“В інформаційному просторі м. Севастополя мають місце факти маніпулювання суспільною свідомістю шляхом поширення недостовірної, неповної або упередженої інформації щодо державної політики євроатлантичної інтеграції України. Такі дії розпалюють ворожнечу до країн Північноатлантичного договору та повертають громадську думку до протистояння часів “холодної війни”, – вважають активісти громадської організації “Об’єднання “Євроатлантичний вибір”, котрі 13 грудня звернулися із застереженням до голови міської держадміністрації Сергія Куницина та голови міськради Валерія Саратова. Обидві гілки влади, на їхню думку, мали б сприяти здійсненню заходів на виконання Державних програм з питань євроатлантичної та європейської інтеграції України, але у Севастополі, на жаль, – все навпаки.
Причиною занепокоєння організації “Об’єднання “Євроатлантичний вибір” (керівник Іван Шульга) стала публікація під назвою “Мы не хотим, чтобы наших детей пускали на “пушечное мясо”. А Вы?” за 12 грудня 2007 р. у часописі міськради “Севастопольские известия”. Автор публікації журналіст Тетяна Сандулова ставить під сумнів професійність та порядність вчителя історії школи №22 Ольги Кучер та методиста з інноваційних питань Інституту післядипломної освіти Севастопольського міського гуманітарного університету Марини Лиморенко (правознавця за фахом), які взяли участь у проведенні Всеукраїнського конкурсу для учнів середніх загальноосвітніх шкіл на кращу роботу щодо обізнаності з питань міжнародної безпеки та співпраці України з ЄС та НАТО “Безпечна Україна. Безпечна Європа. Безпечний світ”.
Захід мав на меті визначити рівень та сприяти поглибленню обізнаності з питань міжнародної безпеки та співпраці України з ЄС та НАТО. Конкурс проводиться в Україні вдруге та є складовою спільної українсько-польської ініціативи і продовженням конкурсу “Безпечна Польща. Безпечна Європа. Безпечний світ”, який вже вшосте пройшов у Польщі.
Організатори конкурсу: Асоціація керівників шкіл України (АКШУ), Громадська Ліга Україна-НАТО і Атлантична Рада України за підтримки Міністерства освіти та науки України, Міністерства закордонних справ, Міністерства оборони України, Національного центру з питань євроатлантичної інтеграції, Держкомтелерадіо України, Посольства Республіки Польща та Посольства Словацької Республіки в Україні.
Такі вельмиповажні організації, напевне, не є авторитетними для часопису міськради, де існує коаліційна більшість з регіоналів, прогресивних соціалістів, комуністів та “Русского блока”. Автор публікації намагається ревізувати курс держави, визначений в її Конституції, ставить під сумнів сучасне викладання історії та ще й соромить фахівців освітніх закладів за надання учням достовірної інформації з достовірних джерел:
“То, как у нас учат истории, беспокоит сегодня многих. Если так и дальше дело пойдет, то будут оправданы самые чудовищные преступления в истории человечества...”
Далі «журналіст від міськради» вдається до давно й успішно випробуваних жахалок: «Адекватно мыслящему человеку понятно, что со вступлением в НАТО приобретение внешнего врага неминуемо. Международный терроризм сам по себе не появляется...
А какой удар по экономике будет нанесен? Сколько денег потребуется на перевооружение армии и все это – технику, обмундирование придется приобретать у натовских стран. Да, отдельные лица на этом наживутся, остальные обнищают. Страна потеряет серьезных экономических партнеров, которые превратятся в конкурентов со всеми вытекающими последствиями...».
Що ж до викладачів, організаторів конкурсу, то сентенції журналіста переходять всі припустимі межі:
“..Участник совместного украинско-польского проекта по вопросам евроатлантической интеграции Украины, координатор проекта по Севастополю Марина Лиморенко (видите, чем у нас методисты ИПО СГГУ занимаются?)
Куда толкают такие учителя наших детей? Неужели не понимают, что, зомбируя их путем «информирования», они, тем самым, выращивают в них враждебность к своим братьям, готовят из них пушечное мясо для удовлетворения неумеренных амбиций государств, считающих себя сверхдержавами? Достаточно вспомнить, как отразился Вьетнам на целом поколении американцев. Вы этого хотите, учителя, прошедшие курс подготовки в Польше и США?” – виховує автор фахового історика О. Кучер та правознавця М. Лиморенко.
