ясувати походження цієї зони: розмовляв з менеджерами аеродромів, посадовцями «Украероруху», «Державіоадміністрації» та навіть з представниками генштабу.

Журналісту розказали, що повітряний простір в зоні Р 27 був закритий три роки тому. З клопотанням виступила держохорона, аргументувавши, що тут знаходиться зона відпочинку Президента. Також був лист від губернатора Засухи, який вимагав зону, в зв’язку з тим, що тут відпочивають «впливові державні особи», яким може заважати шумовий ефект від літальних апаратів. З неофіційних джерел «Обозреватель» дізнався, що зону «організували» якраз перед візитом Володимира Путіна в Україну напередодні президентських виборів, начебто Президент Росії гостював в маєтку Пінчука.

Журналіст в кожній розмові задавав наївне питання, а чому, коли Пінчук перестав бути зятем чинного Президента, зону не скасували. Відповідь завжди була одна: «Президент змінився, а впливові люди залишились ті ж самі». А в «Державіоадміністрації» «Обозревателю» додали, що зону не лише не збираються скасовувати, а навпаки будуть збільшувати в два рази по висоті. «До нас надійшло відповідне клопотання», — повідомило «Обозревателю» компетентне джерело. Він кого, там не зізналися. «Ви ж знаєте, які впливові люди там живуть…» — «Лише знаю про Пінчука та Клюєва», — відповіла журналіст. «Й цих достатньо», — запевнили «Обозреватель». Й порекомендували, поки не пізно, політати над зоною на висоті 701 метр. Однак знайти власників літальних апаратів, які згодяться пролетіти над Пінчуком на дозволеній висоті не так просто. Вони на кілька кілометрів не ризикують наближатися до цієї закритої зони — бояться втратити ліцензію. А дозвіл на проліт може надати лише Державна служба охорони, але вона не дає.

«Обозревателю» безмірно цікаво, чому звичайним бізнесменом, нехай й мільярдером, опікується держохорона. Закритий повітряний простір над маєтком Пінчука — це частина домовленостей між Ющенком та Кучмою? Як далеко простягаються ці домовленості? Чим чинний Президент зобов’язаний колишньому, й як це співвідноситься з національними інтересами України? А, можливо, Пінчук так опікується недоторканістю свого маєтку, бо там зберігаються архіви екс-президента, які дають можливість жорстко контролювати дотримання Ющенком гарантій даних родині Кучми? Багато питань, на які хотілось би дістати відповіді.

Цікаво, що коли на другий день після виборів Ющенко виступив з малозрозумілою заявою про необхідність створення «ширки», в маєтку Пінчука було гучне святкування. В цей день майже всі політичні лідери були дезорієнтовані, злі та заклопотані, а у Пінчука й Кучми був салют. Весело та безпечно живуть «колишні».

Тетяна ЧОРНОВІЛ
"Оглядач"