Америка слухає... давню Україну
Вечір, присвячений 135-й річниці від дня народження видатного українського кобзаря Терентія Макаровича Пархоменка, відбувся у місті Сіетл, штат Вашингтон у США. Велику концертну програму представив кобзар-лірник Василь Нечепа, лауреат Шевченківської премії, послідовник творчості Пархоменка.
На початку минулого століття Терентій Макарович Пархоменко був поодиноким носієм традиції старосвітської чернігівської кобзарської школи. Коротке творче життя цього незрячого музиканта лишило великий слід в кобзарському мистецтві. Народжений в селі Волосківці Менського району на Чернігівщині, він став ще за життя легендою, продовжувачем творчості Андрія Шута та інших славних кобзарів самої давньої — Чернігівської — кобзарської школи.
За неповних 39 літ життя про творчість Пархоменка взнали слухачі з різних куточків світу. Дуже цінував кобзаря Микола Віталійович Лисенко. Композитор допомагав Терентію Макаровичу організовувати виступи у самих престижних залах Києва, зокрема у філармонії. Виступав Пархоменко в Харкові на знаному з’їзді кобзарів (1902 р.). Відомий бандурист та співак Микола Домонтович записав пісні та думи з репертуару кобзаря, на базі яких потім створив підручник- самовчитель для кобзи.
У Терентія Пархоменка вчилися такі особистості, як Петро Ткаченко- Галашко, Оврама Гребень та незрячий кобзар Дем’ян Симоненко. Але був ще один учень, про якого писати досить довго було не прийнято... У 1905 році Терентій Макарович передав старовинний козацький спосіб гри одбоєм майбутньому прекрасному музичному майстрові Олександру Самійловичу Корнієвському, який виготовляв для нього кобзи. Корнієвський, добре опанувавши старовинний спосіб гри, розпочав у 1906 році створення нового музичного інструменту на базі старосвітської чернігівської кобзи. І так 100 років тому в Україні з’явився новий музичний інструмент — хроматична концертна бандура.
Про нелегке життя Терентія Пархоменка та свого вчителя Олександра Корнієвського, який за свій винахід понад 24 роки відсидів у таборах, розповів під час концерту Василь Нечепа. Прозвучали легендарні пісні з репертуару видатного кобзаря у супроводі кобзи, яку Нечепа сконструював на зразок легендарного інструмента Пархоменка і ось вже 25 років виступає з нею.
Вечір був організований Українсько-американським клубом штату Вашингтон у Сіетлі. Президент клубу Петро Дрогомирецький вручив кобзареві колоски української пшениці, дякуючи за цей концерт. Тривалими оплесками вшанували кобзарське мистецтво численні присутні — дорослі та діти...
Після цього вечора старший науковий співробітник Інституту українознавства, єдиний у світі представник старосвітської Чернігівської кобзарської школи Василь Нечепа вирушив із гастролями по Америці, презентуючи концертну програму «Історія прадавньої держави України в її піснях».
На початку минулого століття Терентій Макарович Пархоменко був поодиноким носієм традиції старосвітської чернігівської кобзарської школи. Коротке творче життя цього незрячого музиканта лишило великий слід в кобзарському мистецтві. Народжений в селі Волосківці Менського району на Чернігівщині, він став ще за життя легендою, продовжувачем творчості Андрія Шута та інших славних кобзарів самої давньої — Чернігівської — кобзарської школи.
За неповних 39 літ життя про творчість Пархоменка взнали слухачі з різних куточків світу. Дуже цінував кобзаря Микола Віталійович Лисенко. Композитор допомагав Терентію Макаровичу організовувати виступи у самих престижних залах Києва, зокрема у філармонії. Виступав Пархоменко в Харкові на знаному з’їзді кобзарів (1902 р.). Відомий бандурист та співак Микола Домонтович записав пісні та думи з репертуару кобзаря, на базі яких потім створив підручник- самовчитель для кобзи.
У Терентія Пархоменка вчилися такі особистості, як Петро Ткаченко- Галашко, Оврама Гребень та незрячий кобзар Дем’ян Симоненко. Але був ще один учень, про якого писати досить довго було не прийнято... У 1905 році Терентій Макарович передав старовинний козацький спосіб гри одбоєм майбутньому прекрасному музичному майстрові Олександру Самійловичу Корнієвському, який виготовляв для нього кобзи. Корнієвський, добре опанувавши старовинний спосіб гри, розпочав у 1906 році створення нового музичного інструменту на базі старосвітської чернігівської кобзи. І так 100 років тому в Україні з’явився новий музичний інструмент — хроматична концертна бандура.
Про нелегке життя Терентія Пархоменка та свого вчителя Олександра Корнієвського, який за свій винахід понад 24 роки відсидів у таборах, розповів під час концерту Василь Нечепа. Прозвучали легендарні пісні з репертуару видатного кобзаря у супроводі кобзи, яку Нечепа сконструював на зразок легендарного інструмента Пархоменка і ось вже 25 років виступає з нею.
Вечір був організований Українсько-американським клубом штату Вашингтон у Сіетлі. Президент клубу Петро Дрогомирецький вручив кобзареві колоски української пшениці, дякуючи за цей концерт. Тривалими оплесками вшанували кобзарське мистецтво численні присутні — дорослі та діти...
Після цього вечора старший науковий співробітник Інституту українознавства, єдиний у світі представник старосвітської Чернігівської кобзарської школи Василь Нечепа вирушив із гастролями по Америці, презентуючи концертну програму «Історія прадавньої держави України в її піснях».
НА ФОТО БОРИСА КОРПУСЕНКА / «День» ВИСТУПАЄ КОБЗАР ВАСИЛЬ НЕЧЕПА
Джерело: Валентина ДРОГОМИРЕЦЬКА, «День», №200, субота, 17 листопада 2007,
http://www.day.kiev.ua/191635/