Чернігівщина. Прилуки туристичні
Прилуки - славне старовинне місто, яке розкинулося на берегах річки Удаю. Перші сторінки історії нашого міста пов’язані з подіями далекого минулого.
Хоча в літописі й не згадується про будівництво фортеці на річці Удай, але, мабуть, саме тоді, коли у 988 році князь Володимир почав будівництво і заселення укріплених міст по берегах річок, і було засноване місто Прилуки, або як його тоді називали - Прилук.
Першу письмову згадку про Прилук-город залишив нащадкам київський князь Володимир Мономах (один із найвидатніших діячів України-Русі 11-12 століть) у знаменитому «Повчанні своїм дітям».
Все життя прилучани боролися за свої землі, славили власними іменами рідний край. Місто чарує неповторною красою, вабить прилучан і гостей славною історією. Але хотілося б привернути особливу увагу підростаючого покоління до історії Прилук, адже молодь отримала від пращурів цінну культурну спадщину. Їм творити нове, світле, прекрасне місто, його історію.
На території Прилук є чимало архітектурних та історичних пам’яток, які заслуговують на увагу.
Не так давно у місті відбулася знакова подія: встановлено пам’ятник Тарасу Шевченку. Всіх цікавить, чому ж Великий Кобзар зображений саме в молодому віці з пензлем і палітрою в руках? А тому, що неодноразово він відвідував наше місто молодим. Саме в 1845 році за завданням археографічної комісії, замальовуючи архітектурні пам’ятки Полтавщини, малював наш Спасо-Преображенський собор.
Згідно з «Програмою розвитку туризму в області» працівниками музею розроблені туристичні маршрути по рідному місту: «Вул. Київська - історична зона», «Вул. Переяславська -1 Травня - Котляревського - історична зона», «Прилуки в роки Великої Вітчизняної війни».
Пройшовши цими маршрутами, можна поринути у вирій подій минулих часів. Мало кому відомо, що вулиця Київська мала такі назви: Київська (Ніжинська), Роменська, Ніжинсько-Роменська, Олександрівська, К. Лібкнехта, Ле-ніна. Зупинившись біля колишнього заводу продтоварів, можна дізнатися, що в цій будівлі до війни розташовувалася перша міська аптека.
В стилі провінційного класицизму побудовані двоповерхові цегляні будинки багатих прилуцьких купців. Найбільші з них - будинок Золотарьових, у якому раніше містилося громадське зібрання, а нині міськвиконком і будинок Фріда, де на початку 20 ст. розміщувався банк взаємного кредиту, до Великої Вітчизняної війни - медичний технікум, після війни - ветеринарний технікум.
Цікаво буде дізнатися про історію однієї з найдавніших вулиць нашого міста - Переяславської, яка у 17 -18 століттях починалася від Пирятинських воріт фортеці і вела до старовинного Переяслава - столиці Переяславського князівства. Однією з прикрас міста є Будинок культури, який почали будувати, як циркову арену, на власні кошти міщанин Бродський та його компаньйон, власник цегельного заводу - Штонда. Але через банкрутство Бродського будівництво не було завершено, і відновилося лише в 1930 році.
Зупинившись біля будівлі гімназії № 1, можна дізнатися про знаменитий козацько-старшинський рід Скоропадських, в маєтку яких в 19 столітті була відкрита чоловіча гімназія. У різні часи в гімназії навчалися Микола Яковченко - актор, народний артист України; Георгій Вороний - математик; брати Василь та Сергій Маслови - педагоги, українські літературознавці; Дмитро Ревуцький - український музикознавець, фольклорист і літературознавець; Левко Ревуцький - український композитор, педагог.
Йдучи вулицею Котляревського, побачимо садибу, де в старій батьківський хаті народився майбутній народний артист України Микола Федорович Яковченко, дізнаємося про його життєвий шлях.
Заслуговує на увагу і садиба, зведена представником відомого роду меценатів Тарновських.
Про велич і неприступність фортеці з валами і ровами, стінами та вежами, церквами й палацами, будинками козацьких старшин, купців та ремісників, про історію Прилуцького козацького полку можна дізнатися, побувавши в історичній зоні. Саме там зосереджені найцікавіші архітектурно-історичні пам’ятки: пам’ятник Володимиру Мономаху, Стрітенській собор (збудований на честь загиблого ро-сійського імператора Олександра II), могила невідомого козака, полкова скарбниця - найстаріша мурована кам’яна споруда, яку раніше називали «галаганівський арсенал».
Запрошуємо всіх бажаючих відвідати історичні місця рідного міста!
