Народні та християнські свята. Різдво Христове
Один з найзнаменитіших і найвеличніших празників святкового календаря є Різдво Христове, що в народі йменують просто Різдвом. Розпочинається воно опівніч після Святвечора між 6 і 7 січня.
Повна церковна назва свята – Різдво во плоті Господа Бога та Спасителя нашого Ісуса Христа. Святу Різдва передує сорокаденний Різдвяний (або Пилипів) піст, який триває до появи на небі першої вечірньої зірки. Але з появою зірки піст не закінчується, і кутя в цей вечір пісна. Святкування Різдва встановлене церквою ще з ІV ст. Підставою для встановлення дати Різдва Христового є відрахування рівно 9 місяців від дати Благовіщення.
Як розповідає Біблія, про таємницю втілення Сина Божого на землі крім Діви Марії, яку сповістив архангел Гавриїл, знали з одкровення Духа Святого всього дві людини: це батьки Іоана Предтечі й Хрестителя – Захарія та Єлизавета. Треба було сповістити про це й третього праведника: зарученого чоловіка Пресвятої Діви Марії - Йосифа. Ангел з’явився йому ввісні і сказав: «Йосифе, сине Давидів! Не бійся прийняти Марію, дружину твою, бо зачате в ній – то від Духа Святого. І вона вродить сина, ти ж даси йому ймення Ісус, бо спасе він людей своїх від їхніх гріхів».
У цей час була оголошена постанова римського імператора Августа про загальний перепис населення. Кожному треба було вписатися в тому місті, де він народився. Тому Йосиф з Марією, належачи до роду Давидового, пішли з Галілеї, з міста Назарета, в Іудею, місто Давидове Віфлеєм. У цьому маленькому місті у зв’язку з переписом перебувало багато народу. Коли підійшов час Марії родити, вона сховалася в печері, куди заганяли худобу, й там народила сина. Вона сама сповила його та поклала в ясла.
Була ніч. Пастухи стерегли стадо в полі, і раптом перед ним з’явився ангел, і божественне світло осяяло все навколо. Але ангел сказав їм: «Не лякайтеся, бо я ось благовіщу вам радість велику, що станеться людям усім. Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, який є Христос Господь. А ось вам ознака: дитину сповиту ви знайдете, що в яслах лежатиме». Коли ангел зник, пастухи пішли до того місця, яке він їм указав, знайшли Богородицю Марію, Йосифа та немовля, яке лежало в яслах. Вони розповіли всім те, що почули від ангела. Євангеліє від Матвія додає, що поклонитися народженому Ісусові прийшли три мудреці, яких привела Спасова зоря. Побачивши немовля та Марію, мудреці поклонилися йому і принесли свої дари: золото, ладан та миро.
У народі з Різдвом пов’язано чимало прислів’їв.
Дми не дми – не до Різдва йде, а до Великодня.
Краще Різдво тріскуче, ніж пекуче.
За різдвяним днем віщували погоду і врожай.
Зелене Різдво – білий Великдень.
На Різдво йде сніг – заврожаїться озимина.
Якщо сонячний день – дорід на хліб.
Використано матеріали В.Скуратівського, Н.Матвєєва, А.Голобородька.
Повна церковна назва свята – Різдво во плоті Господа Бога та Спасителя нашого Ісуса Христа. Святу Різдва передує сорокаденний Різдвяний (або Пилипів) піст, який триває до появи на небі першої вечірньої зірки. Але з появою зірки піст не закінчується, і кутя в цей вечір пісна. Святкування Різдва встановлене церквою ще з ІV ст. Підставою для встановлення дати Різдва Христового є відрахування рівно 9 місяців від дати Благовіщення.
Як розповідає Біблія, про таємницю втілення Сина Божого на землі крім Діви Марії, яку сповістив архангел Гавриїл, знали з одкровення Духа Святого всього дві людини: це батьки Іоана Предтечі й Хрестителя – Захарія та Єлизавета. Треба було сповістити про це й третього праведника: зарученого чоловіка Пресвятої Діви Марії - Йосифа. Ангел з’явився йому ввісні і сказав: «Йосифе, сине Давидів! Не бійся прийняти Марію, дружину твою, бо зачате в ній – то від Духа Святого. І вона вродить сина, ти ж даси йому ймення Ісус, бо спасе він людей своїх від їхніх гріхів».
У цей час була оголошена постанова римського імператора Августа про загальний перепис населення. Кожному треба було вписатися в тому місті, де він народився. Тому Йосиф з Марією, належачи до роду Давидового, пішли з Галілеї, з міста Назарета, в Іудею, місто Давидове Віфлеєм. У цьому маленькому місті у зв’язку з переписом перебувало багато народу. Коли підійшов час Марії родити, вона сховалася в печері, куди заганяли худобу, й там народила сина. Вона сама сповила його та поклала в ясла.
Була ніч. Пастухи стерегли стадо в полі, і раптом перед ним з’явився ангел, і божественне світло осяяло все навколо. Але ангел сказав їм: «Не лякайтеся, бо я ось благовіщу вам радість велику, що станеться людям усім. Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, який є Христос Господь. А ось вам ознака: дитину сповиту ви знайдете, що в яслах лежатиме». Коли ангел зник, пастухи пішли до того місця, яке він їм указав, знайшли Богородицю Марію, Йосифа та немовля, яке лежало в яслах. Вони розповіли всім те, що почули від ангела. Євангеліє від Матвія додає, що поклонитися народженому Ісусові прийшли три мудреці, яких привела Спасова зоря. Побачивши немовля та Марію, мудреці поклонилися йому і принесли свої дари: золото, ладан та миро.
У народі з Різдвом пов’язано чимало прислів’їв.
Дми не дми – не до Різдва йде, а до Великодня.
Краще Різдво тріскуче, ніж пекуче.
За різдвяним днем віщували погоду і врожай.
Зелене Різдво – білий Великдень.
На Різдво йде сніг – заврожаїться озимина.
Якщо сонячний день – дорід на хліб.
Використано матеріали В.Скуратівського, Н.Матвєєва, А.Голобородька.