Наприкінці минулого року в Національному архітектурно-історичному заповіднику «Чернігів стародавній» розпочалася робота над підготовкою пропозицій до генерального плану розвитку заповідника, своєрідного дороговказу діяльності установи на майбутні десятиліття.
Справа в тому, що у Міністерстві регіонального розвитку та будівництва України (заповідник «Чернігів заповідник» підпорядкований зазначеному міністерству) відбулися тендерні закупівлі щодо розробки генерального плану розвитку чернігівського архітектурно-історичного заповідника. Переможцем тендеру визнано Науково-дослідний інститут пам’яткоохоронних досліджень Міністерства культури і туризму України. До речі, інститут має значний досвід в розробці подібних документів національним музейним закладам України.
У грудні 2007 року заповідник «Чернігів стародавній» відвідала група працівників Науково-дослідного інституту на чолі із заступником директор, кандидатом історичних наук Бобровським Тимуром Анатолійовичем. Два дні довелось витратити фахівцям щоб ознайомились з пам’ятками архітектури, історії та археології стародавнього міста, здійснити фотофіксацію споруд архітектурно-історичного заповідника.
У 2008 році спеціалістами різних напрямків (істориками, архітекторами, археологами) планується здійснити декілька робочих візитів у чернігівський національний заклад. А вже потім спільно з колективом заповідника підготувати генеральний план розвитку. На основі його передбачається виділення коштів з державного бюджету України на реставрацію та відтворення пам’яток, розвиток туристичної інфраструктури тощо.
Хоча, наукові співробітника Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» планують не лише реставрувати пам’ятки, передбачається і реконструкція Валу - історичного центру міста. Чому, наприклад, не відновити оборонні споруди давньої фортеці? А ще не забуваймо, що у Чернігові є не лише Антонієві печери. Варто подбати, щоб туристи могли відвідувати й Новоантонієві та Аліпієві печери, а також підземні споруди на території Єлецького монастиря.
На балансі заповідника нині знаходяться 29 пам’яток архітектури та історії, але колектив вже не один рік порушує питання про створення філіалу в Козельцькому районі. Потребують постійного уваги архітекторів та істориків унікальні споруди, зокрема собор Різдва Богородиці ХVІІІ ст. (збудований за проектом відомого російського архітектора Андрія Квасова та українського архітектора, учня Б. Растреллі - Івана Григоровича-Барського), Трьохсвятительська церква, (споруджена на замовлення Олексія Розумовського над могилою його батька – козака Григорія Розума в 1760 р. в Лемешах), Юр’єва божниця (збудована в 1098 р. князем Володимиром Мономахом).
Розглядається в Національному заповіднику «Чернігів стародавній» і пропозиції щодо взяття на баланс пам’яток археології, необхідності створення нових музейних експозицій. До речі, у фондах музейної установи нараховується понад 70 тисяч предметів. Серед них – ікони, дерев’яне різьблення, плінфа ХІ-ХІІІ ст. та клеймована цегла ХІХ- поч. ХХ ст., численні археологічні знахідки. Розглядається питання про створення відкритих фондів заповідника або нових виставок з метою показати гостям міста музейні старожитності Чернігово-Сіверського краю.
Власне, пропозицій до генерального плану заповідника багато…
Багата і Чернігівська земля на старожитності минулого і українській державі варто подбати про їх збереження.

Сергій Черняков, Європейська Україна.

На фото автора: Катерининська церква ХVІІІ ст., входить до складу майнового комплексу Національного архітектурно-історичного заповідника "Чернігів стародавній".