– Програма нинішньої конференції має чітко виражене пам’яткознавче та пам’яткоохоронне спрямування, тому було б логічним запитати, як міська влада бачить вирішення конфлікту навколо унікальної пам’ятки національного значення – Катерининської церкви у Чернігові?
– Я можу розповісти такий епізод з власної практики: коли у 2000-му році я працював на посаді заступника голови обласної державної адміністрації з соціально-гуманітарних питань, вже виникло питання про передачу Катерининського храму якійсь з релігійних громад. Тоді напередодні Пасхи мені довелося запросити обох владик – Антонія і Никона (нині вони вже обидва покійні) – до себе і просто по-людськи до них звернутися. Я навіть пам’ятаю зараз ті слова: «Шановні, і Ви, і Ви приведете завтра одночасно під храм свої релігійні громади. Я цей день також хочу провести у церкві разом зі своєю сім’єю. Але ви мені не даєте такої можливості, бо я змушений буду прийти туди з «Беркутом» і з собаками. Хіба це по-божому?» Розмова відбувалася зранку і до четвертої години дня я просив під Катерининську церкву громади не приводити. Ми знайшли тоді порозуміння. Як заступник голови облдержадміністрації, я пообіцяв (хоча, може, й не мав таких повноважень), що жодній з релігійних громад храм переданий не буде. Так воно все й відбулося і ось вже сім років цей статус зберігається. Нині вирішення цього питання знаходиться поза межами компетенції міської ради і міського голови. Навіть не знаю, чи на щастя, чи на жаль… Але кому б не була передана Катерининська церква – хоч Київському патріархату, хоч Московському, – вона спокою Чернігову не принесе. І давайте об’єктивно на це дивитися. А так як є… Звісно, це ненормально, що люди не мають доступу до музею.
– А як Ви особисто бачите вирішення цього питання?
– Розумієте, я завжди намагаюся відповідати на питання, які знаходяться в межах моєї компетенції. А за когось іншого я нічого не казатиму. Не підписував міський голова подібних розпоряджень.
– Але ж дозвіл на пікетування храму минулого року давала Чернігівська міська рада?
– Бачите, у нас настільки лояльний закон стосовно мітингів і демонстрацій, що йдеться не про дозвіл, а лише про інформування органів влади про запланований захід. Якщо ці заходи не суперечать чинному законодавству, немає антиконституційних виступів і дій, тоді ми не маємо права нічого забороняти. Я хотів би нагадати наступне: Катерининська церква входить до складу Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній». Вона є державною власністю і ніхто цього її статусу не відміняв і зі складу заповідника не виводив. Отже, ця споруда жодним чином не стосується комунальної власності міста Чернігова. Таким є правовий бік справи.
– Під час пікетування Катерининської церкви туди незаконно підключили електроенергію і пікетувальники досі нею користуються. Питання таке: хто і скільки за це платить?
– Я не можу сказати, хто платить. Але знаю напевне, що коли за електроенергію не платять, то її одразу ж відключають. Можу заявити наступне: в жодному з приходів я не збираюся служити старостою і відповідати за матеріально-технічне забезпечення громади не буду також. І нікому не створюватиму якісь особливі умови.
Розумієте, ми ведемо мову про взаємну згоду – поза тим, хто правий, а хто ні у цьому конфлікті. Ми, чернігівська влада, ні храми не ділили, ні нові єпархії не відкривали. І не будемо цього робити. А просто відключити комусь електрику і цим вирішити проблему… Ми ж таким чином її не вирішимо, правильно? Можливо, варто згадати той випадок з моєї практики, який я розповів сьогодні, і вчинити так само. Можливо, на сьогодні це було б певним виходом. Можна було б зустрітися з обома владиками і переговорити. Але для цього треба мати належні повноваження, а нині це поза межами моєї компетенції.
– До кого тоді це питання?
– Я так думаю, що до виконуючого обов’язки Чернігівської обласної держадміністрації.
– А як стосовно сум за електрику?
– Зверніться з цього приводу в обленерго. Я думаю, що вони чітко, до копієчки, вас проінформують з цього питання.

Записав Іван ДИВНИЙ
Оригінал за адресою: http://www.pamjatky.org.ua/Detai...aspx?NewsID=3372

Інтерв’ю з священиком Олександром ЛЯДОВИМ, настоятелем Катерининського храму в м. Чернігові (Українська православна церква Московського патріархату)
18 вересня 2007 року. – м. Чернігів. – Похідна церква у наметі біля північного входу до мурованого Катерининського храму.

