Шляхи формування музейних колекцій та їх долі в різних музеїв різні, але в переважній своїй більшості у їх витоків завжди стояли ентузіасти, однаково чи були вони приватними колекціонерами чи працювали в музеї.
В Національному архітектурно – історичному заповіднику “Чернігів стародавній” таким ентузіастом був Андрій Антонович Карнабед, який практично і почав формувати його основні колекції, починаючи з 1967 року, коли було засновано заповідник. До його складу ввійшло 34 пам’ятника архітектури XI – XIX ст., у переважній своїй більшості культові споруди, серед них два монастирські комплекси, п’ять пам’яток домонгольського періоду, які були закриті як діючі храми.
Андрій Карнабед - виходець з Чернігівщини, народився в 1927 р., навчався на архітектурному факультеті Київського інженерно-будівельного інституту, після закінчення якого повернувся до Чернігова. Місто було зруйноване під час Великої Вітчизняної війни, його відомі пам’ятки архітектури лежали в руїнах. Обстановка була складною: з одного боку в 1946 р. урядом приймається постанова про “Про відновлення міста Чернігова”, з іншого – лунали голоси серед архітектурного керівництва міста про те, щоб П’ятницьку церкву не відбудовувати, розібрати залишки Катерининської церкви, склепіння Борисоглібського собору тощо. Пам’ятки міста були врятовані зусиллями відомих архітекторів – реставраторів П. Барановського, М. Холостенко, М. Говденко. Андрій Карнабед як молодий спеціаліст брав участь у їх відновленні, на нього велике враження справила діяльність, ентузіазм, самовідданість, насамперед, П. Барановського, він часто повторював його вислів: “Краще врятувати один пам’ятник, ніж написати десять дисертацій”. Думається, що під впливом цієї непересічної особистості, інших архітекторів – реставраторів сформувався Андрій Карнабед як дослідник пам’яток, невтомний захисник старовинної забудови Чернігова, його ще називали “невгамовний Карнабед”, збирач та фундатор фондових колекцій заповідника.
Працюючи з перших днів заснування заповідника, протягом майже 30 років роботи, він керував і особисто займався архітектурно - археологічними дослідженнями і обмірами чернігівських, новгород-сіверських пам’яток, печер і підземель, виявив залишки архітектурних об’єктів, зокрема стародавні притвори Спаського собору та галереї Успенського собору, приміщення магістрату XVII ст. тощо. Андрій Карнабед був ініціатором численних науково – пошукових експедицій по місту і області, завдяки яким виявлено, обстежено, зафіксовано десятки раніше невідомих пам’яток архітектури, мистецтва, народного побуту, історії. До фондів заповідника було передано тисячі знахідок – твори іконопису, різьблення, етнографії, стародруки. Він став засновником багатопрофільних оригінальних колекцій будівельних матеріалів: - колекції цегли XI - початок XX століть, домового різьблення, кахлів, колекції творів мистецтва – ікон і сучасного живопису, колекції народної вишивки і ткацтва, документального фонду, стародруків, колекції художніх виробів з дорогоцінних металів, колекції фрагментів фрескового розпису XI -XII сторіч, виявлених і зібраних під час керованих ним архітектурно-археологічних досліджень, колекції археологічних матеріалів різних епох, предметів побуту, меблів тощо. Андрій Антонович мріяв створити музей історії міста, збирав для нього експонати. Як архітектор, він досліджував не лише культову архітектуру, але активно боровся за збереження дерев’яних житлових будинків з чудовим різьбленням, характерних для регіону Полісся, започаткував унікальну колекцію зразків домового дерев’яного різьблення. Привертає увагу дослідників і значна та різноманітна колекція таврованої плінфи та цегли з численних пам’яток, яку започаткував Андрій Карнабед. Систематичне поповнення цієї колекції, її систематизація та каталогізація, дасть змогу розробити класифікацію для більш точного датування споруд. Як бачимо, чималу увагу Андрій Карнабед приділяв формуванню архітектурно - будівельних колекцій, проте його зусиллями були започатковані і колекція ікон, художнього металу, врятовані від загибелі численні пам’ятки мистецтва. Всього було зібрано і передано до фондів близько 60 тисяч експонатів.
А. Карнабедом запроектовано і власноручно за участю співробітників заповідника створено до липня 1993 року в заповіднику численні музейні експозиції та виставки, підготовлено десятки екскурсоводів і проведено більше трьох тисяч екскурсій, прочитано в різних містах і установах, організаціях Чернігова біля тисячі лекцій з питань охорони історико-культурної спадщини, архітектури та містобудування.
За результатами цих досліджень у співавторстві з Г.О. Кузнецовим підготовлено до друку монографію "Тайни Болдиних гір", а останнім часом підготовлено і здано до видавництва книгу "Чернігів. Сторінки минувшини", де узагальнено результати досліджень пам'яток Чернігова і вивчення історії чернігівських вулиць - пам'яток історії та містобудівного мистецтва. Андрієм Антоновичем підготовлено і опубліковано більше 400 статей, нарисів, книг і підготовлено до "Зводу пам'яток історії та культури України" 166 статей про пам'ятки історії та культури Чернігівщини і Київщини.
У 1958 році Андрій Карнабед був прийнятий до Спілки Архітекторів України, 1966 року обраний головою Чернігівської міської організації Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, у грудні 1966 року був обраний членом правління Чернігівської обласної організації цього товариства і з 1967 року членом Головної ради Товариства.
У 1990 році Андрія Антоновича обрали депутатом Чернігівської міської та Чернігівської обласної Рад народних депутатів. Андрій Карнабед був Почесним членом Всеукраїнської спілки краєзнавців.
У 1974 році Андрій Карнабед захистив дисертацію на вчений ступінь кандидата архітектури, а у 1994 році обраний членом - кореспондентом Української Академії Архітектури. 29 березня 2005 р. Андрій Карнабед - “останній Дон - Кіхот старого Чернігова” - пішов із життя.
Співробітники заповідника продовжують справу Андрія Антоновича Карнабеда, виявляють, збирають експонати, поповнюють музейні колекції, в тому числі, будівельних матеріалів, які започаткував невтомний збирач, краєзнавець, дослідник. На сьогоднішній день фондові колекції заповідника нараховують більше 60000 предметів основного фонду та більше 30000 - науково – допоміжного.
Проте все ж треба відмітити, що старий Чернігів втратив свого найсамовідданішого захисника. Приєднуємося до слів академіка Д. Ліхачова, який свого часу сказав про Андрія Антоновича: “На таких как Вы, дорогой Андрей Антонович, стоит наша Земля, растут патриоты и труженики, за совесть работающие и по совести живущие, рыцари духа!”

Ольга Травкіна, головний зберігач Національного архітектурно – історичного заповідника “Чернігів стародавній”, кандидат історичних наук