Повірити в це важко. Але, є чимало фактів, які підтверджують цю версію. Виходить так, що саме Богдан Хмельницький став мимовільним творцем цивілізованої грошової системи Росії.
Автором цієї версії є відомий колекціонер, дослідник старовини Сергій Цапенко – отаман Американського козацтва. Саме він, розплутуючи хитромудрі ребуси, підкинуті російськими спецслужбами різних часів, вийшов на це сенсаційне відкриття. Все почалося з шаблі Мазепи.
Після своєї першої блискучої перемоги під Жовтими Водами, Богдан Хмельницький захопив великі трофеї. Дуже великі! І наступні перемоги під Корсунем, кардинально збільшили статки козаків.
Саме тоді, Богдан заклав кілька таємних сховищ, частина яких, збереглася і досі. Ми вже писали про загадки Чигирина. І про рекомендації працівникам заповідника, придбати сучасний металошукач-сканер, аби дослідити стіни старих будівель, землю в примітних місцях…
Але, спершу про місто Іоахімсталь в Богемії. Саме там чеканилися срібні талери, що ходили тогочасною Європою. Ця монета була популярною і в тогочасній Україні. В Росії, на той момент, грошова система була абсолютно не розвинена. Фактично існувала якась первісна форма товарних стосунків…
І коли до 1654 року, козацька Гетьманська держава Богдана Хмельницького, почала протистояти великому антиукраїнському військовому блоку, сформованому Польщею, гостро стало питання про сезонного військового союзника. Вибір пав на Росію.
Заключивши тактичний військовий союз з Росією, Богдан фактично наняв російські війська, пославши царю 1 мільйон срібних талерів. Росіяни допомогли.
Потім було ще чимало подібних договорів про військово-тактичну співпрацю… Гроші… І така увага Росії до тимчасових Переяславських угод – то типова імперська практика. Використовуючи ті папери, оригінали яких широка публіка так і не побачила, Росія почала поступову окупацію України, принісши нам рабство, розруху, якісь відсталі, азійські традиції…
Але, суть цієї статті в іншому.
Цар Олексій Михайлович, одномоментно отримавши від Хмельницького таку купу грошей сріблом, вирішив кардинально реформувати відсталу грошову систему країни. Ідея була простою і дієвою.
На срібні талери почали тупо ставити печатку імперії! Рік – 1655, та вершник на коні. В народі нові гроші прозвали єфимками – перша частина назви міста-виробника. А нумізмати називають їх єфимками з ознакою. Коштували вони 64 копійки. Бо з одного талера можно було зробити лише 64 повноцінних срібних копійок.
За твердженнями вчених, було перечеканено від 800 тисяч, до мільйона талерів. Саме мільйон монет, нагадує Сергій Цапенко, було передано Богданом Росії…
Випуск перечеканених єфимків припинили в 1656 році. В офіційному провадженні вони були до 1659 року. Але, в Україні, срібні талери, у тому числі єфимки, ходили аж до 18 століття…
Потім росіяни почали закуповувати в Європі і Україні срібні заготовки, на які наносили власні імперські символи.
-Можна впевнено казати, що мільйон срібних талерів, виплачений Богданом росіянам за військову допомогу, став першою масовою монетою імперської грошової системи! – стверджує Сергій Цапенко, - Нагадую, нині у світі збереглося десь 1700-2000 єфимків з ознакою. Їх вартість на ринку давно перевищила 1500 доларів за примірник.
Цікаво, що офіційна російська наука якось дивно обходить ці моменти. Тимчасовий військовий союз, яким насправді були Переяславські угоди, гучно використовують в ідеологічних цілях…
Чомусь і досі засекречені архіви тієї епохи в Ермітажі і Москві. Всі вони мають статус спецхранів і опікуються ФСБ.
Недавній випадок з фальсифікацією Ермітажем, фотографій оригіналу парадної шаблі Івана Мазепи, коли замість неї підставили більш пізню копію. Чергове переховування 234 нерозпакованих скринь з унікальними речовими доказами, документами «Мазепинського дела», нові на них написи «Яд», можуть свідчити лише про імперську параною деяких політичних діячів сучасної РФ. Вже не будемо згадувати ганебне пограбування розвідкою РФ музею Кубанського козацтва в Ховеллі (США)…
Ну чого вони так бояться? Правди?
Чому не відкриють оті спецхрани для російських і українських дослідників. Не розмістять документи і фотографії в Інтернеті, не видадуть книгами…
Для чого вже вкотре ламати сайт Американського козацтва? Показати, що фахівці з Желєзногорська не сплять?
Для чого так скрупульозно моніторити маленькі сайти «Нова Січ» і «Музеї України», розгортати проти нас цілі інформкампанії?
Таке враження, що росіянам більше нічого робити. Вже перемогли тероризм, народ благоденствує… Ми розуміємо, що чимало чиновників і офіцерів, дякуючи нам, отримують підвищення, оформлюють козирні відрядження в США і Канаду…
Але, для супердержави, якою намагається виставити себе Росія, це смішно…
Давайте налагоджувати інформаційну співпрацю!
І почнемо з спецхранів Ермітажу. Українські журналісти готові отримати і оприлюднити, хоча б фотографії з Малоросейского відділу. Чому б не пустити туди істориків?
Ми пропонуємо взаємовигідний мир. Пробуємо встановити цивілізовані взаємини між істориками Росії і України. Чому б не спробувати жити дружно?

Віктор Тригуб, редактор журналів «Нова Січ» і «Музеї України»