Громадська організація “Об’єднання “Євроатлантичний вибір” вимагає від головного редактора часопису “Севастопольские известия” Дмитра Чумака публічного редакційного вибачення перед Ольгою Кучер і Мариною Лиморенко за моральну шкоду та правдивої публікації щодо проектів, які вони реалізують в освітніх закладах міста”.
Копії листа надіслані прокурору м. Севастополя та СБУ. Для покращення знань журналістів часопису міськради “Севастопольские известия” у сфері державної політики вищеназвана громадська організація у тому ж таки листі люб’язно нагадує таку інформацію:
Законом України “Про основи національної безпеки України” від 19 червня 2003 року № 964-ІХ визначено:
Стаття 6. Пріоритетами національних інтересів України є:
інтеграція України в європейський політичний, економічний, правовий простір та в євроатлантичний безпековий простір.
Стаття 8. Основними напрямами державної політики з питань національної безпеки України є: у зовнішньополітичній сфері - проведення активної міжнародної політики України з метою:
забезпечення повноправної участі України в загальноєвропейській та регіональних системах колективної безпеки, набуття членства у Європейському Союзі та Організації Північноатлантичного договору при збереженні добросусідських відносин і стратегічного партнерства з Російською Федерацією, іншими країнами Співдружності Незалежних Держав, а також з іншими державами світу.
З метою забезпечення реалізації державної політики у сфері європейської і євроатлантичної інтеграції, широкої і постійної громадської підтримки цієї політики, створення передумов для поглиблення і розширення відносин України з Європейським Союзом та Організацією Північноатлантичного договору Указом Президента України 13 грудня 2003 року № 1433/2003 затверджені Державні програми інформування громадськості з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України на 2004 - 2007 роки:
1. Державна програма підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції України на 2004 - 2007 роки.
2. Державна програма інформування громадськості з питань європейської інтеграції України на 2004 - 2007 роки.
3. Державна програма інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції України на 2004 - 2007 роки.
Щорічно КМ України Розпорядженням затверджує План заходів щодо виконання Державних програм.
Добре, що у Севастополі ще є громадські організації, обізнаність та пильність яких стосовно державної політики України дозволяє такі нагадування чиновникам від влади та підпорядкованим їм ЗМІ. Але, даруйте, це - результат сумління членів тих громадських організацій. А чим же займаються структури, для яких забезпечення державних програм є обов’язком? Хіба не Севастопольська держадміністрація, що продовжує вертикаль Президента, мала б дбати про вчасне надходження цих Програм до всіх відповідних установ регіону та здійснювати контроль за їх виконанням?
Коментар начальника управління освіти та науки міста Миколи Чербаджи щодо колізії навколо учнівського конкурсу з питань співпраці України з ЄС та НАТО “Безпечна Україна. Безпечна Європа. Безпечний світ” виявився доволі невтішним:
- Як ми зреагували на публікацію? Та ніяк. Набридло. Я стомився боротися з нашими депутатами. Вони вже починають тиснути на управління різними перевірками. А з іншого боку, у мене немає жодних директив з Міністерства освіти та науки України щодо обов’язкового виконання вищезгаданих державних програм з питань обізнаності учнів щодо євроатлантичної інтеграції. У створенні та доведенні до регіональних управлінь освіти таких програм має бути злагодженість і послідовність. Подивіться, що робиться у державі. Як бути чиновнику, де місцева представницька влада не реагує на Укази Президента. Ми почуваємося наче між молотом і ковадлом.
Важко не погодитися з головним освітянином міста. Державні програми створюються на 2-3 роки, а за цей час наша політична дійсність дарує нам по черзі двох-трьох міністрів освіти та науки України. Причому, кожен наступний – з протилежно налаштованої політичної сили. Безлад, що охопив сьогодні всі щаблі влади держави, повна безвідповідальність та безкарність призвели саме до таких результатів, коли державні мужі однією рукою пишуть, а іншою закреслюють. І як цьому зарадити – поки що не знає ніхто. Може, з цією бідою впорається новообрана Верховна Рада та новий склад уряду? А якщо ні, то Україна й далі програватиме у боротьбі за Крим.
Лідія СТЕПКО.
м. Севастополь.
Джерело: "Кримська Свiтлиця", www.svitlytsia.crimea.ua