У Чернігові намагаються врятувати дуб, який захищає підземний храм
Над унікальним симбіозом двох пам’яток — природи та історії — нависла загроза. В Чернігові негайного порятунку потребує трьохсотлітній дуб, який своїм корінням тримає купол найвищої у Європі підземної церкви святого Феодосія. Зрубати дерево не можна — Чернігівські печери Святого Антонія без нього можуть обвалитися. А це — чотири мурованих підземних храми.
Підземна церква Феодосія – пам’ятка не тільки архітектури, а ще й акустичного мистецтва. Вона найвища з усіх підземних церков Європи — майже 9 метрів. Це класичний храм українського бароко, який опустив під землю невідомий архітектор. Посадили над нею дуб навмисне чи він уже ріс під час будівництва – зараз не встановиш. Але за триста років церква і дуб міцно зрослися. З часом дерево почало старіти й трухлявіти — тріснув стовбур, вітер звалив половину гілок. Однак зрубати дуб не можна — тисячі дрібних корінців одразу приведуть до печер воду.
«По пустотах, які з’являться на місці згнилого коріння, почне проходити вода, — говорить Володимир Руденок, завідувач відділу печер Національного історико¬архітектурного заповідника «Чернігів Стародавній». — Печери почнуть замокати. Суглинки, в яких вони викопані, дуже погано витримують вологу. Ці грунти перетворюються на справжній кисіль, і склепіння печер можуть не витримати й обвалитися».
Відомо, що старі дуби століттями тримають схили Болдиних гір у Чернігові, де давні ченці дев’ятсот років тому почали створювати монастир, який зараз відомий як Антонієві печери. До речі, сама назва цієї місцевості теж походить від древньої назви дуба — болда, звідси Болдині гори.
Крім коріння, печери та дуби пов’язує давня легенда. На одному з них «працював» прототип Солов’ярозбійника — злодій Малей. Правда, вгамував його не чернігівський богатир Ілля Муромець. За переказами, страшного розбійника з чернігівської околиці, котрого ніхто не міг здолати, приборкав святий Антоній. Батько руського чернецтва, який прийшов у ці ліси, навернув зарізяку у християнство: той прийняв постриг і став ченцем.
Колись на Болдиних горах росло більше сотні дубів. Зараз не нарахуєш і десятка. Маленькі саджанці нищать свійські кози, а старі дерева — час та місцеві вандали. Щоб церква не обвалилась, дуб над нею стягнуть металевим паском, а дупла заллють бетоном, однак такого «лікування» вистачить не надовго. Тож керівництво музею у питанні, як продовжити вік дерева, сподівається на пораду вчених...
ДОВІДКА «УМ»
Антонієві печери — унікальний підземний архітектурний комплекс ХІ – ХІХ ст.ст., заснований на початку ХІ ст. батьком руського чернецтва Антонієм Печерським – одним із засновників КиєвоПечерського монастиря. На території печерного комплексу збереглась одна з найвизначніших пам’яток давньоруської архітектури домонгольського періоду – Іллінська церква. Підземний комплекс монастиря має загальну довжину 350 метрів. З 1967 року Антонієві печери та інші споруди ТроїцькоІллінського монастиря входять до складу архітектурноісторичного заповідника.
Підземна церква Феодосія – пам’ятка не тільки архітектури, а ще й акустичного мистецтва. Вона найвища з усіх підземних церков Європи — майже 9 метрів. Це класичний храм українського бароко, який опустив під землю невідомий архітектор. Посадили над нею дуб навмисне чи він уже ріс під час будівництва – зараз не встановиш. Але за триста років церква і дуб міцно зрослися. З часом дерево почало старіти й трухлявіти — тріснув стовбур, вітер звалив половину гілок. Однак зрубати дуб не можна — тисячі дрібних корінців одразу приведуть до печер воду.
«По пустотах, які з’являться на місці згнилого коріння, почне проходити вода, — говорить Володимир Руденок, завідувач відділу печер Національного історико¬архітектурного заповідника «Чернігів Стародавній». — Печери почнуть замокати. Суглинки, в яких вони викопані, дуже погано витримують вологу. Ці грунти перетворюються на справжній кисіль, і склепіння печер можуть не витримати й обвалитися».
Відомо, що старі дуби століттями тримають схили Болдиних гір у Чернігові, де давні ченці дев’ятсот років тому почали створювати монастир, який зараз відомий як Антонієві печери. До речі, сама назва цієї місцевості теж походить від древньої назви дуба — болда, звідси Болдині гори.
Крім коріння, печери та дуби пов’язує давня легенда. На одному з них «працював» прототип Солов’ярозбійника — злодій Малей. Правда, вгамував його не чернігівський богатир Ілля Муромець. За переказами, страшного розбійника з чернігівської околиці, котрого ніхто не міг здолати, приборкав святий Антоній. Батько руського чернецтва, який прийшов у ці ліси, навернув зарізяку у християнство: той прийняв постриг і став ченцем.
Колись на Болдиних горах росло більше сотні дубів. Зараз не нарахуєш і десятка. Маленькі саджанці нищать свійські кози, а старі дерева — час та місцеві вандали. Щоб церква не обвалилась, дуб над нею стягнуть металевим паском, а дупла заллють бетоном, однак такого «лікування» вистачить не надовго. Тож керівництво музею у питанні, як продовжити вік дерева, сподівається на пораду вчених...
ДОВІДКА «УМ»
Антонієві печери — унікальний підземний архітектурний комплекс ХІ – ХІХ ст.ст., заснований на початку ХІ ст. батьком руського чернецтва Антонієм Печерським – одним із засновників КиєвоПечерського монастиря. На території печерного комплексу збереглась одна з найвизначніших пам’яток давньоруської архітектури домонгольського періоду – Іллінська церква. Підземний комплекс монастиря має загальну довжину 350 метрів. З 1967 року Антонієві печери та інші споруди ТроїцькоІллінського монастиря входять до складу архітектурноісторичного заповідника.
Джерело: Валерій ЛИТОВЧЕНКО Ганна ТРАВІНЦЕВА, газета «Україна Молода», номер 218 за 24.11.2007, www.umoloda.kiev.ua Фото Сергія Чернякова, Європейська Україна.