Відкритий лист Президенту України
Вельмишановний пане Президенте!
Звернутися до Вас змушує ситуація, що склалася навколо унікальної пам'ятки ХІ-ХII ст. - церкви Спаса на Берестові. Закон України "Про охорону культурної спадщини" (2000 р. за номером 1805) декларує, що об'єкти культурної спадщини, які знаходяться на території України, охороняються державою. Закон встановлює юридичну регламентацію сфери охорони і збереження пам'яток, їх дослідження і реставрації, визначає систему державного управління в сфері охорони та використання культурної спадщини, а також участі в цій справі інших інституцій, в тому числі і громадських організацій.
Україна ратифікувала "Конвенцію про охорону всесвітньої культурної спадщини" і зобов'язалася забезпечувати охорону та збереження культурної спадщини, що є на її території, в належному стані.
Церква Спаса на Берестові є об'єктом уваги як широкої наукової спільноти, так і громадськості, яка неодноразово зверталася до Українського товариства охорони пам'яток про неприпустимість передачі храму будь-яким церковним громадам.
На відміну від інших пам'яток домонгольської доби, навіть таких як Софійський собор і Кирилівська церква, поневічених непрофесійною "реставрацією" ще у XIX ст., фресковий розпис церкви Спаса на Берестовому зберіг автентичну технологію первісної фрески з легкістю колориту та оксамитовою поверхнею, не знищеної просочуванням оліфи і пізнішим олійним розписом XIX ст. Це єдиний зразок фрески в Україні, яка була в XVII ст. закрита тиньком і замальована, що і зберегло її до наших часів. Фреску розкрито тільки частково в 70-ті роки XX ст. і нині вона потребує завершення роботи. Відомі українські та іноземні вчені визначили програму подальших досліджень і реставрації унікальної споруди. Передача цієї пам'ятки церковній громаді, про яку йдеться, призведе до її загибелі, як пам'ятки стародавнього українського мистецтва.
Релігійні потреби сучасних мешканців цієї частини Печерська повністю задовольняють Києво-Печерська Лавра з усіма діючими церквами на верхній та нижній території, Воскресенська та Введенська церкви, Феодосіївська церква (УПЦ Київського патріархату), Аскольдова могила (Українська греко-католицька церква) та інші, і така передача церкви Спаса на Берестові одній із конфесій не може не порушити хиткий баланс міжконфесійних відносин.
Храм не є з архітектурно-планувальної точки зору "повноцінним": збереглась тільки третина його давньої площі - нартекс, і пристосування церкви Спаса на Берестові у постійно діючу церкву неможливо без заподіяння значних руйнацій живопису, фресок і давньоруської кладки стін, оскільки храм не має іконостасу, не має відповідних місць для ризниці, хору, господарських потреб тощо.
Вважаємо, що такі унікальні споруди як Софійський собор, Кирилівська церква і церква Спаса на Берестовому мусять мати лише музейний статус, бо представляють давню високу культуру нашого народу. За висловом директора "Метрополітен музею", де відбувалась в 90-х роках виставка "Слава Візантії", дві мозаїки з Михайлівського Золотоверхого собору зробили для визнання незалежної України більше, ніж весь дипломатичний корпус держави. Враховуючи це, вважаємо неприпустимим передачу храму Спаса на Берестові релігійній громаді.
Герой України, академік НАН України, голова Спілки краєзнавців, голова правління Всеукраїнського фонду відтворення видатних пам'яток історико-архітектурної спадщини ім. Олеся Гончара
П.Т. Тронько
Герой України, академік НАН України Голова правління Українського фонду культури
Б.І. Олійник
Академік НАН України, директор Інституту археології НАН України,голова Українського товариства охорони пам'яток
П.П. Толочко
Академік НАН України, Голова Національної ради з питань культури та духовності при Президентові України, директор Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка
М.Г. Жулинський
Народний депутат України,
Голова Комітету Верховної Ради України
з питань культури і духовності, голова Національної
спілки театральних діячів, голова Всеукраїнського
правозахисного товариства "Меморіал" ім. Василя Стуса, заст. голови Народного Руху України
Лесь Танюк
Академік, Президент Академії мистецтв України
А.В. Чебикін
Генеральний директор Національного Києво-Печерського Історико-культурного заповідника.