– Отче, ваша громада відправляє церковні служби в наметі і претендує на користування мурованим Катерининським храмом – унікальною пам’яткою української архітектури 18-го століття. Як Ви бачите подальший розвиток цієї ситуації?
– Сейчас дело рассматривается в суде.
– А в якому саме?
– Сейчас непосредственно оно находится в Киевском апелляционном административном суде. И суд определит, кто действительно является наслідником этого храма, как он строился, какой церкви раньше принадлежал. Ведь первая служба тут была совершена еще в 1715-м году.
– Тобто, до закінчення судового розгляду ситуація лишатиметься такою, як зараз?
– Да. Православные люди города Чернигова много лет писали об этом письма, собрали тысячи подписей, обращались к властям. Последние семь лет каждый воскресный день проводились крестные ходы вокруг этого храма, совершались акафисты и молебны. А с 30-го июня 2006-го года здесь совершается круглосуточное молитвенное стояние. Служатся литургии, акафисты и молебны, ночью тоже идут моления – в 12 часов ночи читается малое повечерье, каноны, идёт крестный ход вокруг храма… И так каждую ночь.
– Зараз я бачу тут лише два намети вашої громади і жодного намету політичних організацій. Тобто, політики вас так активно, як раніше, не підтримують?
– Мы сделали официальное заявление на имя прокурора города, на имя мэра т. е. обратились к властям с тем, что мы являемся представителями Украинской православной церкви, возглавляемой Блаженнейшим Владимиром (Сабоданом) и никакого отношения ни к каким политическим партиям не имеем. Наше дело Христово, а какие партии что делают – это не относится к церкви.
– І політичних активістів коло вашого похідного храму зараз уже немає?
– Так мы же и просим, чтобы здесь не было политики.
– Мурований Катерининський храм це дуже цінна пам’ятка і велика, складна, стара споруда, яка потребує спеціального догляду. Ваша громада здатна впоратися з її утриманням?
– На примере других общин города Чернигова мы видим, что храмы, которые переданы православной церкви, находятся в прекрасном состоянии. Побелены, поштукатурены, внутри сделаны ремонты. В частности, здесь в этом храме нет иконостаса – он сгорел во время Великой Отечественной войны. Нужно будет вести восстановительные работы по строительству иконостаса, чего музей не делал все эти годы. И вряд ли будет делать.
– Іншими словами, ви певні в своїх силах?
– Да.
– І ще одне дуже дражливе питання. В Катерининському храмі вже понад рік знаходяться експонати етнографічної колекції Чернігівського історичного музею ім. В. Тарновського. Це ж, мабуть, не дуже правильно, що вони там так довго лишаються без догляду?
– Ситуация здесь, можно сказать, лживая, потому что в прошлом году музей вывез основную часть экспозиции. Остались только стеллажи, мебель и, возможно, незначительная часть экспонатов. В Екатерининскую церковь была завезена грузовой «Газелью» утварь раскольников-филаретовцев, т. е. между раскольниками и музеем был сговор. Они там расположили свою утварь и люди, увидев, что идет прямой захват храма, всё заблокировали и молятся. Музей не предоставил документы о том, какая часть экспонатов была вывезена, что осталось. Мы год просили показать акты о вывозе, но их так и не показали. На самом деле никаких экспонатов там нет. А заявления направлены только на то, чтобы будоражить общественность.
– А якщо створити якусь спільну комісію і гласно, відкрито всім разом зайти до Катерининської церкви і переконатися, що там є, чого нема? Ви б пішли на такий крок?
– Много лет мы доверяли власти, доверяли музею. Просто совершали моления, крестные ходы, просили… Но в прошлом году и музей, и власть в области пошли на обманные действия, совершили беззаконную передачу, не советуясь с нашей общиной, которая много лет писала и просила передать храм именно нам. И тепер доверия к музею у нас нет после такого их обмана. Там могут быть разные провокационные действия: кто-то зайдет в храм и потом не выйдет. И получится такой же захват, какой был год назад.
– Тобто, ви чекаєте рішення суду?
– Да.
– А якщо раптом це рішення виявиться не на вашу користь?
– Сейчас по стране идет множество судебных процессов по поводу тех или иных церквей, и основная масса решений выносится в пользу канонического православ’я на Украине. Потому, что оно является действительным наследником тех храмов, которые раньше строились.
– Тобто, ви вірите, що справа буде вашою стороною виграна?
– Так было во многих делах.

Розмову вів Іван ДИВНИЙ

Оригінал інтерв’ю за адресою:
http://www.pamjatky.org.ua/Detai...aspx?NewsID=3373 ,
http://www.pamjatky.org.ua/Detai...aspx?NewsID=3374

Джерело: "Відлуння віків", http://www.istory.com.ua