На Чернігівщині розкрито вбивство шестирічної давнини
Лише через шість років співробітники карного розшуку вийшли на слід зловмисників, причетних до цього злочину. Шляхом реалізації оперативної інформації, отриманої від одного з мешканців села, правоохоронці знайшли та відкопали скелетований труп, який пролежав у землі з кінця зими 2002 року. А зберігав його на своєму подвір'ї, під дровником, сам убивця, для надійності конспірації.
Але все по порядку...
Після смерті бабусі 34-річному чернігівцю Павлові у спадщину дісталося дворище в Гірманці. Навесні та влітку він майже постійно жив там, обробляв город, порався в садку. В інший час майже щодня їздив туди, годував собаку та котів. Того дня він, як завжди, також приїхав нагодувати тварин, а справившись по господарству, вирішив зайти до сусіда Олега (48), де зустрів ще одного знайомого - Василя. Кворум зібрався, тож вирішили "зметикувати на трьох". Засиділися молодики допізна. Надворі вже почало стемніти, коли до них приєднався Сашко, який, як і годиться, не прийшов з порожніми руками. Принесена ним пляшка самогону продовжила пиятику.
Павло з Сашком були майже ровесниками і дружили з дитинства. Зі слів Павла, дружба між ними припинилася після того як Сашко потрапив на вісім років у в'язницю. Його звинуватили у цілому "букеті" злочинів: пограбування, спричинення тілесних ушкоджень, згвалтування. В Чернігові він напав на дівчину, побив її, забрав речі, а потім ще й зґвалтував.
Відсидівши, як то кажуть "від дзвінка - до дзвінка" Сашко наприкінці 2001 року повернувся додому. Але після цього дружба хлопців розладилася. При зустрічах Сашко звинувачував Павла, якого він вважав своїм другом, в зраді за те, що той, нібито, його відцурався - не передавав йому передач у зону. За це ображений неодноразово погрожував розправитись з Павлом.
Ось і того вечора між колишніми друзями знову спалахнула сварка. Павло вирішив покласти цьому край раз і назавжди. А для певності - застосувати підручну зброю. Побачивши біля печі ломика, він, коли Сашко відвернувся, схопив ломика і вдарив "друга" по голові.
Не чекавши такого повороту подій, той кинувся прожогом з хати, але далеко не втік - двері в сіни відчинялися тугенько і він не встиг вискочити. Після другого удару ломиком по голові Сашко упав і захрипів, а через деякий час - затих. Олег, який колись працював лікарем на швидкій допомозі, взяв фонендоскоп і притулив слухавку до грудей лежачого приятеля - удари серця не прослуховувалися - Сашко був мертвий. Вмить протверезівши, п'янички почали радитись: "Куди сховати труп ?". Утрьох вони домовились нікому ніколи і нічого про це не розказувати. Хто з співучасників запропонував заховати труп у Павла сьогодні вже встановити неможливо.
Замотавши труп в ковдру, випивохи перенесли загиблого товариша на подвір'я Павла, де прикидали землею, а наступного дня - викопали яму і закопали глибше. Через пару років на цьому місці Павло збудував навіс для дров замаскувавши таким чином місце злочину. І все, нібито, назавжди затихло.
На той час, коли це трапилось, батьки Сашка вже померли, а сестра жила окремо, в іншому районі і не дуже цікавилась долею непутящого брата, а через деякий час померла і вона. Тому до міліції з приводу зникнення людини так ніхто і не звертався. Лише по селу ходили чутки про те, що Сашка щось давно вже не видно, але на тому всі балачки й закінчувались.
Наразі Павла затримано та порушено кримінальну справу за ст. 115 Кримінального Кодексу України (навмисне вбивство), яка передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років. Проти Олега та Василя порушено кримінальну справу за ч. 1 ст. 396 (приховування злочину), яка передбачає ув'язнення на строк до трьох років. Розслідування триває.
(з метою збереження таємниці слідства імена дійових осіб матеріалу змінено)
Джерело: http://kop.gov.ua