Подією в культурному житті Чернігова стала прем’єра вистави «Відьма» за творами Тараса Шевченка, яку побачили глядачі в рамках XVIII Міжнародного фестивалю «Слов’янські театральні зустрічі».
Нагадаємо, останні роки в обласному театрі триває серйозний конфлікт між директором театру та частиною колективу, що об’єдналась в незалежну профспілку.
Було і незаконне звільнення режисера Сергія Кузика (що поставив «Мольєра»), і голодування акторів під будівлею облдержадміністрації, і бойкот для опальних акторів, і чисельні позови директора театру до акторів тощо.
Правда, всі ці позови директор програв. А режисера Кузика на роботі поновив, за що ми дуже вдячні Івану Олексійовичу Семененку, бо без всіх цих утисків не було б, можливо, такої чудової вистави.

Про виставу
Скажу чесно, коли отримав запрошення на цю виставу, то було багато сумнівів: чи йти туди чи не йти. Адже не дуже вірилося, що можна зробити виставу за творами Великого Кобзаря. Думав, що це так, вистава для галочки. Та й сидіти в майже порожньому залі (думав, що саме так і буде) ой як не хотілось.
І в суботу все сприяло тому аби не йти на виставу: надвечір погода «порадувала» дощем та вітром, по телевізору пообіцяли кілька гарних передач. Але вирішили з дружиною все-таки піти і абсолютно не пожалкували.
Заскочивши в «передбанник» театру, були вражені чергою за квитками, в якій стояли абсолютно нормальні молоді люди. А у фойє побачили величезну кількість глядачів, що готувались до перегляду вистави, серед яких була дуже велика кількість знаних чернігівців. І тут подумалось, мабуть, вони щось знають.
А потім погасло світло і протягом майже півтори години на сцені відбувалося маленьку чудо, що й зветься, мабуть, Театром з великої букви. Коли глядачі сиділи тихесенько, як миші, затаївши подих від видовища. А коли вистава закінчилась, то глядачі влаштували кількахвилинну овацію учасникам вистави та її режисеру-постановнику Сергію Кузику. А також чудовій акторці Олені Бондаренко, а також всім «опальним» акторам, танцюристам, хореографу тощо.
І після вистави глядачі не поспішали бігти до теплих домівок, а стояли в фойє та обговорювали видовище, раділи спілкуванню з високим мистецтвом та тому, що Тарас Шевченко, як виявилось, і на сьогодні є дуже актуальним. І дуже зрозумілим глядачу будь-якого віку та політичної орієнтації. Одна з глядачок сказала, що після 20 хвилин перегляду вистави, вона відчула величезну гордість за те, що вона є українкою. А багато з тих глядачів, що обговорювали виставу, з задоволенням цитували вірші Кобзаря, які пам’ятають ще зі шкільних часів.
От таке диво сталося в нашому місті.

І про судову справу
Тут, де директор театру грає роль Карабаса-Барабаса у відношенні не тільки до своїх акторів, а вже й до журналістів, якщо вони пишуть щось критичне щодо його діяльності. Директор театру Іван Семененко, програвши всі суди «опальній» частині колективу, тепер вирішив зайнятися вже й ЗМІ, подавши позов на великі гроші з журналіста «Сімейної газети», що насмілилася написати правдивий матеріал щодо ситуації в театрі. Суд заплановано на 23 листопада.
Що ж, так і повинно було статися, якщо ні колишній губернатор Микола Лаврик, ні голова обласної ради Наталія Романова, що обіцяли всьому місту вирішити конфліктну ситуацію в театрі, не зробили, фактично, нічого.
І тому продовжує працювати в театрі заступником директора людина, засуджена за користування фальшивим чорнобильським посвідченням, що свідомо отримала (чи вкрала) з держави не одну тисячу гривень. І перевірки КРУ (що виявили зловживанням на сотні тисяч гривень), і депутатські запити, і протести громадськості не мають ніякого впливу на діяльність керівників театру.
Кажуть, що новий голова облдержадміністрації Володимир Хоменко дуже шанує українське класичне мистецтво. Можливо, саме він зможе розрубати цей «гордієв» вузол, розібравшись в ситуації. І тоді ми зможемо дивитися вистави нашого академічного театру (а їх за статусом повинно бути більше 20 на місяць), наші прем’єри, наші таланти, а не копійчаних гастролерів тощо.

Джерело: Анатолій ВЕРБИЦЬКИЙ, Чернігів Громадський, GO.CHERNIGOV.NET