Колектив наукових працівників краєзнавчого музею
Хоча в літописі й не згадується про будівництво фортеці на річці Удай, але, мабуть, саме тоді, коли у 988 році князь Володимир почав будівництво і заселення укріплених міст по берегах річок, і було засноване місто Прилуки, або як його тоді називали - Прилук.
Першу письмову згадку про Прилук-город залишив нащадкам київський князь Володимир Мономах (один із найвидатніших діячів України-Русі 11-12 століть) у знаменитому «Повчанні своїм дітям».
Все життя прилучани боролися за свої землі, славили власними іменами рідний край. Місто чарує неповторною красою, вабить прилучан і гостей славною історією. Але хотілося б привернути особливу увагу підростаючого покоління до історії Прилук, адже молодь отримала від пращурів цінну культурну спадщину. Їм творити нове, світле, прекрасне місто, його історію.
На території Прилук є чимало архітектурних та історичних пам’яток, які заслуговують на увагу.
Не так давно у місті відбулася знакова подія: встановлено пам’ятник Тарасу Шевченку. Всіх цікавить, чому ж Великий Кобзар зображений саме в молодому віці з пензлем і палітрою в руках? А тому, що неодноразово він відвідував наше місто молодим. Саме в 1845 році за завданням археографічної комісії, замальовуючи архітектурні пам’ятки Полтавщини, малював наш Спасо-Преображенський собор.
Згідно з «Програмою розвитку туризму в області» працівниками музею розроблені туристичні маршрути по рідному місту: «Вул. Київська - історична зона», «Вул. Переяславська -1 Травня - Котляревського - історична зона», «Прилуки в роки Великої Вітчизняної війни».
Пройшовши цими маршрутами, можна поринути у вирій подій минулих часів. Мало кому відомо, що вулиця Київська мала такі назви: Київська (Ніжинська), Роменська, Ніжинсько-Роменська, Олександрівська, К. Лібкнехта, Ле-ніна. Зупинившись біля колишнього заводу продтоварів, можна дізнатися, що в цій будівлі до війни розташовувалася перша міська аптека.
В стилі провінційного класицизму побудовані двоповерхові цегляні будинки багатих прилуцьких купців. Найбільші з них - будинок Золотарьових, у якому раніше містилося громадське зібрання, а нині міськвиконком і будинок Фріда, де на початку 20 ст. розміщувався банк взаємного кредиту, до Великої Вітчизняної війни - медичний технікум, після війни - ветеринарний технікум.
Цікаво буде дізнатися про історію однієї з найдавніших вулиць нашого міста - Переяславської, яка у 17 -18 століттях починалася від Пирятинських воріт фортеці і вела до старовинного Переяслава - столиці Переяславського князівства. Однією з прикрас міста є Будинок культури, який почали будувати, як циркову арену, на власні кошти міщанин Бродський та його компаньйон, власник цегельного заводу - Штонда. Але через банкрутство Бродського будівництво не було завершено, і відновилося лише в 1930 році.
Зупинившись біля будівлі гімназії № 1, можна дізнатися про знаменитий козацько-старшинський рід Скоропадських, в маєтку яких в 19 столітті була відкрита чоловіча гімназія. У різні часи в гімназії навчалися Микола Яковченко - актор, народний артист України; Георгій Вороний - математик; брати Василь та Сергій Маслови - педагоги, українські літературознавці; Дмитро Ревуцький - український музикознавець, фольклорист і літературознавець; Левко Ревуцький - український композитор, педагог.
Йдучи вулицею Котляревського, побачимо садибу, де в старій батьківський хаті народився майбутній народний артист України Микола Федорович Яковченко, дізнаємося про його життєвий шлях.
Заслуговує на увагу і садиба, зведена представником відомого роду меценатів Тарновських.
Про велич і неприступність фортеці з валами і ровами, стінами та вежами, церквами й палацами, будинками козацьких старшин, купців та ремісників, про історію Прилуцького козацького полку можна дізнатися, побувавши в історичній зоні. Саме там зосереджені найцікавіші архітектурно-історичні пам’ятки: пам’ятник Володимиру Мономаху, Стрітенській собор (збудований на честь загиблого ро-сійського імператора Олександра II), могила невідомого козака, полкова скарбниця - найстаріша мурована кам’яна споруда, яку раніше називали «галаганівський арсенал».
Запрошуємо всіх бажаючих відвідати історичні місця рідного міста!
Колектив наукових працівників краєзнавчого музею
Джерело: http://pryluky.osp-ua.info
На фото Спасо - Преображенська церква м. Ніжина.