Будьмо правими!
Виявляється, задоволення життям – це питання політичної орієнтації! Не вірите? А дарма! Тепер це науково доведений факт. Масштабне дослідження, проведене відомим данським ученим Християном Б’єрнсковим разом із двома колегами з Інституту економіки Аархуса, свідчить: що лівіших – себто соціалістичних чи комуністичних – поглядів дотримується людина, то нещаснішою вона себе почуває. І навпаки: люди, які мають праві, національні політичні переконання, значно щасливіші й певні себе!
У своєму дослідженні група вчених використовувала дані соціологічного проекту «World Value Survey», у ході якого опитали 90 тисяч людей у різних країнах. Зокрема, цікавилися політичною позицією, довірою до інших людей, задоволенням власним життям, ставленням до релігії тощо.
«Як правило, що лівіші політичні погляди людей, то дужче незадоволеними й нещасними вони почуваються. Звичайно, ми припустили, що це може бути пов’язане з їхніми доходами, матеріальним добробутом», – зізнався пан Б’єрнсков. Проте з’ясувалося, що останнє його припущення не справдилося: іноді матеріальні фактори, звичайно, відігравали певну роль, але ключовими в розумінні щастя чи нещастя виявилися зовсім не вони. «З’ясувалося, що невдоволення найперше пов’язане з розумінням справедливості», – пояснює вчений.
Під словом справедливість дослідники щастя розуміють суб’єктивний погляд на соціальну систему. І тут, як стверджує Б’єрнсков, на те, щоб почувати себе щасливим, упливає, зокрема, відчуття справедливості або несправедливості в розподілі суспільних багатств. Однак Аксель Дреєр зі Швейцарського технічного інституту (ЕТН) у Цюріху звертає увагу на мовні проблеми проекту «World Value Survey». Коли опитуваним за шкалою від 1 до 10 пропонується визначити, наскільки вони щасливі, то відповіді, отримані з різних країн, необов’язково збігаються, оскільки в різних мовах слово щасливий має свої нюанси.
Проте й цей нюанс «не спрацював» – дослідження встановило, що однаково люди лівих переконань менш задоволені життям, аніж праві. Мало того: нерівність у доходах і статусі видається лівим такою великою проблемою, що це робить їх нещасними навіть в особистому житті. Проте якщо людина з яскраво вираженими лівими поглядами користується повагою в суспільстві й має матеріальні статки, – вона однаково значно частіше констатує, що нещасна й незадоволена, ніж люди правих політичних переконань, навіть із невеликими статками, – пишуть дослідники в науковому журналі «Social Choices and Welfare». Вони пояснюють це тим, що праві зазвичай дотримуються тієї думки, що ретельність у роботі, талант і навички вимагають винагороди, тому людина, котра володіє такими чеснотами, мусить бути багатшою від інших. «У нерівності, яку хочуть усунути соціалісти, люди правої орієнтації бачать доказ динамічності й справедливості суспільної системи», – вважає Б’єрнсков. Ясна річ, тут ідеться про соціалістів західних – бо ж «наші», як ми вже не раз мали змогу переконатися, працюють не на «усування нерівності», а на її поглиблення, себто насамперед збагачуються самі…
--------------------------------------------------------------------------------
Дослідження виявило, що у всіх 70 країнах, де проводилося опитування, в жінок ліва політична орієнтація проявляється частіше, ніж у чоловіків. Це вже, як то кажуть, привід для роздумів…
На запитання, чи не є стан хронічної незадоволеності «розплатою» за ліву політичну орієнтацію, Християн Б’єрнсков відповідає зустрічним запитанням: «Що первинне, яйце чи курка?». Інакше кажучи, про це вченим іще доведеться помізкувати. Одначе дивлячись на деяких українських лівих, можна не сумніватися, що рано чи пізно й на це вчені дадуть ствердну відповідь.
У своєму дослідженні група вчених використовувала дані соціологічного проекту «World Value Survey», у ході якого опитали 90 тисяч людей у різних країнах. Зокрема, цікавилися політичною позицією, довірою до інших людей, задоволенням власним життям, ставленням до релігії тощо.
«Як правило, що лівіші політичні погляди людей, то дужче незадоволеними й нещасними вони почуваються. Звичайно, ми припустили, що це може бути пов’язане з їхніми доходами, матеріальним добробутом», – зізнався пан Б’єрнсков. Проте з’ясувалося, що останнє його припущення не справдилося: іноді матеріальні фактори, звичайно, відігравали певну роль, але ключовими в розумінні щастя чи нещастя виявилися зовсім не вони. «З’ясувалося, що невдоволення найперше пов’язане з розумінням справедливості», – пояснює вчений.
Під словом справедливість дослідники щастя розуміють суб’єктивний погляд на соціальну систему. І тут, як стверджує Б’єрнсков, на те, щоб почувати себе щасливим, упливає, зокрема, відчуття справедливості або несправедливості в розподілі суспільних багатств. Однак Аксель Дреєр зі Швейцарського технічного інституту (ЕТН) у Цюріху звертає увагу на мовні проблеми проекту «World Value Survey». Коли опитуваним за шкалою від 1 до 10 пропонується визначити, наскільки вони щасливі, то відповіді, отримані з різних країн, необов’язково збігаються, оскільки в різних мовах слово щасливий має свої нюанси.
Проте й цей нюанс «не спрацював» – дослідження встановило, що однаково люди лівих переконань менш задоволені життям, аніж праві. Мало того: нерівність у доходах і статусі видається лівим такою великою проблемою, що це робить їх нещасними навіть в особистому житті. Проте якщо людина з яскраво вираженими лівими поглядами користується повагою в суспільстві й має матеріальні статки, – вона однаково значно частіше констатує, що нещасна й незадоволена, ніж люди правих політичних переконань, навіть із невеликими статками, – пишуть дослідники в науковому журналі «Social Choices and Welfare». Вони пояснюють це тим, що праві зазвичай дотримуються тієї думки, що ретельність у роботі, талант і навички вимагають винагороди, тому людина, котра володіє такими чеснотами, мусить бути багатшою від інших. «У нерівності, яку хочуть усунути соціалісти, люди правої орієнтації бачать доказ динамічності й справедливості суспільної системи», – вважає Б’єрнсков. Ясна річ, тут ідеться про соціалістів західних – бо ж «наші», як ми вже не раз мали змогу переконатися, працюють не на «усування нерівності», а на її поглиблення, себто насамперед збагачуються самі…
--------------------------------------------------------------------------------
Дослідження виявило, що у всіх 70 країнах, де проводилося опитування, в жінок ліва політична орієнтація проявляється частіше, ніж у чоловіків. Це вже, як то кажуть, привід для роздумів…
На запитання, чи не є стан хронічної незадоволеності «розплатою» за ліву політичну орієнтацію, Християн Б’єрнсков відповідає зустрічним запитанням: «Що первинне, яйце чи курка?». Інакше кажучи, про це вченим іще доведеться помізкувати. Одначе дивлячись на деяких українських лівих, можна не сумніватися, що рано чи пізно й на це вчені дадуть ствердну відповідь.
"Народне Слово"