Голова Всеукраїнської асоціації музеїв
С.П. Кролевець
Генеральний директор
Національного заповідника "Софія Київська"
Н.М. Куковальська
Головний художник-реставратор Корпорації "Укрреставрація"
І.П. Дорофієнко
Звернутися до Вас змушує ситуація, що склалася навколо унікальної пам'ятки ХІ-ХII ст. - церкви Спаса на Берестові. Закон України "Про охорону культурної спадщини" (2000 р. за номером 1805) декларує, що об'єкти культурної спадщини, які знаходяться на території України, охороняються державою. Закон встановлює юридичну регламентацію сфери охорони і збереження пам'яток, їх дослідження і реставрації, визначає систему державного управління в сфері охорони та використання культурної спадщини, а також участі в цій справі інших інституцій, в тому числі і громадських організацій.
Україна ратифікувала "Конвенцію про охорону всесвітньої культурної спадщини" і зобов'язалася забезпечувати охорону та збереження культурної спадщини, що є на її території, в належному стані.
Церква Спаса на Берестові є об'єктом уваги як широкої наукової спільноти, так і громадськості, яка неодноразово зверталася до Українського товариства охорони пам'яток про неприпустимість передачі храму будь-яким церковним громадам.
На відміну від інших пам'яток домонгольської доби, навіть таких як Софійський собор і Кирилівська церква, поневічених непрофесійною "реставрацією" ще у XIX ст., фресковий розпис церкви Спаса на Берестовому зберіг автентичну технологію первісної фрески з легкістю колориту та оксамитовою поверхнею, не знищеної просочуванням оліфи і пізнішим олійним розписом XIX ст. Це єдиний зразок фрески в Україні, яка була в XVII ст. закрита тиньком і замальована, що і зберегло її до наших часів. Фреску розкрито тільки частково в 70-ті роки XX ст. і нині вона потребує завершення роботи. Відомі українські та іноземні вчені визначили програму подальших досліджень і реставрації унікальної споруди. Передача цієї пам'ятки церковній громаді, про яку йдеться, призведе до її загибелі, як пам'ятки стародавнього українського мистецтва.
Релігійні потреби сучасних мешканців цієї частини Печерська повністю задовольняють Києво-Печерська Лавра з усіма діючими церквами на верхній та нижній території, Воскресенська та Введенська церкви, Феодосіївська церква (УПЦ Київського патріархату), Аскольдова могила (Українська греко-католицька церква) та інші, і така передача церкви Спаса на Берестові одній із конфесій не може не порушити хиткий баланс міжконфесійних відносин.
Храм не є з архітектурно-планувальної точки зору "повноцінним": збереглась тільки третина його давньої площі - нартекс, і пристосування церкви Спаса на Берестові у постійно діючу церкву неможливо без заподіяння значних руйнацій живопису, фресок і давньоруської кладки стін, оскільки храм не має іконостасу, не має відповідних місць для ризниці, хору, господарських потреб тощо.
Вважаємо, що такі унікальні споруди як Софійський собор, Кирилівська церква і церква Спаса на Берестовому мусять мати лише музейний статус, бо представляють давню високу культуру нашого народу. За висловом директора "Метрополітен музею", де відбувалась в 90-х роках виставка "Слава Візантії", дві мозаїки з Михайлівського Золотоверхого собору зробили для визнання незалежної України більше, ніж весь дипломатичний корпус держави. Враховуючи це, вважаємо неприпустимим передачу храму Спаса на Берестові релігійній громаді.
Герой України, академік НАН України, голова Спілки краєзнавців, голова правління Всеукраїнського фонду відтворення видатних пам'яток історико-архітектурної спадщини ім. Олеся Гончара
П.Т. Тронько
Герой України, академік НАН України Голова правління Українського фонду культури
Б.І. Олійник
Академік НАН України, директор Інституту археології НАН України,голова Українського товариства охорони пам'яток
П.П. Толочко
Академік НАН України, Голова Національної ради з питань культури та духовності при Президентові України, директор Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка
М.Г. Жулинський
Народний депутат України,
Голова Комітету Верховної Ради України
з питань культури і духовності, голова Національної
спілки театральних діячів, голова Всеукраїнського
правозахисного товариства "Меморіал" ім. Василя Стуса, заст. голови Народного Руху України
Лесь Танюк
Академік, Президент Академії мистецтв України
А.В. Чебикін
Генеральний директор Національного Києво-Печерського Історико-культурного заповідника.
Голова Всеукраїнської асоціації музеїв
С.П. Кролевець
Генеральний директор
Національного заповідника "Софія Київська"
Н.М. Куковальська
Головний художник-реставратор Корпорації "Укрреставрація"
І.П. Дорофієнко
Джерело: сайт Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника.