Полтава. Відроджується старовинне мистецтво гарячої емалі
Містами України подорожує виставка гарячої емалі «Майстерня Олександра Бородая», де представлені нові твори відомого майстра та його учнів, серед яких Тамара Турдиєва, Юлія Бородай-Довгань, Тетяна Ільїна, Тетяна Дреєва та Настя Рябчук. Образи сучасних українських емальєрів зацікавили відомого фотографа Наталію Живаго, серія фоторобіт якої розкриває ще один аспект емальєрного мистецтва.
Гаряча емаль виникла ще за часів Cтародавнього Єгипту, спочатку як імітація коштовного каміння, і застосовувалась як оздоблення для ювелірних прикрас. Потім унікальна техніка розвинулася в Cтародавній Греції та Візантії, Київській Русі, французькому Ліможі та в Західній Європі доби Модерну. Лише з початком ХХ ст. гаряча емаль розпочала свій поступ як станкова техніка.
Гарячу емаль завжди пов’язували з ювелірним, в кращому випадку — декоративно-прикладним, традиційним мистецтвом. Твори, що експонуються на виставці, значно розширюють уявлення про можливості емалі. Це абсолютно новітнє, сучасне, навіть андеграундне та експериментальне мистецтво, в якому гаряча емаль демонструє всю гамму своїх пластичних можливостей на площинах великого розміру та в просторових композиціях, без втрати при цьому глибокого культурного контексту. Коштовна і розкішна техніка ніби переходить в інший вимір, конкуруючи з живописом, графікою, скульптурою, дизайном, фотографією та прикладним мистецтвом і, безумовно, в цій конкуренції виграючи. Тут і цілком неочікуване вирішення костюмів з металу, тривимірний емальєрний живопис, і оригінальні кубічні емалеві скульптури та динамічні інсталяції. Не можна не зупинитися перед станковими творіннями Олександра Бородая, в яких фарби замінює палітра блискучих, дзеркальних, тьмяних і фактурних металів, які разом з прозорою і непрозорою барвистою емаллю створюють неймовірно складні та глибоко філософські твори.
Олександр Бородай був першим в Україні, хто почав застосовувати художню емаль в архітектурі. Саме емальєрними панно Олександра Бородая оздоблена станція київського метро «Видубичі», головна обсерваторія Національної академії наук України. Разом з учнями Бородай створив грандіозну емальєрну композицію для холу Палацу культури і дозвілля «Листопад» в Полтаві. У доробку майстра — оздоблення десятків громадських і приватних об’єктів, сотні творчих робіт, а ще більше творчих задумів.
Гаряча емаль виникла ще за часів Cтародавнього Єгипту, спочатку як імітація коштовного каміння, і застосовувалась як оздоблення для ювелірних прикрас. Потім унікальна техніка розвинулася в Cтародавній Греції та Візантії, Київській Русі, французькому Ліможі та в Західній Європі доби Модерну. Лише з початком ХХ ст. гаряча емаль розпочала свій поступ як станкова техніка.
Гарячу емаль завжди пов’язували з ювелірним, в кращому випадку — декоративно-прикладним, традиційним мистецтвом. Твори, що експонуються на виставці, значно розширюють уявлення про можливості емалі. Це абсолютно новітнє, сучасне, навіть андеграундне та експериментальне мистецтво, в якому гаряча емаль демонструє всю гамму своїх пластичних можливостей на площинах великого розміру та в просторових композиціях, без втрати при цьому глибокого культурного контексту. Коштовна і розкішна техніка ніби переходить в інший вимір, конкуруючи з живописом, графікою, скульптурою, дизайном, фотографією та прикладним мистецтвом і, безумовно, в цій конкуренції виграючи. Тут і цілком неочікуване вирішення костюмів з металу, тривимірний емальєрний живопис, і оригінальні кубічні емалеві скульптури та динамічні інсталяції. Не можна не зупинитися перед станковими творіннями Олександра Бородая, в яких фарби замінює палітра блискучих, дзеркальних, тьмяних і фактурних металів, які разом з прозорою і непрозорою барвистою емаллю створюють неймовірно складні та глибоко філософські твори.
Олександр Бородай був першим в Україні, хто почав застосовувати художню емаль в архітектурі. Саме емальєрними панно Олександра Бородая оздоблена станція київського метро «Видубичі», головна обсерваторія Національної академії наук України. Разом з учнями Бородай створив грандіозну емальєрну композицію для холу Палацу культури і дозвілля «Листопад» в Полтаві. У доробку майстра — оздоблення десятків громадських і приватних об’єктів, сотні творчих робіт, а ще більше творчих задумів.
Джерело: http://www.regionnews.poltava.ua